Рішення № 79693507, 07.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року справа № 2340/4429/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Шанс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

05 листопада 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Шанс" (18001, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 43/1, ідентифікаційний код 40841183) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197), Головного управління ДФС в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещитик, 235, ідентифікаційний код 39392109), в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №618730/40841183 від 27.03.2018 про відмову в реєстрації складеної ТОВ "Укр-Агро-Шанс" податкової накладної №16 від 21.11.2017;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №618843/40841183 від 27.03.2018 про відмову в реєстрації складеної ТОВ "Укр-Агро-Шанс" податкової накладної №17 від 23.11.2017;

3) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Укр-Агро-Шанс" податкові накладні №16 від 21.11.2017 та №17 від 23.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.11.2017 позивачем виписано на ТОВ «Катеринопільський елеватор» податкову накладну № 16 на суму ПДВ у розмірі 30466,82 грн та 23.11.2017 податкову накладну № 16 на суму ПДВ у розмірі 30466,82 грн, які направлені до відповідача для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та були прийняті, але за результатами обробки реєстрацію податкових накладних було зупинено. 22.03.2018 позивач подав відповідачу пояснення, до яких додав документи щодо відсутності підстав для зупинення реєстрація податкових накладних реєстрація яких зупинена.

Разом з тим, рішенням комісії ДФС України від 27.03.2018 №618730/40841183 та №618843/40841183 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 №16 та від 23.11.2017 №17.

Позивач вважає, що зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити які саме підстави застосував відповідач для відмови у реєстрації податкової накладної.

Таким чином позивачка вважає, що оскаржувані рішення прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній праві, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

04.01.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №16 від 21.11.2017 та №17 від 23.11.2017 стало те, що позивачем надано лише одну сторінку Договору поставки укладеного між позивачем та його контрагентом з якої неможливо встановити всі істотні умови Договору.

Крім того, ТОВ «Укр-Агро-Шанс» позивачем не було надано:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи (платіжні доручення на підтвердження факту оплати продукції, п.3.2. договору передбачено поставку після оплати);

- довіреності, яким оформлені повноваження осіб, які одержували продукцію, документи щодо підтвердження відповідності продукції..

Враховуючи, що позивачем надано не всі документи з Вичерпного переліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, а надані документи складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, представник відповідачів вважає, що оскаржувані рішення комісії ДФС України прийняті у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

19.09.2017 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 325804623171) укладено договір поставки соняшника.

21.11.2017 позивачем сформовано податкову накладну № 16 щодо поставки

(продажу) до ТОВ «Катеринопільський елеватор» соняшника об'єм 17,16 т. на суму 152334,12 грн. в тому числі ПДВ 30 466,82 грн, яку направлено в електронному вигляді для реєстрації в єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, про що позивача повідомлено квитанцією №1.

Після отримання квитанції №1 позивач скористався правом та надав до контролюючого органу Повідомлення №1 від 22.03.2018 пояснення що, товариство є платником податку на загальній системі, платник ПДВ, реалізовує соняшник вирощений на орендованих земельних ділянках (паях) та направлено файли, зокрема: договір поставки від 19.09.2017, видаткову накладну №12 від 21.11.2017, відомість про розрахунки №26009628285100 від 30.11.2017 та інформаційну довідку №27-28-0.4-521/2-17 від 28.02.2017.

27.03.2018 відповідачем 1 прийнято рішення №618730/40841183 від 27.03.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 21.11.2017, з підстав «ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрація яких зупинена, щодо вирощування, збирання, зберігання та транспортування соняшника».

23.11.2017 позивачем сформовано податкову накладну № 17 щодо поставки (продажу) до ТОВ «Катеринопільський елеватор» соняшника 16,36 т. на суму 142948,77 грн в тому числі ПДВ 28 589,75 грн, яку направлено в електронному вигляді для реєстрації в єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, про що позивача повідомлено квитанцією №1.

Після отримання квитанції №1 позивач скористався правом та надав до контролюючого органу Повідомлення №2 від 22.03.2018 надав пояснення що, товариство є платником податку на загальній системі, платник ПДВ, реалізовує соняшник вирощений на орендованих земельних ділянках (паях) та направлено файли, зокрема: договір поставки від 19.09.2017, видаткову накладну №13 від 23.11.2017, відомість про розрахунки №26009628285100 від 30.11.2017 та інформаційну довідку №27-28-0.4-521/2-17 від 28.02.2017.

27.03.2018 відповідачем 1 прийнято рішення №618843/40841183 від 27.03.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 22.11.2017, з підстав «ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрація яких зупинена, щодо вирощування, збирання, зберігання та транспортування соняшника».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Також п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу.

Згідно п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Зі змісту Квитанції по податковій накладній № 16 від 21.11.2017 та по податковій накладній №17 від 23.11.2017 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567, а саме: невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206.

Згідно з п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачений Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, згідно з якими для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв, такими документами є: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 ПК України.

Судом встановлено, що позивач скористався правом та надав до контролюючого органу Повідомлення №1 від 22.03.2018 надав пояснення що, товариство є платником податку на загальній системі, платник ПДВ, реалізовує соняшник вирощений на орендованих земельних ділянках (паях) та направлено файли, зокрема: договір поставки від 19.09.2017, видаткову накладну №12 від 21.11.2017, видаткову накладну №13 від 23.11.2017, відомість про розрахунки №26009628285100 від 30.11.2017 та інформаційну довідку №27-28-0.4-521/2-17 від 28.02.2017.

Після аналізу наданих позивачем документів Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача №16 від 21.11.2017 та №17 від 23.11.2017.

Відповідно до абз. 1 постанови Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова №190) Комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Кодексу

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Однак суд підтримує позицію представника відповідачів, що позивачем на підтвердження здійснення господарської операції не було додано таких документів:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи (платіжні доручення на підтвердження факту оплати продукції, п.3.2. договору передбачено поставку після оплати);

- довіреності, яким оформлені повноваження осіб, які одержували продукцію, документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Крім того, позивачем надано лише одну сторінку Договору поставки укладеного між позивачем та його контрагентом з якої неможливо встановити всі істотні умови Договору.

Надані суду укладені договори оренди транспортних засобів та агрегатів з екіпажем №03-17 від 24.03.2017, 25.04.2017 з ФОП ОСОБА_1 (Орендодавесь), відповідно до яких орендодавець зобов?язується передати орендарю в строкове платне користування транспортні засоби та агрегати, а також зобов?язується забезпечити своїми силами керування нами та технічну експлуатацію. Договір оренди №28/12 від 28.12.2016, який укладено між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Укр-Агро-Шанс», відповідно до якого орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування комбайн CLAAS LEXION 481 2 шт. для використання в господарській діяльності, надання послуг у рослинництві по збиранню врожаю стороннім організаціям тощо. Договір про надання послуг від 10.04.2017 укладений між ТОВ «Укр-Агро-Шанс» та сільськогосподарське приватне орендне підприємство «Лебедин», на підставі якого СПОП «Лебедин» надає послуги по посіву кукурудзи та соняшнику згідно заявок ТОВ «Укр-Агро-Шанс», судом до уваги не беруться, оскільки під час реєстрації спірних податкових накладних дані докази відповідачу надані не були.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а аргументи представника відповідачів підтвердилися матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Враховуючи позицію відповідача та доведення ним правомірності вчинення дій у розумінні ст. 2 ч. 2 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 07.02.2019.

Суддя В.П. Тимошенко