Рішення № 79694772, 07.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2019 року № 826/8323/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доУправління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністраціїтретя особаОСОБА_2про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконною відмови Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в оформленні постійного стороннього догляду за ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та зобов'язання вчинити дії щодо встановлення постійного стороннього догляду за ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), який здійснюється ОСОБА_2 ( реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_2).

В обґрунтування заявленого позову зазначено, що відмовою в оформленні постійного стороннього догляду за ОСОБА_1 порушено права та законні інтереси останньої, так як було надано всі необхідні документи передбачені чинним законодавством.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вказавши що оскільки ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах, призначити компенсацію ОСОБА_2 немає законних підстав

В судове засідання 28.08.2017 року представник відповідача не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні 28.08.2017 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом - колясочником з другою групою інвалідності за загальними захворюваннями, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія КА-1 №009374 від 16.02.2009 року та посвідченням серії НОМЕР_3.

20 березня 2016 року позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про оформлення офіційного догляду за ОСОБА_1.

Листом від 14.04.2017 року № 5565/75-02/12 Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про відсутність законних підстав для призначення ОСОБА_2 допомоги, так як ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах. Зазначило, що відповідно до п.1 Порядку №558 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004р. затверджено передбачено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата. Компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарської консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня.

Вважаючи протиправною відмову, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, визначає Закон України «Про соціальні послуги».

Згідно абзацу 2 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги це комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем. При цьому, суб'єкти, що надають соціальні послуги це підприємства, установи, організації та заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальні послуги» фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558.

Пунктом 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, встановлено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради видає заявнику розписку про прийняття заяв і документів із зазначенням дати їх прийняття.

Днем подання заяв для призначення компенсації вважається день реєстрації структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради заяв з необхідними документами.

Якщо заяви та документи надсилаються поштою, днем подання заяв для призначення компенсації вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення.

У разі коли до заяв не додані всі необхідні документи, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради письмово протягом трьох днів повідомляє заявнику, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання такого повідомлення, днем подання заяв вважатиметься день їх прийняття або відправлення.

Пунктом 6 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, встановлено, що для призначення компенсації подаються такі документи: 1) фізичною особою, яка надає соціальні послуги: заява про згоду надавати соціальні послуги; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки - письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів; заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних"); 2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною): заява про необхідність надання соціальних послуг; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду). Порядок видачі такого висновку та його форма затверджуються МОЗ.

Відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради протягом десяти днів після одержання заяв із необхідними документами розглядає їх та приймає рішення про призначення компенсації чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення, про що інформує заявника письмово протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно матеріалів справи встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації відмовлено позивачу у призначенні допомоги з тих підстав, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах.

Проте, суд не погоджується з твердженнями відповідача, адже згідно з абз.6 п. 4 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарської консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня.

Судом встановлено, що саме ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах, а саме на посаді бібліотекаря в Міжнародному інституті Менеджменту, а не ОСОБА_2.

Докази перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах відсутні.

Крім того, судом встановлено, що заявником надано повний пакет документів необхідних для оформлення постійного стороннього догляду, що не заперечувалось відповідачем.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, на переконання суду, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивачки в даному випадку буде зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації вирішити питання щодо встановлення постійного стороннього догляду за ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), який здійснюється ОСОБА_2 ( реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_2) з урахуванням висновків суду викладених у даному судовому рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в оформленні постійного стороннього догляду за ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації вирішити питання щодо встановлення постійного стороннього догляду за ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), який здійснюється ОСОБА_2 ( реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_2) з урахуванням висновків суду викладених у даному судовому рішенні.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа