Ухвала суду № 79696132, 06.02.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3574/16-к

Ппровадження № 1-кс/311/234/2019

06.02.2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Литвин К.О., яке погоджено з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Петренко В.О., про арешт майна,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080190002620 від 10 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2019 року до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Литвин К.О., погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Петренко В.О., про арешт майна, та в якому слідчий просить: застосувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна на телефон марки «Meizu» золотистого кольору, серійний номер 621HEBQ322QWY, модель M5 Note, модель M621H, ІМЕІ1:НОМЕР_1, ІМЕІ2:НОМЕР_2 в полімерному чохлі, який належить ОСОБА_3 та заборонити будь-яким особам розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення про скасування арешту.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Литвин К.О. зазначає, що нею здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080190002620 від 10 грудня 2016 року та досудовим розслідуванням встановлено, що 04.02.2019 року слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Литвин К.О., в присутності двох понятих та учасника слідчої дії ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено обшук приміщення зали гральних автоматів, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого виявлено та вилучено гральні автомати в кількості 11 штук, грошові кошти в загальній сумі 5394 грн. та інші речі і документи, що мають на собі сліди злочину.

Присутня при проведенні обшуку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, погодилася видати співробітникам поліції зазначені речі та отримала копію ухвали слідчого судді Василівського районного суду про проведення обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

04.02.2019 року з 20 год. 43 хв. по 20 год. 55 хв. слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Литвин К.О., в присутності двох понятих та учасника слідчої дії ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено огляд телефону марки «Meizu» золотистого кольору, серійний номер 621HEBQ322QWY, модель M5 Note, модель M621H, ІМЕІ1:НОМЕР_1, ІМЕІ2:НОМЕР_2 в полімерному чохлі, який належить ОСОБА_3

Вказаний телефон ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно видала співробітникам поліції у приміщенні службового кабінету №22 Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Як зазначено слідчим у поданому клопотанні, у зв'язку з тим, що у телефоні, добровільно виданому ОСОБА_3 співробітникам поліції, можуть міститися контакти організаторів грального бізнесу, або інших, причетних до цього осіб, а також будь-яка інформація, стосовно функціонування зали гральних автоматів та інформація, за допомогою якої можливо буде довести або спростувати факт організації грального бізнесу за адресою: АДРЕСА_1 (смс-повідомлення, листування через «вайбер» або будь-яку іншу веб-програму).

Беручи до уваги те, що на теперішній час виникла необхідність у забезпеченні збереження речового доказу, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, у зв'язку з чим слідчим звертається до суду з даним клопотанням про арешт вищезазначеного у клопотанні майна.

Суд, дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування заявленого клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для належного оформлення у зв'язку з невідповідністю клопотання вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до п.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якій його було вилучено.

Згідно положень ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.1,2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до вимог ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Та, відповідно, на обґрунтування клопотання у разі необхідності накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову (при його наявності), відповідні підстави у поданому до суду клопотання слідчим не відображені, про наявність у кримінальному провадженні потерпілих осіб (фізичних та/або юридичних) у клопотанні слідчим не зазначено.

У відповідності до положень ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до норм глав 10 та 17 КПК України правові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимоги КПК України слідчим та прокурором не дотримані, в порушення вимог ст.171 КПК України, до матеріалів клопотання не додано та не вказано у клопотанні відомостей щодо власника (власників) майна, на яке просить слідчий накласти арешт, на обгрунтування клопотання не долучено жодних документів на підтвердження права власності на майно певних фізичних чи юридичних осіб, у поданному слідчим клопотанні взагалі відсутні анкетні дані, а також місце фактичного проживання власника, володільця (користувача) майна, на яке слідчий просить накласти арешт, що позбавляє суд можливості належним чином та у встановленому Законом порядку повідомити власника, володільця (користувача) тимчасово вилученого майна про розгляд клопотання слідчого. Також не надано слідчому судді відомостей про процесуальний статус у даному кримінальному провадженні володільця та/або власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт; не надано відомостей про належність майна, на яке просить слідчий накласти арешт, підозрюваному, обвинуваченому чи особі, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином. Також у клопотанні слідчого про арешт майна (у разі необхідності забезпечення цивільного позову) не зазначено розмір шкоди, завданої даним кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Крім того, у витягу з ЄРДР відсутні будь-які відомості, щодо причетності власника (володільця) майна до вчинення даного кримінального правопорушення.

Також, в порушення вимог п.1 ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого не зазначено підставу та мету необхідності арешту майна, відповідно до положень ст.170 КПК України.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий Литвин К.О. посилається на необхідність проведення у даному кримінальному провадженні судових експертиз, оскільки вважає, що тимчасово вилучене майно зберегло на собі сліди скоєного кримінального правопорушення, тому на даний час виникла необхідність у її проведенні. Проте у змісті клопотання слідчим взагалі не зазначено який саме вид судових експертиз за певною її кваліфікацією планується призначити у даному кримінальному провадженні та, у разі вже призначення певного експертного дослідження, до матеріалів клопотання не долучено відповідної ухвали слідчого судді про призначення експертизи, на необхідність якої посилається слідчий у поданому нею клопотанні. Крім того, не зазначено слідчим, які саме сліди скоєного кримінального правопорушення зберіг на собі вилучений під час огляду мобільний телефон марки «Meizu», та яку саме суттєву інформацію, що стосується предмету доказування у даному кримінальному провадженні, мобільний телефон містить.

Крім того, у доданій постанові слідчого про доручення речових доказів, слідчим взагалі не зазначено про місцезнаходження на теперішній час тимчасово вилученого телефону марки «Meizu» золотистого кольору, серійний номер 621HEBQ322QWY, модель M5 Note, модель M621H, ІМЕІ1:НОМЕР_1, ІМЕІ2:НОМЕР_2, та до матеріалів клопотання на підтвердження не долучено відповідної довідки (розписки) з відображенням відомостей про особу, яка прийняла транспортний засіб на відповідальне зберігання. Вказані обставини унеможливлять виконання ухвали слідчого судді в подальшому, у разі накладення арешту на майно.

Крім того, у п.3 змісту клопотання слідчим чітко та конкретно не зазначено яким саме особам просить слідчий заборонити розпоряджатися та користуватися майном та яким саме майном.

Також, до матеріалів клопотання слідчим взагалі не долучено завіреної належним чином копії ухвали слідчого судді, на підставі якої було проведено обшук.

Крім того, до матеріалів клопотання долучені копії документів, які не завірені належним чином, відсутній підпис відповідальної особи, якою завірено достовірність доданих до клопотання документів, із зазначенням посади та прізвища цієї особи, що в цілому є неприпустимим при оформленні матеріалів справи за клопотанням слідчого та направленні їх до слідчого судді для розгляду по суті.

Згідно положень ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.167,170,171,172, ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Повернути прокурору Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Петренко В.О. клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Литвин К.О. про арешт майна - для належного оформлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО