Рішення № 79693749, 31.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2019 року № 826/1906/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного державного інспектора інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Євдокименка Андрія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису і наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1, Департамент), Головного державного інспектора інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Євдокименка Андрія Володимировича (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача 2 по проведенню позапланових перевірок 17 липня 2017 року та 15 грудня 2017 року реконструкції квартири АДРЕСА_1;

визнати протиправним та скасувати припис відповідача 2 від 28.07.2017 про зупинення з 28 липня 2017 року виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень;

визнати протиправним та скасувати наказ від 01.08.2017 № 247 року в.о.директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменка Володимира Володимировича про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 13.04.2017 №КВ 082171030403 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 18.05.2017 № KB 142171382486. 3амовник-ОСОБА_1

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачі на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2018 подали відзив на позовну заяву, який обґрунтували тим, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, передбаченої ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», можливо лише у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованих деклараціях, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Представником позивача надано відповідь на відзив та просив відхилити його як необґрунтованим та яким жодним чином не спростовано твердження позивача, вказані у позовній заяві.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі звернення ПП «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна» від 19.06.2017 № 356 Департаментом проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності позивачем на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1», за результатами чого складено акт б/н від 17.07.2017.

Згідно акту від 17.07.2017 б/н встановлено, що квартиру № 12 реконструйовано шляхом влаштування отвору в стелі квартири та об'єднання простору квартири з простором горища.

За результатом вказаної перевірки головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Євдокименком А.В. 28.07.2017 винесений припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт до усунення допущених правопорушень.

В подальшому, відповідачем 1 видано наказ від 01.08.2017 № 247 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, яким:

скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 13.04.2017 №КВ 082171030403, 3амовник-Кондратцова Катерина Віталіївна;

скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 18.05.2017 № KB 142171382486. 3амовник-ОСОБА_1

Також, з метою встановлення дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» та виконання вимог припису про усунення порушення від 28.07.2017 відповідачем 1 проведено повторну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 17.12.2017 б/н.

Позивач вважає, що відповідачами перевірка проведена необ'єктивно, без дослідження відповідних документів, виданий ний припис 28.07.2017 є протиправним, оскільки, на думку позивача, законодавством не передбачено зупиняти вже виконані роботи з реконструкції та підтверджуються доказами. Позивач також вважає наказ протиправним та прийнятим з порушенням норм законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 34 Закону №3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації (ч. 2 ст. 36 Закону №3038-VI).

Водночас, як передбачено пунктом 3 частини 7 статті 36 Закону №3038-VI, декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Окрім того, частиною 1 статті 39 Закону №3038-VI визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Разом з тим, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI).

На підставі зазначеної статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який і визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок №461).

Пункт 29 Порядку №461 передбачає, що у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

За визначенням, викладеним у частині 1 статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2003 №15-5166 є власником квартири, що складає 188,1 кв.м. загальної площі, з них житлова площа - 39,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

З метою реконструкції частини вказаної квартири ОСОБА_1 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 13.04.2017 №КВ 082171030403.

Суд встановив, що в декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено: вид будівництва - реконструкція; код об'єкта - 1122.1, категорія складності ІІ. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані не видаються. Замовник будівництва - ОСОБА_1 Основні показники об'єкта відповідно до проектної документації: загальна площа - 199,7 кв.м., житлова площа - 87,8 кв.м., кількість поверхів: 4-й, мансардний поверх 4 - поверхового з мансардою будинку цегла.

В подальшому, 18.05.2017 Департамент державної архітектурно будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» № KB 142171382486.

Суд встановив, що в декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено інформацію про дозвільні документи, а саме: декларацію про початок виконання будівельних робіт від 13.04.2017 №КВ 082171030403.

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування Інспекцією реєстрації декларації, а саме: подання суб'єктом недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом: об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

У той же час, за змістом частини першої статті 39-1 Закону №3038-VI виявлення Інспекцією недостовірних даних у зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, є підставою для внесення до декларації змін у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не для скасування реєстрації декларації.

Позивачем долучено до матеріалів справи, технічний паспорт на вказану квартиру, на підставі якого була зареєстрована декларація на реконструкцію квартири із якого вбачається існування прорізу між 4-им та мансардним поверхом на момент початку робіт з реконструкції.

При цьому, перевіряючи правомірність дій Департаменту щодо скасування реєстрації оскаржуваних декларації, з урахуванням підстав, на які посилається позивач, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини 9 статті 39 Закону №3038-VI зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Приписами частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Характеризуючи ненормативні правові акти, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16.04.2009 за №7-рп/2009 (по справі за №1-9/2009) їх визначив як такі, що передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

На неможливість забезпечення реального захисту прав оскарженням актів індивідуальної дії, які вичерпали свою дію та на підставі яких виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, вказував Верховний суд України своїй постанові від 11.11.2014 по справі за №21-405а14.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації є ненормативними актами індивідуальної дії та вичерпають свою дію після їхньої реалізації, а саме після оформлення права власності на новостворений об'єкт нерухомості (реконструкція).

Як вбачається з матеріалів справи, що реконструкцію об'єкту завершено та 18.05.2017 Департаментом зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатацію № KB 142171382486, на підставі якої зареєстроване право власності за ОСОБА_1 на реконструйовану квартиру №12 за адресою: вул. Хмельницького, 62-Б у Шевченківському районі м. Києва, загальною площею - 199,7 кв.м., житловою площею - 87,8 кв.м., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.03.2018.

Таким чином, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 оформила право власності на вказане реконструйоване нерухоме майно, то оскаржувані декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації вичерпали свою дію, як ненормативні акти індивідуальної дії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою права на спірний об'єкт має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур