Ухвала суду № 79697704, 06.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.02.2019

Справа № 320/288/19

1-кс/320/245/19

УХВАЛА

Іменем України

06 лютого 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Фоміна В.А., за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань Орешина П.П. щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою відносно неправомірних дій судді Приморського районного суду Запорізької області ОСОБА_4.,

за участю заявника (в режимі відеоконференції із Приморським районним судом Запорізької області) - ОСОБА_1,

слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань - Орешина П.П.,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань Орешина П.П. щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою відносно неправомірних дій судді Приморського районного суду Запорізької області ОСОБА_4.

Скарга обґрунтована тим, що при розгляді цивільної справи № 2-223/2010 07 грудня 2010 року суддя ОСОБА_4 при розгляді його цивільної справи за позовом до Приморської РДА, третя особа: Державне сільськогосподарське підприємство «Надія» про внесення до списку на отримання земельної ділянки, не керувався ст. 213 ЦПК України та ст. 25 п. 5 ЗК України, на підставі яких заявнику (як пенсіонеру по інвалідності) державою гарантовано право на отримання земельної ділянки із земель сільськогосподарського підприємства, з якого він пішов на пенсію. Заявник зазначає, що при ухваленні судового рішення суддя належним чином не дослідив всі надані позивачем докази. Також вважає, що суддя безпідставно прийняв до уваги пояснення відповідача - Приморської РДА, що ОСОБА_1 вже використав своє право на отримання земельної ділянки у відповідності до п. 3 ст. 118 ЗК України (для ведення особистого селянського господарства), хоча позивач просив суд виділити йому земельний пай, а не повторно виділити 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, заявник вважає, що 02 березня 2011 року ухвалою суду (головуючий суддя ОСОБА_4) необґрунтовано відмовлено йому в перегляді судового рішення по вище зазначеній цивільної справи за його позовом до Приморської РДА, третя особа: ДСП «Надія» про зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, за нововиявленими обставинами, оскільки ним отриманий лист начальника відділу земельних ресурсів Приморської РДА ОСОБА_3 від 18.06.2009 року, в якому останній висловив думку, що ОСОБА_1 має право на отримання земельної ділянки з земель ДП СП «Надія».

Заявник зазначає, що 30 листопада 2018 року ним була направлена заява до Територіального управління ДБР щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення суддею ОСОБА_4 Але до теперішнього часу відомості до ЄРДР не внесені.

Тому він просить суд зобов'язати слідче управління Територіального управління ДБР, розташоване в м. Мелітополі, внести відомості до ЄРДР на підставі його заяви від 30.11.2018 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою скаргу в повному обсязі, просить суд її задовольнити.

В судовому засіданні слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань Орешин П.П. доводи скаржника не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 30.11.2018 року не встановлено, оскільки в заяві не вбачалось будь-яких посилань на вчинення суддею Приморського районного суду Запорізької області ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Крім того, суддею ОСОБА_4, було ухвалено судове рішення № 8-2/2011, яке набрало законної сили. Заява про перегляд рішення за ново виявленими обставинами була суддею розглянута 02 березня 2011 року. Отже, із тексту заяви ОСОБА_1 вбачалось, що останній вже фактичне оскаржує раніше ухвалені рішення по цивільній справі, посилаючись на норми ЦПК України та інші нормативно-правові акти, які регулюють земельні правовідносини.

Заслухавши пояснення заявника, слідчого ТУ БДР у м. Мелітополі, перевіривши доводи, викладені в скарзі та додані до неї матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність у відмові в задоволенні скарги, з наступних підстав.

Пункт 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Зі скарги та доданої до неї матеріалів вбачається, що 30 листопада 2018 року на адресу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_1 була направлена заява про внесення відомостей до ЄРДР щодо незгоди скаржника з ухваленим суддею Приморського районного суду Запорізької області - ОСОБА_4 рішень по цивільній справі № 2-223/2010 р. за позовом ОСОБА_1 до Приморської РДА, третя особа: Державне сільськогосподарське підприємство «Надія» про внесення до списку на отримання земельної ділянки. Крім того, з тексту та пояснень скаржника в судовому засіданні вбачається, що останній фактично дає оцінку доказам, які були предметом дослідження, яким надана оцінка, відповідно до вимог ЦПК України в судовому рішенні від 07 грудня 2010 року № 2-223/2010.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 22, 38, 220, 303, 304, 306, 371, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань Орешина П.П. щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою відносно неправомірних дій судді Приморського районного суду Запорізької області ОСОБА_4. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.А. Фомін