Рішення № 79692392, 08.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4679/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кривошапка Н.А.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ЛК УМВС України в Полтавській області - Котенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

27.12.2018 ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - МВС України, відповідач-1), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області (надалі - УМВС України в Полтавській області, відповідач-2), в якій просив:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення ДФОП МВС України про відмову в призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1-ї групи інвалідності;

- зобов'язати МВС України та УМВС України в Полтавській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1-ї групи інвалідності, в порядку та розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на нього поширюється дія Закону України "Про міліцію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" №850 від 21.10.2015. І група інвалідності встановлена йому при повторному огляді з 22.10.2018. Стверджував, що звільнений зі структурного підрозділу УМВС, пішов на пенсію та отримує пенсію, як працівник міліції, всі документи формувалися та направлялися саме від УМВС України в Полтавській області. Тому відмову МВС України у виплаті йому суми різниці відповідної одноразової грошової допомоги вважав протиправною, оскільки МВС України вважало, що на нього не поширюються відповідні норми Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4679/18, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.01.2019.

Справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкрите судове засідання.

18.01.2019 до суду відповідачем-2 надано відзив на позов, у якому зазначено, що інвалідність ОСОБА_3 була встановлена з 22.10.2018, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Тому, враховуючи, що спеціальне звання позивача "прапорщик внутрішньої служби", а не звання працівника міліції - МВС України не мало повноважень призначати одноразову грошову допомогу в зв'язку з інвалідністю ОСОБА_3 ОСОБА_3 звільнявся не з міліції, а з органу пожежної охорони. Також зазначено, що вимога позивача про зобов'язання МВС України та УМВС України в Полтавській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням першої групи інвалідності, в порядку та розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 є некоректною, оскільки в разі задоволення позову не зрозуміло спосіб виконання рішення в цій частині /а.с. 33-36/.

25.01.2019 представник позивача надав до суду відповідь на відзив відповідача-2 у якій вказав, що інвалідність позивача пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ МВС України, тому на нього поширюється дія Порядку №850 /а.с. 57/.

04.02.2019 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, у якому вказано, що лише звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери, зі спеціальним званням працівника міліції за визначених умов мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а працівники зі спеціальним званням "внутрішньої служби" такого права, з дня набрання законної сили Законом України №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію", не мають /а.с. 61-67/.

Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2019 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

МВС України явку уповноваженого представника у судове засідання 08.02.2019 не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Управління внутрішніх справ виконкому Полтавської обласної Ради народних депутатів від 16.09.1986 № 105л/с сержант внутрішньої служби ОСОБА_3, старший пожарний 3-й самостійної воєнізованої пожежної частини м. Полтава, перебував у зоні Чорнобильської АЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986 /а.с. 12/.

Відповідно до відомостей, зазначених у трудовій книжці ОСОБА_3, з 1984 року по 30.09.2002 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України /а.с. 11/.

Згідно з постановою Центральної медичної (військово-лікарської комісії МВС України) від 13.08.2018 № 23/Ч, захворювання пенсіонера ОВС ОСОБА_3, 1962 р.н., "Так, пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" /а.с. 15/.

З довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0029618 вбачається, що ОСОБА_3 при повторному огляді встановлено І (першу) групу інвалідності з 22.10.2018, захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із 90% професійної працездатності /а.с. 16/.

22.11.2018 позивач звернувся зі заявою до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що отримав першу групу інвалідності від захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків з ліквідації аварії на ЧАЕС /а.с. 40/.

Управлінням МВС України в Полтавській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ. Згідно з указаним висновком нарахована одноразова грошова допомога складає 460 250,00 грн; раніше виплачена сума - 46 008,00 грн; розмір одноразової грошової допомоги до виплати - 414 242,00 грн /а.с. 38/. Цей висновок направлено до МВС України.

В подальшому листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10.12.2018 № 15/2-4696 повернуто до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із встановленням інвалідності. У вказаному листі зазначено, що під час розгляду матеріалів з'ясовано, що ОСОБА_3 проходив службу та звільнений з посади командира відділення 3-ї підпорядкованої державної пожежної частини 4-го загону ДПО (м. Полтава), підпорядкованого УДПО УМВС України в Полтавській області та мав звання старшого прапорщика внутрішньої служби. Зазначено, що згідно з абзацом третім пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Виплата одноразової допомоги в разі каліцтва працівника міліції була передбачена статтею 23 Закону. Відповідно до статті 16 Закону, до працівників міліції належали особи, які проходили службу в підрозділах міліції, і яким відповідно до чинного законодавства було присвоєно спеціальні звання міліції. Зазначено, що ОСОБА_3, як старший прапорщик внутрішньої служби, належав до категорії осіб начальницького складу державної пожежної охорони і не належав до категорії працівників міліції, тому норми Закону на нього не може бути поширено. Отже, надіслані матеріали не відповідають вимогам Закону, що унеможливлює прийняття за ним будь-якого рішення /а.с. 39/.

Листом УМВС України в Полтавській області від 14.12.2018 № 4/Р-2243 л.к. повідомлено позивача про повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, оскільки матеріали не відповідають вимогам Закону, що унеможливлює прийняття за ним будь-якого рішення /а.с. 20/.

Позивач, не погоджуючись із відмовою у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з абзацом 3 пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" №208-VІІІ від 13.02.2015, яка набрала чинності 12.03.2015, передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, Законом України від 13.02.2015 №208-VIII внесено зміни до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та викладено частину шосту статті 23 Закону України "Про міліцію" у вищезазначеній редакції.

