Ухвала суду № 79692680, 08.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Справа № 500/398/19

08 лютого 2019 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Вишгородецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вишгородецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі, у якій просив:

- зобов'язати відповідачів повернути ОСОБА_1 землі його батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 8 га і 4 га та оформити на позивача право власності;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на землю його батьків 4 га і 8 га в селі Вишгородок, Ланівецького району.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що у 1949 році при організації колгоспу імені Ватутіна в селі Вишгородок Лановецького району Тернопільської області батьки позивача вступили у нього та здали свої землі: матір - ОСОБА_3 8 га та батько - ОСОБА_2 4 га. Позивач вважає, що він, як спадкоємець своїх померлих батьків, має право на те, щоб сільська рада повернула йому землі батьків, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктами 1, 2 частини 1статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Так, за приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду із вимогами про повернення йому земельних ділянок його померлих батьків, визнання та оформення за позивачем права власності на земельні ділянки в селі Вишгородок, Ланівецького району.

Даний спір не може бути віднесений до публічно-правового, оскільки предметом даного позову є можливе набуття позивачем речового права на земельну ділянку, а тому спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі - вирішення даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин позов не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи та спрямований на захист прав у сфері цивільно - правових, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, адміністративні суди не є «судом, встановленим законом» для розгляду такої категорії справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, з огляду на той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

При цьому, на виконання положень частини 6 статті 170 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишгородецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності на землю.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Баранюк А.З.

Копія вірна

Суддя Баранюк А.З.