Ухвала суду № 79694549, 08.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 лютого 2019 року м. Київ № 640/1744/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Міністерства оборони України Волинського обласного військового комісаріатупро визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; адреса для листування: АДРЕСА_1) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до: Міністерства оборони України (код ЄДР 00034022; м. Київ, проспект Повітрянофлотський, 6) та Волинського обласного військового комісаріату (код ЄДР 08013516; адреса: 43008, м. Луцьк, вул. Теремнівська, 85-а) в якому просить:

визнати протиправно бездіяльність МО України щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та ненадання відповіді на заяву позивача від 21.07.2018 у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати МО України призначити позивачу вищезгадану одноразову грошову допомогу;

визнати протиправною бездіяльність Волинського обласного військового комісаріату щодо відсутності вимоги до МО України щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати Волинський обласний військовий комісаріат надіслати до МО України письмову вимогу щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Позивач зазначає, що з 09.11.2016 у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи внаслідок виконання обов'язків військової служби відповідно до Закону № 2011-ХІІ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб на день встановлення інвалідності. Встановлення інвалідності, як зазначає позивач, підтверджується довідкою МСЕК від 22.11.2016.

Позивач зазначає, що ним до відповідачів було подано заяви з усіма необхідними документами (стор. 3 позову).

Однак, як вбачається з позову, відповідачі допустили протиправну бездіяльність у питанні призначення одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, крім іншого, що бездіяльність відповідачів є фактичною відмовою у призначенні спірної виплати. Але категорично саме відповідачі відмовили позивачу у реалізації його права на соціальний захист, що встановлений державою, що підтверджується відсутністю відповіді МО України та вих. обласного військового комісаріату від 13.07.2018 № ВСЗ/783.

Між іншим, позивач зазначає, що на виконання вимог п. 13 Порядку (стор. 10 позову), обласного рівня військовим комісаріатом його заяву з доданими до неї документами до Департаменту фінансів МО України.

Крім іншого, позивач зазначає, що військовий комісаріат має обов'язок вплинути на МО України та примусити МО України прийняти рішення про призначення спірної допомоги. Позивач вважає, що військовий комісаріат вчинив протиправну бездіяльність щодо призначення допомоги шляхом повної пасивності замість системного вимагання від МО України дотримання прав позивача на спірну допомогу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У даному випадку з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся через військовий комісаріат до Міністра оборони України із листом від 02.06.2018 року щодо призначення одноразової допомоги, на який отримано відповідь від 13.07.2018. Між тим, позивач звернувся з позовом, який надіслано до суду 28.01.2018, що вказує на пропуск строку звернення до суду.

При цьому, до позову не надано заяви про поновлення строку звернення до суду або доказів (конвертів, їх копій, з яких би вбачалося отримання відповіді в інший термін), які б свідчили, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку.

У зв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Тобто, позивач має зазначити не загальні, а конкретизовані обставини взаємовідносин із відповідачами та надати докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, що випливає з положень ч. 1 ст. 77 КАС України. Дотримання наведених вимог є необхідним, у т.ч. з урахуванням прохання позивача розглядати справу без його участі.

У даному випадку позивач у позові (стор. 3) зазначає, що він звернувся до відповідачів з усіма необіжними документами, які визначені постановою № 975. Однак, позивач не конкретизує перелік документів, які були подані до відповідачів та не надає копії цих документів, що також є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для відкриття провадження у справі.

Слід додати, що вимагаючи прийняти рішення про зобов'язання військового комісаріату вчинити певні дії, обґрунтовує це тим, як вже зазначалося, що військовий комісаріат має обов'язок вплинути на МО України та примусити МО України прийняти рішення про призначення спірної допомоги. Позивач вважає, що військовий комісаріат вчинив протиправну бездіяльність щодо призначення допомоги шляхом повної пасивності замість системного вимагання від МО України дотримання прав позивача на спірну допомогу.

У той же час, виходячи з підходу, висловленому Верховним Судом України у постанові від 24.06.2014 р. (№21-181а14; номер рішення в ЄДРСР 39891897), правове обґрунтування позовних вимог є складовою частиною змісту позову.

Однак, в порушення наведених вище процесуальних вимог, позов не містить обґрунтування позовних вимог - якими нормами законодавства передбачено обов'язок військового комісаріату примушувати МО України вчинити певні дії.

Як свідчить наведене у сукупності, позовна заява подано без дотримання вищезгаданих вимог КАС України, що є недоліками позовної заяви, що у свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) письмової конкретизації (деталізації) документів, які подавалися до відповідачів для призначення одноразової допомоги (зазначення їх переліку);

2) належним чином засвідчених копій документів, які подавалися до відповідачів із заявами, зазначеними на стор. 3 позову;

3) обґрунтування позовних вимог в частині вимог до військового комісаріату із зазначенням норм права, які зобов'язують комісаріат вчиняти дії, про які позивач просить у позовній заяві.

4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; адреса для листування: АДРЕСА_1) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.А. Кармазін