Ухвала суду № 79695490, 07.02.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/452/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Бедьо В.І.

при секретарі: Пазяк С.М

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться зазначена цивільна справа.

Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Державному вищому навчальному закладу «Ужгородський національний університет» оголошувати конкурс на заміщення посад завідувачів кафедрами, створених наказом ректора № 166/01-04 « Про реорганізацію кафедр», шляхом ліквідації та реорганізації кафедр в структурі факультету історії та міжнародних відносин; заборонити Державному вищому навчальному закладу «Ужгородський національний університет» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посад завідувачів кафедрами, створених наказом ректора № 166/01-04 « Про реорганізацію кафедр», шляхом ліквідації та реорганізації кафедр в структурі факультету історії та міжнародних відносин; заборонити Державному вищому навчальному закладу «Ужгородський національний університет» проводити конкурс на заміщення посад завідувачів кафедрами, створених наказом ректора № 166/01-04 « Про реорганізацію кафедр», шляхом ліквідації та реорганізації кафедр в структурі факультету історії та міжнародних відносин; встановити строк дії заборон до набрання судовим рішенням законної сили у справі № 308/452/19, за позовом ОСОБА_1 про визнання наказу про його звільнення протиправним,поновлення на роботі та відшкодування збитків.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вприходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як розяснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобовязує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про необґрунтованість наведених у ній доводів, з огляду на те, що позивач фактично просить застосувати заходи забезпечення позову, що виходять за рамки позовних вимог.

Так, предметом даного позову є скасування наказу ректора Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» № 753/06-03 від 28.12. 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача кафедри історії України, поновлення його посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Тобто з вказаного слідує, що мова йде конкретно про посаду завідувача кафедри історії України, тоді як у заяві про забезпечення позову ставиться вимога про заборону відповідачу оголошувати конкурс на заміщення посад завідувачів кафедри, тобто всіх посад завідувачів, що значно виходить з межі позовних вимог.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки це буде порушувати права та інтереси інших осіб і є неспівмірним до вимог даного позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.І. Бедьо