У "Прикінцевих положеннях" вказаного Закону зазначено про необхідність Кабінету Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затверджено постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року (по тексту - Порядок № 850).

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Згідно пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" №900 від 23.12.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Суд вказує, що позивачу була встановлена перша група інвалідності - 22.10.2018, тобто після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII.

Тому на нього розповсюджується Порядок №850.

Згідно із пунктом 4 даного Порядку, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У даному випадку первинно група інвалідності (друга) була встановлена ОСОБА_3 вперше 05.11.2002 року /а.с.17/.

Таким чином, з 22.10.2018 року зі зміною групи інвалідності на першу ОСОБА_3 отримав право на збільшений розмір відповідної допомоги - згідно з пунктом 4 Порядку № 850, процитованим вище.

Відповідно до пункту 7 вищевказаного Порядку, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

При цьому, пунктом 9 Порядку № 850 передбачено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

На виконання вимог пункту 8 Порядку №850 Управління МВС України в Полтавській області складено Висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ. Згідно з указаним висновком нарахована одноразова грошова допомога складає 460 250,00 грн; раніше виплачена сума - 46 008,00 грн; розмір одноразової грошової допомоги до виплати - 414 242,00 грн /а.с. 38/.

Водночас листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10.12.2018 № 15/2-4696 повернуто до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності позивачу.

За приписами пункту 9 Порядку № 850 встановлено два можливих рішення, які може прийняти МВС України за наслідком розгляду отриманих матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги: про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги.

Водночас рішення про відмову в призначенні такої грошової допомоги приймається виключно у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку № 850, а саме: призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

В даному випадку МВС України не прийняло жодного зі вказаних рішень, повернувши матеріали до УМВС України в Полтавській області на підставі своїх висновків про те, що на ОСОБА_3 не поширюється Закон України "Про міліцію" та Порядок № 850.

З такими висновками суд не погоджується.

Вище викладені висновки щодо того, що на ОСОБА_3 поширюються вказані нормативно-правові акти з огляду на час встановлення йому першої групи інвалідності.

Твердження відповідачів, що позивач не має спеціального звання міліції та був звільнений на пенсію з підрозділу пожежної охорони, суд оцінює критично та вважає, що таке твердження не ґрунтується на законі.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про міліцію", особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Згідно із частиною першою 18 Закону України "Про міліцію", порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються "Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ", затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про пожежну безпеку", чинного на час звільнення ОСОБА_3 особовий склад державної пожежної охорони поділяється на рядовий та начальницький. Йому видається формений одяг за зразками, що встановлюються Кабінетом Міністрів України для особового складу підрозділів внутрішньої служби. На нього поширюються і відповідні відзнаки. Особовий склад чергових підрозділів для роботи на пожежах забезпечується спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту. Особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони присвоюються відповідно до чинного законодавства спеціальні звання внутрішньої служби.

Згідно частини першої статті 20 Закону України "Про пожежну безпеку", порядок та умови проходження служби в державній пожежній охороні регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки. До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 2 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991, спеціальне звання "старшого прапорщика внутрішньої служби" є рівнозначним спеціальному званню "старшина міліції".

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у званні старшого прапорщика внутрішньої служби проходив службу на посаді командира відділення 3-ї підпорядкованої державної пожежної частини 4-го загону ДПО (м. Полтава), підпорядкованого УДПО УМВС та був звільнений з органів внутрішніх справ.

На час звільнення позивача підрозділ, у якому він проходив службу, входив до складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ОСОБА_3 на даний час отримує пенсію як пенсіонер органів внутрішніх справ /а.с.80/.

Позивач до свого звільнення проходив службу на підставі "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 року.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивач з огляду на умови проходження ним служби до звільнення та на обставини звільнення - прирівняний до працівника міліції за своїм статусом і тому на нього поширюється як стаття 23 Закону України "Про міліцію", так і Порядок № 850.

Також на користь цього висновку суд трактує той факт, що раніше ОСОБА_3 при встановленні групи інвалідності вже виплачувалася підрозділами міліції одноразова грошова допомога при настанні інвалідності (за другою групою) саме як працівнику органу внутрішніх справ. При цьому жодних заперечень щодо його статусу і поширення на нього соціальних гарантій як на працівника міліції не виникало /а.с.86,87/.

З огляду на такі висновки, а також те, що відповідачем-1 рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, передбачене пунктом 9 Порядку № 850 не приймалося, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними дій МВС України щодо повернення без розгляду висновку УМВС України в Полтавській області від 27.11.2018 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності ОСОБА_3

Крім того, суд вважає за необхідне, з огляду на пункт 8 Порядку №850, зобов'язати УМВС України в Полтавській області повторно направити до МВС України свій висновок про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності ОСОБА_3

Дане зобов"язання суд вважає необхідною процедурною передумовою для розгляду цього висновку МВС України, хоча УМВС України в Полтавській області жодне право позивача не було порушено.

Задля захисту порушеного права позивача суд вважає потрібним зобов'язати МВС України повторно розглянути заяву від 15.11.2018 та висновок про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності ОСОБА_3 - з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання МВС України подати протягом одного місяця з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачами після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивач як інвалід 2 групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, ЄДРПОУ 00032684), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, ЄДРПОУ 08592276) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду висновку Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 27.11.2018 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності ОСОБА_3.

Зобов'язати Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності ОСОБА_3.

Зобов'язати Міністерства Внутрішніх справ України повторно розглянути заяву від 15.11.2018 та висновок про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності ОСОБА_3 - з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.02.2019.

Головуючий суддя І.С. Шевяков