Ухвала суду № 79693139, 08.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 р. № 520/1078/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни, треті особи ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення №35379737 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни від 26.05.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним номером 1258439263101, права власності ОСОБА_2 (податковий номер: НОМЕР_1) на нежитлове приміщення літ. «В-2» гараж №12, загальною площею 19,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з ч.1 та 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 зазначеного Закону унормовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Заступником керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 як підставу для представництва інтересів держави вказано не звернення Харківської міської ради до суду за захистом своїх інтересів, які збігаються з інтересами держави, тобто не здійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб'єктом владних повноважень.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, як зазначає прокурор, Харківській міській раді стало відомо про порушення вимог чинного законодавства Державним реєстратором відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області при здійсненні державної реєстрації права приватної власності на гараж, загальною площею 19,3 кв.м. за ОСОБА_2 з листа Харківської місцевої прокуратури № 3 від 11.01.2019 р. за №04-02-76 вих-19, отриманого відповідно до відмітки штемпеля 14.01.2019 року, а самому прокурору про факт порушення закону стало відомо 21.11.2018 р.

Відповідно вказаного листа від 11.01.2019 р. за №04-02-76 вих-19 заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 повідомив Харківську міську раду, що Харківською місцевою прокуратурою №3 будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (гараж №12), загальною площею 19,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1

Фактичні обставини справи свідчать, що прокурор про порушення прав та інтересів Харківської міської ради був обізнаний раніше, ніж орган, в інтересах якого він звернувся з позовною заявою до суду.

Адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду було подано 04.02.2018 р., тобто, через незначний проміжок часу після сповіщення Харківської міської ради про виявлені порушення чинного законодавства та повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких вимог про здійснення дій задля усунення порушень вимог чинного законодавства Харківській міській раді у листі від 11.01.2019 пред'явлено не було, натомість одразу сповіщено про вжиття заходів представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до суду.

Водночас, доказів неможливості звернення або відмови у здійсненні зазначеного звернення до суду за захистом порушених інтересів Харківською міською радою, матеріали адміністративного позову не містять.

Враховуючи вищевикладене, прокурором не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів неможливості здійснення захисту своїх інтересів Харківською міською радою, яку відповідно до чинного законодавства наділено відповідними повноваженнями самостійно звертатися до суду із зазначеним позовом, не наведено і причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом чи його небажання здійснювати такий захист, а також не надано доказів, що свідчать про неналежне вчинення Харківською міською радою таких дій.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 р. по справі №925/68/18.

Фактично позовна заява та додані до неї матеріали свідчать, що прокурор в даному випадку є альтернативним суб'єктом звернення та замінює належного суб'єкта владних повноважень, оскільки одночасно повідомляючи орган про порушення його прав та інтересів, доводить інформацію про звернення прокурора до суду.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"Суд (ЄСПЛ) уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Застосування приписів ч.4 ст.53 КАС України під час розгляду питання про відкриття провадження слугуватиме меті дотримання принципу юридичної визначеності у процесуальному законодавстві.

Отже, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 належним чином не обґрунтував та не навів підстав для представництва ним інтересів держави у цій справі, у зв'язку з чим в даному випадку, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Відповідно до п.7 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 172, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни, треті особи ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А.Волошин