Ухвала суду № 79693466, 08.02.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/356/19

УХВАЛА

08 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши заяву про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 741 від 05.02.2019 року про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен".

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

1) заборони проведення фактичної перевірки, яка проводиться Головним управління ДФС в Одеській області на підставі наказу № 741 від 05.02.2019 року до моменту прийняття рішення судом та набрання ним законної сили у даній справі;

2) заборони Головному управління ДФС в Одеській області приймати будь-які податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводиться Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі наказу № 741 від 05.02.2019 року до моменту прийняття рішення судом та набрання ним законної сили у даній справі.

В обгрунтування заяви позивач вказує, що необхідність забезпечення позову полягає в наступному:

1) Головне управління ДФС в Одеській області, як підставу прийняття Наказу про перевірку, зазначає п.п. 80.2.4. п. 80.2. ст. 80 ПК України.

Підставою для проведення фактичної перевірки згідно п.п. 80.2.4. п. 80.2. ст. 80 ПК України є неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Проте позивач не порушував вимоги п.п. 80.2.4. п. 80.2. ст. 80 ПК України і подавав в установлений строк звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій.

На підтвердження цього, позивачем було надано перевіряючим Книги обліку розрахункових операцій № 2225012551Р/1, № 2225012551Р/2, № 2225012551Щ 2225012551Р/4, № 2225012551Р/5, № 2225012551Р/7, № 2225012551Р/6, у які вклеєні Z-звіти електронного журналу підтверджуючі передачу пакетів даних та Z-звіти. Представники відповідача мали змогу пересвідчитися у відсутності порушень п.п. 80.2.4. п. 80.2. ст. 80 ПК України з боку позивача.

Таким чином, наявність у позивача Z-звітів електронного журналу підтверджує виконання в повному обсязі своїх зобов'язань з подання обов'язкової звітності.

Не дивлячись на відсутність законних підстав для проведення фактичної перевірки, представники відповідача і надалі продовжують проведення перевірки.

Також позивач зазначає, що в даному випадку очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача та його дій щодо проведення фактичної перевірки позивача, що призводить до порушення прав, свобод, інтересів ТОВ "Сіріус Екстружен".

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно унеможливити здійснити ефективний захист порушених прав позивача, так як доки буде прийнято рішення судом за результатами розгляду позовної заяви позивача про скасування наказу на перевірку, незаконна перевірка буде продовжуватися і за її результатами відповідачем буде прийняте незаконне рішення.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вказану справу разом із заявою про забезпечення позову передано судді для розгляду 07.02.2019 року.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується заява про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є безпідставною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 150 КАС України).

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необгрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також суд повинен вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 року у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно частини 1 статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

05.02.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ № 741 "Про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен".

Згідно з даним наказом на підставі ст. 20, п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 79 ПК України вирішено провести з 05.02.2019 року фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2017 року по дату завершення фактичної перевірки.

З позовом, та заявою про забезпечення позову позивач звернувся до суду 07.02.2019 року, тобто, коли вже здійснювалась відповідна перевірка.

При цьому, дія цього наказу жодним чином не впливає на господарську діяльність позивача та не перешкоджає її здійсненню.

Щодо посилання позивача щодо очевидної протиправності наказу від № 741 від 05.02.2019 року, суд зазначає, що предметом розгляду у адміністративній справі є саме надання такому наказу правової оцінки щодо його правомірності.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

На переконання суду, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову фактично буде вирішено спір без розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, що суперечить принципам законності, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи, та є, з позиції суду, неприпустимим.

Суд не вбачає достатніх підстав вважати що, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також суд звертає увагу позивача на те, що проведення перевірки платника податків не передбачає обов'язкове прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки їх прийняття можливе тільки у випадку виявлення порушень. Якщо ж такі порушення не виявлено - складається довідка, що прямо передбачено положеннями п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог та співставленні заходів забезпечення позову, про які зазначає позивач, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки позивачем не подано жодних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову, спричинить утруднення для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, оцінюючи подані позивачем докази фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, відтак, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" про забезпечення позову в адміністративній справі № 560/356/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя В.К. Блонський