Рішення № 79689445, 18.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року

Справа № 0440/5212/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №0144341530 про застосування до позивача штрафної санкції 20% в розмірі 41311,39 грн. за затримку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 206557 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року залишено позовну заяву без руху у зв'язку з недотриманням вимог статті 161 КАС України та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Усною ухвалою суду від 18.10.2018 продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів за ініціативою суду.

В судовому засіданні 29.11.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 18.12.2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням про застосування до позивача штрафної санкції за затримку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість, оскільки позивачем податок на додану вартість за спірні періоди було сплачено вчасно, тому нарахування штрафних санкцій є безпідставним. Відповідачем штучно збільшено терміни погашення сум податкових зобов’язань позивача з ПДВ, що потягло за собою спотворення термінів фактичної сплати позивачем зобов’язань з ПДВ за наступні періоди і, як результат, безпідставне нарахування штрафних санкцій в сумі 41311,39 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи тим, що за даними ІС «Податковий блок» станом на 30.10.2016 року в ІКП з ПДВ по ДП «Підприємство ДКВС України (№80)» обліковувалась податкова заборгованість в сумі 417954,20 грн. Кошти, сплачені позивачем, в подальшому зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України. Податковий борг з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за вересень-грудень 2016 року, січень-травень 2017 року погашено з порушенням граничного строку. При цьому, протягом серпня-вересня 2017 року платником було погашено суми податкового боргу розстроченого на підставі рішень суду. Тобто, сплата розстрочених сум податкового боргу призвела до розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В судове засідання, призначене на 18.12.2018 року, не з'явились, розгляд справи вирішено продовжити в письмовому провадженні, у зв'язку з клопотанням представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адмінстративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205 ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП «Підприємство ДКВС України (№80)» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість з 30.12.2010 року по 23.06.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.07.2017 року №329/12-01/08679758 «Про результати камеральної перевірки ДП «Підприємство ДКВС України (№80)» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість з 30.12.2010 року по 23.06.2017 року».

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям, а саме: за лютий 2016 року на суму 32 462 грн. (граничний термін сплати 30.03.2016 року), березень 2016 року на суму 38 689 грн. (граничний термін сплати 30.04.2016 року), квітень 2016 року на суму 24 459 грн. (граничний термін сплати 30.05.2016 року), травень 2016 року на суму 58 389 грн. (граничний термін сплати 30.06.2016 року), червень 2016 року на суму 1 599 грн. (граничний термін сплати 30.07.2016 року), липень 2016 року на суму 33 685 грн. (граничний термін сплати 30.08.2016 року), серпень 2016 року на суму 17 274 грн. (граничний термін сплати 30.09.2016 року).

Також, в акті зазначено про порушення позивачем термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених п. 100.6, 100.7 ст. 100 ПК України, з врахуванням п. 87.9 ст. 87 ПК України згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі №2а-16289/10/0470 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки від 07.07.2017 року №329/12-01/08679758, відповідачем складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 року №0004241201, яким за затримку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 318749,35 грн. до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі 63749,87 грн. за платежем податок на додану вартість.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі №804/5323/17 позовні вимоги ДП «Підприємство ДКВС України (№80)» до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької південної об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 року №0004241201 в частині застосування до ДП «Підприємство ДКВС України (№80)» штрафної санкції 20% в розмірі 22438,40 грн. за несвоєчасне погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 112192 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі №804/5323/17 та акту перевірки від 07.07.2017 року №329/12-01/08679758, відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №0144341530, яким за затримку на 208, 209, 210, 212, 226, 238, 239, 239, 266, 266, 268, 269, 271 календарних днів сплати грошового зобов’язання у сумі 206557 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 41311, 39 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 57.1. ст. 57 , п. 203.2 ст. 203 ПК України встановлено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2018 року №0144341530 відповідач застосовує повторно до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20% у сумі 41311, 39 грн., тобто містить у собі залишок суми штрафної санкції, залишеної в силі постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі №804/5323/17.

Підставою для нарахування сум податкового зобов’язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням є висновки акту перевірки від 07.07.2017 року №329/12-01/08679758, яким вже надано правову оцінку у справі №804/5323/17.

Так, в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі №804/5323/17 судом зазначено, зокрема, що:

- зарахування сплачених ДП «Підприємство ДКВС України (№80)» сум податкового боргу відповідно до графіку погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі №2а-16289/10/0470, повинно було здійснюватись контролюючим органом за фактичним призначенням платежу;

- аналогічна правова позиція висловлена також постановами Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі №804/11355/14 (№К/9901/8312/18) та від 04.04.2018 року по справі №815/5491/16 (№К/9901/3770/17);

- викладене свідчить про правомірність винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення - рішення №0004241201 від 31.07.2017 року в частині застосування до позивача штрафної санкції 20 % в розмірі 41 311,4 грн. за порушення терміну сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за узгодженими податковими деклараціями за період лютий - серпень 2016 року в розмірі 206 557 грн.

Таким чином, у справі №804/5323/17 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом вже надано правову оцінку обставинам, що стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №0144341530.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 325 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, станом на день розгляду судом цієї справи, є така, що набрала законної сили постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі №804/5323/17, якою досліджено підстави застосування до позивача штрафної санкції 20% в розмірі 41 311,40 грн. за порушення терміну сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відтак, у суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №0144341530, оскільки воно фактично винесено контролюючим органом на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі №804/5323/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №0144341530, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню судом.

На підставі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» (вул. Шиферна, буд.3, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50041, код ЄДРПОУ 08679758) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 27.12.2018 року.

Суддя О.В. Врона