Рішення № 7969315, 02.02.2010, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 2-30,

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздик А. Є.

при секретарі - Федотченку С. Ю.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Диканька цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий газ, -

В С Т А Н О В И В :

Вказуючи на те, що відповідач по справі проживає та користується послугами з газопостачання житлового будинку в сел. Диканька Полтавської області вул. Фрунзе, 17, які йому надаються Диканським УЕГГ ВАТ «Полтавагаз», але оплати за надані послуги з газопостачання не проводить, в результаті чого станом на 01 листопада 2009 року у нього мається заборгованість по оплаті послуг з газопостачання на загальну суму 704 грн. 81 коп., яку він в добровільному порядку не погашає, тому ВАТ «Полтавагаз» звернувся з позовом до суду та просить стягти вказану заборгованість з відповідача, а також понесені витрати по оплаті судових витрат в сумі 30 грн.

При розгляді справи представник позивача позовні вимоги частково змінив та просив стягти з позивача лише 694 грн. 84 коп., так як решту суми боргу за спожитий відповідачем природний газ остатнім було добровільно відшкодовано під час розгляду справи, при цьому пояснив, що заборгованість за використаний природній газ в сумі 613 грн. 29 коп. у відповідача виникла у зв’язку з зарахуванням йому в борг суми, яка до жовтня 2006 року рахувалася як пільги, що надавалися відповідачу.

Відповідач у судовому засіданні позовні визнав частково та пояснив, що дійсно мав заборгованість по оплаті за спожитий газ в сумі 704 грн. 36 коп. частина цієї заборгованості, а саме 613 грн. 29 коп. позивачем була нахована йому по акту звірки , так як на той час в його будинку проживав його син ОСОБА_2, який працює в Диканському РВ ГУМВС, а позивач на той час здійснював такі нарахування відповідно до чинного законодавства як особі, яка має право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію». Тому, відповідач вважає, що з його боку відсутня будь-яка вина з приводу несплачених коштів за спожитий ним газ.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено в суді, що у будинку відповідача проживає його син з сім’єю, який є працівником міліції і з січня 2006 рок по вересень 2006 року відповідачу нараховувалися пільги за використаний його сім’єю природний газ, що в судовому засіданні не заперечував представник позивача і це стверджується карточкою споживача відповідача по справі ОСОБА_1

Відповідно ст. 22 Закону України «Про міліцію», працівники міліції, які живуть та працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безоплатним житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.

Однак, згідно Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового, начальницького складу ОВС, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 2003 року № 426 із змінами внесеними Кабінетом Міністрів України № 148 від 11 лютого 2004 року, № 427 від 08. 06. 2005 року, № 1430 від 18. 10. 2006 щодо поширення дії вказаного Порядку на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, пільги компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законом частини фактичних витрат за користування житлом ( квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд, яке проводиться щомісячно або раз на квартал за рішенням керівника установи, де працює пільговик та за рахунок і у межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.

Згідно п. 5 вказаного вище Порядку надання пільг, для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанції про сплату за користування житлом (квартирну плату), паливом телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім’ї ( раз на рік).

Під час розгляду цивільної справи та в ході дослідження матеріалів даної справи встановлено, що син відповідача ОСОБА_3 до бухгалтерії Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області з приводу відшкодування понесених ним витрат по сплаті послуг з газопостачання не звертався, а за спожитий газ сплачував частково сам відповідач ОСОБА_1, Вказана сума заборгованості згідно наявних в справі облікових документах становлять суму 694 грн. 84 коп.

На час розгляду справи відповідач заборгованість за спожитий газ за виключенням суми 613 грн. 29 коп. сплатив, що стверджується наданою суду квитанцією про сплату боргу в сумі 81 грн. 55 коп.

Тому, вирішуючи питання про визначення заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що в жовтні 2006 року позивачем відповідачу були нарахована заборгованість за спожитий газ в розмірі 613 грн. грн. 29 коп. без вказівки за який період часу вона виникла, до відома відповідач про її нарахування позивачем повідомлений не був. Ці обставини в суді визнав представник позивача.

Виходячи з наведеного вище суд вважає, що ця сума заборгованості стягненню не підлягає.

Виходячи з викладеного в сукупності, погашення відповідачем добровільно заборгованості за газ, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 613 грн. 29 коп.

При цьому суд вважає безпідставним клопотання відповідача про застосування стосовно наявної в нього заборгованості за спожитий газ строків позовної давності, так як строк відповідно до по положень ст. 267 ЦПК України строк необхідний для звернення до суду як позивачем пропущений не був, а тому вказане клопотання суд до уваги не бере.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати позивачу присудити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а також стягти з відповідача та користь держави судовій збір в розмірі 51 грн., від сплати якого був звільнений позивач – ВАТ «Полтаваобленерго».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 611, 623, 901, 903, 906 ЦК України, ст. 22 Закону України “Про міліцію” та Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ військовослужбовців, особам рядового, начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 31 березня 2003року № 426 із змінами внесеними Кабінетом Міністрів України № 148 від 11 лютого 2004 року, № 427 від 08. 06. 2005 року, № 1430 від 18. 10. 2006 року, ст. ст. 10, 11,60, 209, 212, 213 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» на р/р 26002100232805 «Райффайзен банк АВАЛЬ» м. Полтава МФО 331605, КОД 05524676 судові витрати по справі в сумі 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягти з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Диканський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: