Ухвала суду № 79696196, 07.02.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 1-кс/331/831/2019

Справа № 331/2268/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнева Н.Г., за участю: секретаря Постарнак М.М., адвоката Неудачіна Р.В., прокурора Третяк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі діючого на підставі довіреності адвоката Неудачіна Р.В., про часткове скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12016080020004328 від 16.12.2016р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі діючого на підставі довіреності адвоката Неудачіна Р.В. звернулося до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про часткове скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12016080020004328 від 16.12.2016р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, в якому просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений на нежитлову будівлю літ. Б-1 інв. № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання зазначило, що 14.09.2007р. між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 4515-097К, за умовами якого, відповідачу була відкрита відновлювальна кредитна лінія на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 470000,00 Євро, за сплатою 12,50 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 14.09.2022р.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2015 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Метпром-Компані», ЄГРПОУ - 32341462 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 25821086 суму заборгованості за кредитним договором № 4515-097К від 14.09.2007р. станом на 22.05.2015 р. в розмірі: 515724 (пятсот п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) Євро 77 цента та 5629323 (пять мільйонів шістсот двадцять девять тисяч триста двадцять три грн. 18 коп. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпром-Компані», ЄГРПОУ - 32341462 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 25821086 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 березня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2015 року залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення суду 22 вересня 2016 року відповідно до акту № 49871198, складеного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, у власність ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" передано нежитлову будівлю літ. Б-1 інв. № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

18 квітня 2017 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підстав акту № 49871198, складеного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, видано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Свідоцтво про право власності на нежитлове майно, а саме: нежитлову будівлю літ. Б-1 інв. № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

У листопаді 2018 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", як власнику нежитлової будівлі літ. Б-1 інв. № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, стало відомо, що на його майно ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2017 року накладено арешт.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицькою В.М. від 29 березня 2017 р., по справі ЄУН № 331/2268/17 накладено арешт на об'єкти нерухомого майна - квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 228636723101); нежитлову будівлю, літ.Б-1, інв.№2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 11791701), право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.11.2018 р. № 146775342 - 1/1 частина нежитлової будівлі літ. Б-1 інв. № 2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", на підставі Свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 1136.

Таким чином, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" є законним добросовісним власником зазначеного приміщення. Заявник вважає, що арешт майна у даному випадку є необґрунтованим, таким, що обмежує право власності законного, добросовісного володільця майна та його підприємницької діяльності, при цьому, розумність та співрозмірність такого обмеження не відповідає завданням кримінального провадження.

Адвокат Неудачін Р.В. у судовому засіданні у повному обсязі підтримав клопотання та просив суд його задовольнити, посилаючись на його обґрунтованість та доведеність. Додатково зазначив, що відповідно до договору Іпотеки, укладеного між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3, посвідченого 22 листопада 2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, нежитлова будівля літ. Б-1 інв. № 2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була передана в Іпотеку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". А тому вважає, що у будь якому разі зазначене нежитлове приміщення не могло б забезпечити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, оскільки Іпотекодержатель має першочергове право щодо Іпотечного майна. Вважає, що у відповідності до ч. 10 ст. 171 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, а оскільки зазначене нежитлове приміщення не є речовим доказом по кримінальному провадженню, а тому обтяження підлягає скасуванню.

Прокурор Третяк О.А. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на необхідність існування арешту в рамках кримінального провадження № 12016080020004328 від 16.12.2016р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, взявши до уваги пояснення прокурора, слідчий суддя приходить до наступного.

Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що в провадженні Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12016080020004328 від 16.12.2016р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицькою В.М. від 29 березня 2017 р., по справі ЄУН № 331/2268/17 накладено арешт на об'єкти нерухомого майна - квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 228636723101); нежитлову будівлю, літ.Б-1, інв.№2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 11791701), право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

Метою накладення арешту було забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

Одночасно встановлено, що 14.09.2007р. між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 4515-097К, за умовами якого, відповідачу була відкрита відновлювальна кредитна лінія на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 470000,00 Євро, за сплатою 12,50 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 14.09.2022р.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2015 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Метпром-Компані», ЄГРПОУ - 32341462 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 25821086 суму заборгованості за кредитним договором № 4515-097К від 14.09.2007р. станом на 22.05.2015 р. в розмірі: 515724 (пятсот п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) Євро 77 цента та 5629323 (пять мільйонів шістсот двадцять девять тисяч триста двадцять три грн. 18 коп. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпром-Компані», ЄГРПОУ - 32341462 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 25821086 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 березня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2015 року залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення суду 22 вересня 2016 року відповідно до акту № 49871198, складеного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, у власність ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" передано нежитлову будівлю літ. Б-1 інв. № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

18 квітня 2017 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підстав акту № 49871198, складеного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, видано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Свідоцтво про право власності на нежитлове майно, а саме: нежитлову будівлю літ. Б-1 інв. № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.11.2018 р. № 146775342 - 1/1 частина нежитлової будівлі літ. Б-1 інв. № 2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", на підставі Свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 1136.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що станом на лютий 2019 року відпала потреба застосування арешту майна, накладеного на нежитлову будівлю літ. Б-1 інв. № 2, розташована за адресою: АДРЕСА_1, власником якого з вересня 2016 року є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яке набуло право власності на арештоване майно, шляхом його прийняття в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 4515-097К від 14 вересня 2007 року на підставі Свідоцтва про право власності за № 1136, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі акту № 49871198, складеного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Коментована стаття закріплює загальні засади кримінального провадження, які у своїй основі співзвучні з нормами Конституції України, що визначають сутність взаємин людини і громадянина з державою (її органами), закріплюють права, свободи і обов'язки людини і громадянина у таких взаєминах, встановлюють основи організації і діяльності правоохоронних, правозахисних органів і суду та визначають основні засади судочинства, зокрема в кримінальному провадженні.

Засади кримінального провадження - це закріплені у Конституції України, загальновизнаних міжнародних актах та у кримінальному процесуальному законодавстві фундаментальні (базові) керівні для учасників провадження положення, що виражають і визначають найістотніші властивості провадження, вимоги до правил і способу діяльності, насамперед, органів і службових осіб, які ведуть кримінальне провадження, та є гарантіями забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів тих учасників провадження, які залучаються до нього, а в підсумку - виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що продовження існування обтяження на нерухоме майно заявника, який є добросовісним набувачем та вільно користується своєю власністю на протязі тривалого періоду часу, при цьому не є особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, який розслідується, є порушенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не відповідає цілям кримінального провадження, у зв"язку із чим підстав для продовження існування обмеження його прав немає, тому арешт майна необхідно скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі діючого на підставі довіреності адвоката Неудачіна Р.В., про часткове скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12016080020004328 від 16.12.2016р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, задовольнити.

Cкасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2017 року, в частині накладення арешту на нежитлову будівлю літ. Б-1 інв. № 2, розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на підставі Свідоцтва про право власності. виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 1136

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.Г.Скользнєва

07.02.2019