Рішення № 79694347, 31.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2019 року № 816/220/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпетролеум» до Митного посту «Полтава - енергетичний» Енергетичної митниці ДФС, Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазпетролеум» (далі - позивач, ТОВ «Укргазпетролеум») з позовом до Митного посту «Полтава - енергетичний» Енергетичної митниці ДФС (далі - відповідач 1), Енергетичної митниці ДФС (далі - відповідач 2), в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нерозмитнення товару за митною декларацією від 21.12.2016 №903080000/2016/002587 (68,353 тон - 2 ВЦ).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 справу передано для розгляду за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2017 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях та письмових поясненнях, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи, суд дійшов висновку розглядати справу у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) згідно нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, що 19.01.2016 між ТОВ «Укргазпетролеум» та Компанією «LUXOIL IMPORT LLP» укладено контракт №19/01, предметом якого є купівля-продаж товару «Газ углеводородный сжиженый СПБТ». Додатковою угодою №171 до контракту визначено, що поставка відбувається з 01.12.2016 та 31.12.2016.

Як повідомив позивач, ним на виконання умов контракту придбано 68,353 метричних тон «Газ углеводородный сжиженый СПБТ».

З метою проведення митного оформлення товару, ТОВ «Укргазпетролеум» подано на митне оформлення вантаж на митний пост «Полтава - енергетичний» за МД №903080000/2016/002587 від 21.12.2016.

Додатково позивач зазначив, що ним проведено оплату митних платежів, а до декларації додано документи, необхідні для розмитнення та які підтверджують законність походження товару, ввезення в Україну. Проте відповідач всупереч нормам Митного кодексу України товар не розмитнено.

В усному порядку позивача Енергетична митниця ДФС повідомила, що до неї надійшло доручення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 21.12.2016 № 14/4/1-26327 з вимогою вжиття додаткових заходів контролю під час здійснення митного контролю та оформлення товару «Газ углеводородный сжиженый СПБТ» за митною декларацією №903080000/2016/002587 від 21.12.2016.

За результатами проведення додаткових заходів контролю Енергетичною митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення і рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів №UA903150/2017/00003

Позивач, вважаючи бездіяльність щодо нездійснення митного оформлення товарів протиправною, такою, що порушує його права та законні інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі, зокрема, проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, однією з підстав для зупинення митного оформлення імпортованого товару за митною декларацією №903080000/2016/002587 стала необхідність проведення митної експертизи на підставі інформації, зазначеної в листі заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Так, відповідно до приписів статей 356 та 357 Митного кодексу України, взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:

1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;

3) встановлення країни походження товарів;

4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;

6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) проводиться протягом 10 днів після їх надходження до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, керівника органу доходів і зборів за місцем розташування відокремленого підрозділу зазначеного спеціалізованого органу або керівника відповідної експертної установи (організації), але не більше ніж на 20 днів.

За результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, у відповідно до наведених приписів законодавства, відповідачем 1 складено акт про взяття проб (зразків) товарів від 04.01.2017 №33 яким фіксується відібрання зразків імпортованого за митною декларацією №903080000/2016/002587 товару з метою їх подальшого експертного дослідження.

За результатами проведеного дослідження Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України було складено висновок № 142005701-0420, яким встановлено вміст компонентів суміші газів вуглеводневих скраплених (зріджених) в досліджуваному зразку.

На підставі наведеного висновку, було встановлено, що вміст компонентів суміші газів вуглеводневих скраплених (зріджених), визначений у висновку експертизи, є відмінним від того, що задекларований за митною декларацією, а тому ним була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою позивачу було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено його право здійснити митне оформлення з урахуванням експертного висновку № 142005701-0420.

Крім того, на виконання доручення заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, співробітниками відповідача був проведений повний ідентифікаційний огляд (переогляд) товару за митною декларацією №903080000/2016/002587, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

Відповідно до частини 4 статті 255 Митного кодексу України, не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв'язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

Отже, якщо правоохоронними органами здійснюються спеціальні операції, перевірки та інші заходи в рамках виконання процедур митного контролю, такі дії є правомірними підставами для перевищення визначеного в частині 1 статті 255 Митного кодексу України строку здійснення митного контролю.

В даному ж випадку вбачається, що відповідно до приписів статей 336 та 338 Митного кодексу України, повний ідентифікаційний огляд (переогляд) товару за митною декларацією №903080000/2016/002587, ініційований на підставі відповідного доручення Служби безпеки України, здійснювався в рамках виконання процедур митного контролю, однією з форм яких і є митний огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною 5 статті 338 Митного кодексу України, крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення.

Відповідно до Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467, однією з таких підстав є одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи.

При цьому, такі доручення обов'язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

З аналізу наявного в матеріалах справи доручення вбачається його відповідність зазначеним вище вимогам, зокрема, в ньому визначені підстави його надсилання та номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи (товар, який переміщується до ТОВ «Укрпетролпостач»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказане доручення надає можливість ідентифікувати товар, на який воно розповсюджується, та, відповідно, є складеним у передбаченій законом формі.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що проведення огляду (переогляду) товарів, експертних досліджень проводились Енергетичною митницею ДФС в рамках виконання процедур митного контролю, відповідачем правомірно здійснювались дії щодо перевищення строків митного оформлення товару, що переміщувався згідно митної декларації № 903080000/2016/002587 від 21.12.2016, у зв'язку з необхідністю проведення огляду (переогляду) товару та його митної експертизи, що свідчить про відсутність оскаржуваної бездіяльності, а відтак безпідставність позовних вимог ТОВ «Укргазпетролеум».

При цьому, як повідомив представник відповідача та не заперечував представник позивача, митне оформлення товару, вказаного в митній декларації №903080000/2016/002587, завершено на підставі митної декларації №UA903150/2017/000368 14.03.2017, яка прийнята з урахуванням висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України.

В контексті наведеного, необхідно зазначити наступне.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

У даному випадку права позивача у спірних правовідносинах були відновлені шляхом завершення митного оформлення імпортованого ним товару на підставі поданої митної декларації, а тому станом на час вирішення даної адміністративної справи вони не є порушеними.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпетролеум» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2, офіс 9, код ЄДРПОУ 39450145) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур