Ухвала суду № 79696556, 11.01.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5719/18

Провадження №4-с/333/63/18

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_1,

державного виконавця Заводського ВДВС м. Запоріжжя

Головного територіального управління юстиції

Запорізької області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 року до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_1 Вказана скарга з уточненнями надійшла до суду 15.11.2018 року.

Скарга обґрунтована тим, що у провадженні вказаного державного виконавця знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Комунарським районним судом м. Запоріжжя 13.01.2014 р. про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів (виконавче провадження № 41582679). Враховуючи, що його заробітки були нерегулярними, а іноді разовими, тому у нього поступово накопичилась певна заборгованість по сплаті аліментів. На його думку державний виконавець Бородіна Н.В. помилково розрахувала заборгованість по аліментах, використовуючи для визначення загального розміру такої заборгованості штучно виведені показники «середньої заробітної плати у місцевості».

Крім того, ОСОБА_3 своєю постановою від 21.09.2018 року на нього наклала штраф у розмірі 70 383,77 грн., що складає 50 % заборгованості з суми аліментів, яку вирахувала державний виконавець.

Дійсно, ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає можливість накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу у розмірі 50% від розміру заборгованості з аліментів у випадку існування такої заборгованості, що перевищує суму відповідних платежів за три роки. Водночас, ця законодавча норма введена в дію Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 року, який набув чинності лише 28.08.2018 року. Таким чином, на думку, ОСОБА_1 штрафні санкції відповідно до вказаної норми ЗУ «Про виконавче провадження» можуть бути застосовані саме після 28.08.2019 року і до заборгованості, яка виникла до цього числа, вказана норма законодавства не розповсюджується.

У зв’язку з викладеними обставинами, враховуючи норми ст.ст. 8, 58 Конституції України, ОСОБА_1 просить суд визнати дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 щодо винесення нею постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 70 383 грн. 77 коп. у виконавчому провадженні ВП №41582679 від 21.09.2018 року незаконними і скасувати вказану постанову.

19.11.2018 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі із зобов’язанням державного виконавця, дії якого оскаржуються, надати у судове засідання оригінал виконавчого провадження ВП № 41582679.

11.12.2018 року до суду надійшли заперечення від начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5, в яких останній вказав, що дійсно на виконанні у відділі знаходиться зведене виконавче провадження №53607115, яке надійшло з Комунарського ВДВС м. Запоріжжя, і до складу якого входять два виконавчих провадження, де боржником є ОСОБА_1: про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей та грошових коштів до досягнення дитини трьох років.

Згідно розрахунку заборгованості Комунарського ВДВС м. Запоріжжя станом на 10.05.2018 року загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів складав 140 767,55 грн., що перевищує суму відповідних платежів за три роки, а зі сплати грошових коштів на утримання ОСОБА_4 загальний розмір заборгованості складав 8 010,02 грн.

Згідно абз.3 ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 28.08.2018 року за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Враховуючи вимоги абз.3 ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець Бородіна Н.В. винесла постанову про накладення штрафу на боржника у зв’язку з наявністю заборгованості за сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, та складає 50% від суми заборгованості - 70383,77 гри.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Зміни до Закону України «Про виконавче провадження», якими, зокрема, запроваджено накладення на боржника штрафу при наявності заборгованості зі сплати аліментів, внесені Законом України від 03 липня 2018 №2475-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», набрали чинності 28 серпня 2018 року. У прикінцевих положеннях цього Закону відсутні вказівки щодо відкладення набрання чинності положень ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», тому, на думку ОСОБА_5 оскаржена постанова відповідала діючому на той час законодавству, у зв’язку з чим скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги своєї скарги, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 до суду не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

У судове засіданні з’явилась головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2, яка зазначила про поважні причини неявки державного виконавця Бородіної Н.В. у зв’язку з виконанням останньою службових обов’язків. ОСОБА_2 надала для огляду оригінали зведеного виконавчого провадження ВП №53607115, просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.

Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1, заперечення ОСОБА_2, оглянувши оригінали виконавчого провадження ВП №53607115, вивчивши матеріали справи ті дослідивши письмові докази, дійшов до такого.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з положеннями п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з вимогами ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Положеннями ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Положеннями ч.1 ст. 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, у т.ч. з постановою, яку оскаржує 10.10.2018 року, про що свідчить його відповідний розпис. Скаргу на дії державного виконавця останній до Комунарського районного суду м. Запоріжжя подав 22.10.2018 року. Враховуючи, що останній днем подачі скарги було 20.10.2018 року – субота, тобто вихідний день, а ОСОБА_1 подав скаргу у перший після вихідних робочий день – 22.10.2018 року, тому, суд вважає, що останній своєчасно, у строк, передбачений ч.1 ст. 449 ЦПК України, подав скаргу.

Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 державного виконавця відділі знаходиться зведене виконавче провадження №53607115, яке надійшло з Комунарського ВДВС м. Запоріжжя, і до складу якого входять два виконавчих провадження, де боржником є ОСОБА_1:

- № 41582679 з примусового виконання виконавчого листа №333/9083/13-ц, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, 2.9.04.2012 р.н., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісяця, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_3 і до досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття;

- № 41582597 з примусового виконання виконавчого листа № 333/9083/13-ц, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 коштів на утримання останньої у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку починаючи з 15.11.2013 і до досягнення ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, трьох років.

Відповідно до розрахунку заборгованості, зробленого державним виконавцем Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_9 станом на 10.05.2018 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів склав 140 767,55 грн.

21.09.2018 року головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню ВП №41582679 винесла постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 70 383,77 грн., що складає 50 % заборгованості з суми заборгованості аліментів.

Законом України № 2475-VIII від 03.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28.08.2018 року, посилено відповідальність платників аліментів в разі допущення заборгованості, введено відповідні заходи та порядок їх застосування, з наданням відповідних повноважень державному виконавцю.

Зокрема, стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» була доповнена частиною 14. В абзаці 3 вказаної частини передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Стаття 58 Конституції України гарантує, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.1, 2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Отже, враховуючи, що для накладення штрафу на особу, яка не сплачує аліменти, законодавець визначив обов’язкову умову – це певну суму заборгованості (у даному випадку це заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки), то період часу, з якого повинна вираховуватися така сума заборгованості буде починатися виключно з 28.08.2018 року, тобто з моменту набрання чинності Закону, який передбачив такі штрафні санкції.

Таким чином, застосування державним виконавцем штрафних санкцій до ОСОБА_1, введені законом з 28.08.2018 року, за допущення останнім заборгованості зі сплати аліментів станом на 10.05.2018 року, що є неправомірним та суперечить закону.

Суд вважає, що встановлені у судовому засіданні фактичні обставини у сукупності свідчать про те, що головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» і Конституції України, без наявності передбачених законодавством підстав прийняла рішення про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 70 383,77 грн., тому скарга останнього є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 – задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 щодо винесення нею постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 70 383 грн. 77 коп. у виконавчому провадженні ВП №41582679 від 21.09.2018 року неправомірними.

Скасувати постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 70 383 грн. 77 коп. у виконавчому провадженні ВП №41582679 від 21.09.2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16.01.2019 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод