Рішення № 79692478, 08.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 р. Справа № 480/56/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача, які полягають у не виплаті йому, починаючи з червня 2015 року по травень 2017 пенсії за віком та зобов'язати поновити виплату пенсії з дати припинення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Південному ОУПФУ Сумської області. Рішенням відповідача від 14.02.2018 № 2 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті пенсії з червня 2015 по травень 2017 року на підставі протоколу № 2 від 02.02.2018 комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. Виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку відсутністю його за місцем проживання. Таким чином, дії відповідача щодо невиплати пенсії, на думку позивача, є протиправними, у зв'язку із чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

25.01.2019 відповідачем подано відзив, у якому Південне ОУПФУ Сумської області проти позовних вимог заперечує та зазначає, що припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365. У Великописарівському районі Сумської області відповідні функції покладено на комісію з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворену на виконання розпорядження голови Великописарівської РДА від 05.07.2016 № 284-ОД. Пояснює, що позивач перебував на обліку в управлінні та отримував пенсію як внутрішньо переміщена особа з Донецької області. У зв'язку з тим, що 27.05.2016 строк дії довідки позивача завершився, виплату пенсії йому було призупинено з червня 2016 року. Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.02.2018 № 2 позивачу у відновленні виплати пенсії з червня 2015 по травень 2017 року включно - відмовлено. На підставі вказаного рішення комісії управлінням прийнято рішення від 14.02.2018 № 2 про відмову у виплаті пенсії ОСОБА_1 з червня 2015 по травень 2017 року.

08.01.2019 ухвалою суду відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши докази та письмові пояснення сторін, викладені у позові та відзиві, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер за віком, перебуває на обліку в Південному ОУПФУ Сумської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 5 "Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області" є правонаступником управлінь, що припинили свою діяльність, а саме - Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі та Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

14.06.2017 позивачу було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 59030004/2 (а.с. 12 зв.б.).

Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.02.2018 № 2 позивачу у відновленні виплати пенсії з червня 2015 по травень 2017 року включно відмовлено (а.с. 33).

На підставі вказаного рішення Великописарівським ОУПФУ Сумської області прийнято рішення від 14.02.2018 № 2 про відмову у виплаті ОСОБА_1 з червня 2015 по травень 2017 року пенсії (а.с. 32).

22.11.2014 року набув чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку за місцем перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк України".

При цьому суд зазначає, що у даному випадку ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, йому видана довідка від 14.06.2017 № 59030004/2. Доказів скасування вказаної довідки відповідачем не надано.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Судом встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_1 припинена на підставі рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.02.2018.

При цьому судом не встановлено, а відповідачем не зазначено у відзиві та не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для припинення виплати пенсії ОСОБА_1

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України" (набрало статусу остаточного 07.02.2014 року) зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладених обставин, суд вважає, що виплата пенсії позивачці була за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Посилання відповідача на норми постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 суд вважає безпідставним, оскільки встановлення нормативно-правовим актом розширеного кола підстав для припинення виплати пенсії суперечить вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який має вищу юридичну силу.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 по справі № 233/4105/17 провадження № К/9901/614/17. Також позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною в рішенні від 03 травня 2018 року у зразковій справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін Великою Палатою Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.09.2018 № 805/402/18-а провадження № 11-644асі18.

На підставі викладеного, суд визнає, що позов є обґрунтованим, а його вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 14.02.2018 № 2.

Визнати протиправними дії Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо не виплати, починаючи з червня 2015 по травень 2017 року пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов'язати Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з дати припинення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (42700, м. Охтирка, вул. Сумська, 48) в рахунок повернення судового збору 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал