Постанова № 79688886, 07.02.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/511/19

Провадження № 3/161/532/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 07 лютого 2019 року

Луцький міськрайонний суд в особі судді Філюк Т.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АЮ 195098, не працюючого, -

- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області з Управління патрульної поліції у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину не визнав, вказував, що він перебував в салоні автомобіля, однак ним не керував, за кермом перебував його товариш ОСОБА_3

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1, показання свідків, дослідивши матеріали справи,суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 069098 від 30.12.2018 року, ОСОБА_2, 30 грудня 2018 року о 05:10 год. в м. Луцьку по вул. Глушець,1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 5500» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі, де водій відмовився від проходження даного огляду. Водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода), чим порушив пункт 2,9а, 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного суду N 18 ( v0018700-08 ) від 19.12.2008, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп’яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Незважаючи на невизнання своєї вини самим ОСОБА_2, його вина у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується у відповідності до вимог, передбачених ст.251 КУпАП, належними та допустимими по справі доказами.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 в судому засіданні вказував, що патрулюючи по вулицям міста Луцька, помітили автомобіль, який їхав з порушенням правил дорожнього руху, було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу. Після ввімкнення маячків водій транспортного засобу не відреагував, в подальшому була включена сигналізація, після чого водій зупинив автомобіль. Надалі з правого боку від водія вийшов ОСОБА_3, а з заднього сидіння зі сторони пасажира вийшов ОСОБА_2, На місці події вони не пояснювали працівникам поліції, хто з них керував транспортним засобом на момент зупинки, стверджували, що за кермом ніхто не їхав. Крім того, свідок надав пояснення, що висновок з приводу того, хто перебував за кермом, зробив з телефонної розмови ОСОБА_2, під час якої останній повідомляв невідомій особі, що їхав саме він. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Drager» на місці зупинки відмовився, після чого було запропоновано поїхати у Волинський обласний наркологічний диспансер для проведення огляду, де останній також відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_2, про те, що він не керував транспортним засобом, а за кермом перебував його товарищ ОСОБА_3, оскільки обґрунтованих та вмотивованих пояснень, чому обставина щодо керування транспортним засобом ОСОБА_3 була прихована при оформленні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2, суду не було надано, таким чином такі пояснення є непослідовними та нелогічними.

Крім того, пояснення ОСОБА_2 не підтверджуються об’єктивно іншими доказами, та спростовуються показаннями поліцейського ОСОБА_4, який в судовому засіданні був допитаний в якості свідка, дослідженим відеозаписом з боді камер поліцейських.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_2 з приводу того, що він не керував даним транспортним засобом є нічим іншим, як способом уникнення останнім адміністративної відповідальності, зважаючи на наявну в матеріалах справи інформацію з бази «Армор», з якої вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався за порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, вважаю доведеним порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, правильними.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який неодноразово притягувався за порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 130 КУпАП та вважає доцільним накласти безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП,-.

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Реквізити сплати: рахунок отримувача 31114149003001; назва отримувача коштів: ГУК у ОСОБА_4. обл/Волинська.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО): 899998).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

(Реквізити сплати:Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; рахунок отримувача: 31211256026001).

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_2 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 20 400 (двадцять тисяч чотириста ) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.