Рішення № 79689298, 01.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Справа № 160/8574/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняДухневич Л.Г. за участі: представника позивача Коптілова Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000032/2 від 30.07.2018р.;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/000032/2 від 30.07.2018р.;

2) судові витрати, які пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3 524, 00 грн. присудити ТОВ "АТБ-маркет" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС України.

19.11.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є. було відкрито провадження у адміністративній справі №160/8574/18 та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 10.12.2018 року о 13:20 год. (а.с. 2).

10.12.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву до 15.01.2019 року на 10:00 год. (а.с. 165-166).

15.01.2019 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 01.02.2019 року о 10:40 год. (а.с. 195-197).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Україна, Покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (Китай, Продавець) було укладено контракт на поставку продукції №2759-WН/СН та 11.06.2018 року було підписано специфікацію №24, якою погоджено продаж на умовах FOB-Венжоу (Інкотермс-2000). З метою митного оформлення товару, позивач 04.07.2018 року подав відповідачу митну декларацію UA500060/2018/023350, до якої було долучено контракт на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2017 року та специфікація №24 від 11.06.2018 року, інвойс №HSD-18-N031 від 11.06.2018 року, Swift від 22.06.2018 року, заява про купівлю іноземної валюти №1168 від 20.06.2018 року, CMR №005042, коносамент №576563240, рахунок-фактура №6497, №6496, договір транспортного експедирування 02-2015-7, генеральний договір добровільного страхування вантажів №400197-18-00011. Проте, відповідачем було прийнято оспорювані рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.

18.12.2018 року представником позивача було подано письмову відповідь на позов, в якій зазначено, що умовами контракту №2759-WН/СН (п. 2.2) чітко та однозначно визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості. Також, представник позивача зазначив, що Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 року передбачають тільки два терміни, пов'язанні із страхуванням, а саме: CIF i CIP. Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. У відповідності до специфікації №24 погоджено продаж товару на умовах поставки FOB, а тому сторони самі вирішують чи бажають вони застрахуватись та в якій мірі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та поясненнях.

10.12.2018 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №UА500060/2018/023350 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UА500060/2018/023350 від 30.07.2018 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Натомість наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/660 від 18.06.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам; 2) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до- ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.

03.01.2019 року представником відповідача було подано письмові заперечення проти відповіді на відзив, у яких зазначено доводи аналогічні доводам у відзиві на позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином 24.01.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного у матеріалах справи (а.с. 201).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» 19.07.1999 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 76, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ (а.с. 82-83).

Так, 15.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Україна, Покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (Китай, Продавець) було укладено контракт на поставку продукції №2759-WН/СН (а.с. 18-21).

Відповідно до п. 2.2 контракту вартість товару розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість погрузки товару у Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків и мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано митну декларацію UA500060/2018/023350, відповідно до якої до ввезення було задекларовано:

- тарілка 25 см (арт 0182 ВАV) у кількості 18 900 од. за ціною 0,690 дол. США за шт., а всього на 13 041,00 дол. США;

- салатник 22,5 см (арт 0185 ВАV) у кількості 12 012 од. за ціною 0,760 дол. США за шт., а всього на 9 129,12 дол. США;

- набір ємностей із склокераміки 3 шт. 14 см. 16 см. 18 см (арт 0141 ВАV) у кількості 3 328 наборів/9 984 шт. за ціною 2,990 дол. США за шт., а всього на 9 950,72 дол. США.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: контракт на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2017 року та специфікація №24 від 11.06.2018 року, інвойс №HSD-18-N031 від 11.06.2018 року, Swift від 22.06.2018 року, заява про купівлю іноземної валюти №1168 від 20.06.2018 року, CMR №005042, коносамент №576563240, рахунок-фактура №6497, №6496, договір транспортного експедирування 02-2015-7, генеральний договір добровільного страхування вантажів №400197-18-00011.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС було встановлено, що подані документи містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/660 від 18.06.2018 не відповідає вищезазначеним умовам

2) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до- ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) копію митної декларації країни відправлення.

Так, 30.07.2018 року декларантом було надано наступні документи: прайс-лист, комерційна пропозиція, декларація країни відправлення.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000032/2 від 30.07.2018 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 2,22 дол. США/кг (а.с. 14-15).

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08457 (а.с. 16-17).

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення №UA500060/2018/000032/2 від 30.07.2018 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08457.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості №UA500060/2018/000032/2 від 30.07.2018 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті такого контролю встановлено:

1) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/660 від 18.06.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам.

З цього приводу суд зазначає, що Специфікацією №24 від 11.06.2018 року до Контракту №2759-WН/СН від 15.07.2014 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Фужоу/FOB-FUZHOU.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця та і Покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Так, позивач за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 3 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми (а.с. 38-48).

18.06.2018 року сторонами підписано Страховий сертифікат №40-0197-18-00011/660, яким передбачено, що товар за інвойсом №HSD-18-N031 від 11.06.2018 року, вантажовідправник Wenshou Huishunda Industrial Trade Co., Ltd. застраховано. Страхова сума складає 1 764 276,11 грн., страховий тариф % - 0,034, страхова премія 599,85 грн.

Отже, витрати на страхування були вірно розраховані декларантом. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

2) відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2014 року, укладеного між ТОВ «АТБ-Маркет» (Покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (Постачальник).

Відповідно до п. 2.2. Контракту №2759-WН/СН ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Отже, умовами контракту №2759-WН/СН визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення було прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Одеської митниці Державної фіскальної служби України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 524,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №564698 від 13.11.2018 року (а.с. 4).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.07.2018 року №UA500060/2018/000032/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2018 року №UA500060/2018/08457.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського, 76, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33949678) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул, Гайдара, будинок 21, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 939441717) судові витрати у розмірі 3 524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 лютого 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець