Рішення № 79693399, 08.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року справа № 2340/4797/18 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якому просить:

- скасувати рішення відділу призначення та перерахунку соціальних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 02.10.2018;

- зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради відновити позивачеві виплату адресної допомоги з 01.10.2018.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, яка перебуває на обліку у Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради. До 01.10.2018 позивач отримувала щомісячну адресну допомогу переміщеним особам на проживання, натомість з 01.10.2018 виплата такої допомоги була припинена, у зв'язку з купівлею її старшим сином ОСОБА_2 квартири. Вказане на думку суд є безпідставним, оскільки, підстави припинення виплати грошової допомоги визначені у п.12 постанови КМУ № 505 від 01.10.2014, натомість в Протоколі рішення від 02.10.2018 Управління соціальних допомог та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики ЧМР такі підстави відсутні. Крім того, рішення комісії щодо припинення соціальної виплати, як зазначила позивач, взагалі не існує, тобто структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та орган, що здійснює соціальні виплати діяв не на підставі рішення комісії, а припинив виплати з власної ініціативи, чим порушив вимоги постанови КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». В ході розгляду справи позивач додатково наголосила, що її син ОСОБА_2 є повнолітньою особою, проживає окремо, а отже у відповідності до вимог Сімейного кодексу України не визнається членом її родини, в зв'язку з чим купівля ним житлового приміщення не має впливати на отримання нею щомісячної адресної допомоги.

Ухвалою від 12.12.2018 позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою судді від 26.12.2018 на підставі ч.5 ст.262 КАС України та з урахуванням клопотання позивача, розгляд зазначеної справи призначено в порядку строщеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.01.2019, а в подальшому відкладено до 22.01.2019.

Представник позивача до зали судового засідання 22.01.2019 прибув та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 22.01.2019 до зали судового засідання прибув, позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов у якому зазначив, що при винесенні спірного рішення Управління соціальних допомог та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики ЧМР діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України. Додатково наголосив, що 13.09.2016 позивач звернулась із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки змінила фактичну адресу проживання та стала на облік за адресою: АДРЕСА_1. В складі своєї сім'ї заявниця зазначила своїх синів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 В подальшому, 06.12.2018 ОСОБА_2 звернувся до департаменту із завою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3. Таким чином, на момент придбання квартири згідно з договором купівлі-продажу від 28.09.2018 позивач та її син ОСОБА_2 проживали разом за однією адресою, а отже останній був членом родини ОСОБА_1

В судовому засіданні представників сторін було повідомлено, що рішення буде прийнято на протязі строку розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 та перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики ЧМР за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1, як внутрішньо переміщена особа, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

З 06.09.2018 позивачу, за наявності обставин передбачених в постанові КМУ від 01.10.2014 № 505 та постанови КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначена щомісячна адресна допомога переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

В подальшому, у відповідності до протоколу рішення Управління соціальних допомог та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики ЧМР від 02.10.2018, з 01.10.2018 ОСОБА_1 була припинена виплата щомісячної адресної допомоги, у зв'язку з придбанням житла її сином ОСОБА_2 в м. Черкаси 28.09.2018.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що обмежує її право на отримання щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 звернулась з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац другий частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).

Згідно з ч.2 ст.1 Закону № 1706-VII, адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною 1 та 2 ст.4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст.1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (ч.2 ст.5 Закону № 1706-VII).

Згідно з ч.ч.2 та 3 ст.7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505).

Так, абз.1 п.2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з абз.2 п.3 Порядку № 505, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку № 505, для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунку, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: - прізвище, ім'я та по батькові; - число, місяць, рік народження; - серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; - реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про: - зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); - наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; - наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; - наявність у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; - місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює; - наявність у будь-якого з членів сім'ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім'ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім'ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об'єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком (абз.14 п.5 Порядку № 505).

До заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абз.7 п.3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї (абз.15 п.5 Порядку № 505).

Згідно з п.6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли:

- будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

- будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Абзацом 2 п.8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у п.5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Відповідно до п.12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: - подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; - надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; - зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; - виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; - у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.

З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім'ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім'ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім'ї на наступний шестимісячний строк.

Аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505 (пункти 6 та 12), суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Оскаржуючи рішення відповідача про припинення виплати щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 наголосила, що останнє прийнято з порушенням вимог постанови КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Вказане твердження суд розцінює критично з огляду на наступне.

Так, постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок).

Згідно з абз.1 п.10 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат № 365, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку) та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати.

Пунктом 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат № 365 визначено, що комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого подання

За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати (п.12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат № 365).

Відповідно до п.14 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат № 365, у разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Рішення комісії про відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати може бути оскаржене до суду (п.16 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат № 365).

На думку суду, вказаний Порядок лише визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Натомість, з аналізу положень останнього, можна дійти висновку, що він жодним чином не регулює питання щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Суд наголошує, що постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» був також затверджений Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який зокрема визначав процедуру та послідовність дій при прийнятті рішення щодо припинення соціальних виплат.

Вказаний порядок був визнаний нечинним постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2017 р. у справі № 826/12123/16, яка набрала законної сили 04.07.2018.

Тобто, посилання ОСОБА_1, що рішення комісії щодо припинення соціальної виплати, взагалі не існує, тобто структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та орган, що здійснює соціальні виплати діяв не на підставі рішення комісії, а припинив виплати з власної ініціативи чим порушив вимоги постанови КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», є безпідставним та не береться судом до уваги.

Щодо інших посилань позивача, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи, з урахуванням документів, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 з 2015 перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики ЧМР, як внутрішньо переміщена особа.

09.07.2015 позивач звернулась до структурного підрозділу з питань соціального захисту із заявою № 7102001883 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У вказаній заяві, у склад своєї сімі'ї, заявниця вказала своїх синів: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 Адресою фактичного місця проживання зазначила: АДРЕСА_2.

В подальшому, 13.09.2016 позивач звернулась із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки змінила фактичну адресу проживання та слала на облік за адресою: АДРЕСА_1. В складі своєї сім'ї заявниця зазначила своїх синів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2

Суд встановив, що 28.09.2018 її син ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 придбали квартиру АДРЕСА_3 (вказана обставина підтверджується договором купівлі продажу, який засвідчений нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 10366).

В подальшому, 06.12.2018 ОСОБА_2 звернувся до департаменту із заявою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3. У відповідності до довідки від 06.12.2018 № 0000660842, останній був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа.

Аналіз положень чинного законодавства, а також дослідження матеріалів справи дає суду підстави дійти висновку, що на момент придбання квартири згідно з договором купівлі-продажу від 28.09.2018 позивач та її син ОСОБА_2 проживали разом за однією адресою, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, а отже останній був членом сім'ї ОСОБА_1, що в повній мірі узгоджується із ст.3 Сімейного кодексу України, в зв'язку з чим рішення про припинення виплати позивачці щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг, є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки прийнято з урахуванням положень Порядку № 505, на підставі, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.

На переконання суду, інші доводи якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги щодо протиправності дій відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та були спростовані правовою позицією Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, що підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Гарань