Ухвала суду № 79693898, 05.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

05 лютого 2019 року м. Київ № 826/11642/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О., за участю представників учасників справи, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Київського державного нотаріального архіву,

Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни,

треті особи: Нотаріальна палата України,

Головне територіальне управління юстиції у м. Києві,

Міністерство юстиції України

про визнати протиправним дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни (далі - відповідачі), за участю третіх осіб - Нотаріальної палати України, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, про визнання незаконною відмову Київського державного нотаріального архіву в прийнятті та розгляді звернення ОСОБА_3 від 27.02.2017 року, що призвело до порушення її права на звернення та права на свободу вираження поглядів; визнання незаконним невизнання Уповноваженого Верховної ради України з прав людини права ОСОБА_3 на звернення до Київського державного нотаріального архіву, що призвело до порушення її права на свободу вираження поглядів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

Позивачем в судовому засіданні подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить, вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України створити Київський державний нотаріальний архів, як юридичну особу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує на те, що відповідач 1 не зареєстрований відповідно до чинного законодавства України, що підтверджується відсутністю ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДР, що не відповідає вимогам, встановленим Положенням про державний архів та Положенням про Київський державний нотаріальний архів.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, подану заявником заяву про забезпечення позову, суд встановив, що в її обґрунтування не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених в її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на що не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України,, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 826/11642/17.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов