Рішення № 79688864, 07.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2579/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУПфУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії в розмірі 67% сум грошового забезпечення, зобов'язання встановити основний розмір пенсії 67% грошового забезпечення з 27.05.2016 та здійснити відповідний перерахунок з виплатою недоплачених сум, починаючи із 27.05.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 26.05.2016 звільнений зі служби в поліції через хворобу відповідно до пункту другого частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі відповідного свідоцтва про хворобу. На день звільнення позивача вислуга років у пільговому обчисленні становила 24 роки 04 місяці 17 днів. З 27.05.2016 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 62 відсотки суми грошового забезпечення. Позивач вказує, що за приписами ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби в поліції на підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», призначаються в розмірі 55 процентів відповідних суми грошового забезпечення, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, оскільки вислуга років позивача складає 24 роки, а тому він має право на призначення пенсії у розмірі 67% відповідних сум грошового забезпечення.

25.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУПфУ у Волинській області із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії з 27.05.2016, виходячи з розміру 67 процентів суми грошового забезпечення. Листом від 02.08.2018 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку з мотивів відсутності правових підстав.

Позивач вважає бездіяльність ГУПфУ у Волинській області щодо не проведення перерахунку його пенсії за вислугу років протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, з огляду на що просить зобов'язати відповідача встановити йому розмір 67 процентів суми грошового забезпечення з 27.05.2016 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з виплатою недоплачених сум, починаючи із 27.05.2016.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-1а).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 10.01.2019 №193/06-03 (а.с.24-25) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що положення пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не поширюються на позивача, оскільки у свідоцтві про його хворобу Військово-лікарською комісією зазначено «непридатний до військової служби», а не «непридатний до служби в поліції», що є обов'язковою умовою для застосування пунктів 2, 3 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та нарахування позивачу відповідних відсотків сум грошового забезпечення.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 02.11.1995 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 26.05.2015 - в лавах Національної поліції, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.32-33).

Відповідно до свідоцтва про хворобу №118 від 23.05.2016 військово-лікарська комісія у Рівненській області за розпорядженням ВКЗ ВПУ ДПО ГУ НП в Рівненській області здійснила медичний огляд підполковника поліції начальника Рівненського ВПУ ДПО ОСОБА_1 За результатами обстеження позивача визнано непридатним до військової служби на основі статті 39 «б», 40 «в», 55 «в», графи І Розкладу хвороб і фізичних вад наказ МВС України №85 від 06.02.2001 (а.с.40).

На підставі поданого позивачем рапорту та даного свідоцтва про хворобу останній наказом Департаменту поліції охорони від 26.05.2016 №110 о/с «По особовому складу» був звільнений зі служби в поліції з посади начальника Рівненського вищого професійного училища Департаменту поліції охорони за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Пільгова вислуга років становить - 23 роки 07 місяців 20 днів (а.с.34).

Відповідно до протоколу ГУПфУ у Волинській області від 21.07.2016 року ОСОБА_1 з 27.05.2016 призначена пенсія за вислугу років у розмірі 59% грошового забезпечення (а.с.59).

Наказом Департаменту поліції охорони від 13.09.2016 №212 о/с внесені частково зміни до наказу від 26.05.2016 №110 о/с, яким на день звільнення позивача вислугу років вважати в календарному обчисленні - 23 роки 04 місяці 13 днів, у пільговому - 24 роки 04 місяці 17 днів (а.с.35).

17.10.2016 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до якого встановлений основний розмір пенсії 62% грошового забезпечення (а.с.52).

25.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив встановити йому основний розмір пенсії 67% грошового забезпечення з 27.05.2016 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з виплатою недоплачених сум, починаючи із 27.05.2016 року (а.с.37).

На звернення ОСОБА_1 щодо правильності визначення розміру пенсії при її перерахунку відповідач листом від 02.08.2016 №961/С-01 повідомив позивача про те, що згідно з свідоцтвом про хворобу №118 постановою військово-лікарської комісії встановлено позивачу непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час. Оскільки подані документи не містять в собі інформацію про непридатність до служби в поліції, правових підстав для проведення перерахунку пенсії в розмірі 67% сум грошового забезпечення немає (а.с.38-39).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Згідно статті 102 цього Закону пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з пунктом «а» статті 13 цього Закону пенсія за вислугу років особам, зокрема, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» призначається у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення та 3% відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту поліції охорони від 26.05.2016 №110 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 26.05.2016 (а.с.34).

Підставою для звільнення стало свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії у Рівненській області від 23.05.2016 №118, яким позивача визнано «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». При цьому зазначено, що захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.40-41).

Вислуга років позивача на день звільнення для призначення пенсії у календарному обчисленні становила 23 роки 04 місяців 13 дні, у пільговому - 24 роки 04 місяці 17 днів (а.с.35).

Відтак, судом встановлено, що позивач має достатню вислугу років для призначення пенсії у розмірі 67% грошового забезпечення та ним надано всі необхідні для цього документи, проте відповідачем всупереч пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» проведено нарахування пенсії у меншому розмірі, посилаючись на те, що у свідоцтві про його хворобу від 23.05.2016 №118, яке наявне в матеріалах пенсійної справи, не зазначено інформацію про непридатність до служби в поліції, як це вимагає положення пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд вважає таке твердження відповідача необґрунтованим з огляду на наступне.

Після набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» підзаконних нормативно-правових актів, які б регулювали порядок проходження служби в Національній поліції України, порядок проведення лікарської та військово-лікарської експертиз, повноваження відповідних комісій, вимоги до прийнятих ними документів, прийнято не було.

Разом з тим необхідно зазначити, що до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» діяв Закон України «Про міліцію», яким були врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників міліції, які за своїм змістом є аналогічними тим, що викладені в Законі України «Про Національну поліцію».

Окрім цього питання звільнення зі служби в органах внутрішніх справ на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані й підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення №85) та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (далі - Порядок №85), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року №85.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №85 військово-лікарська комісія (далі - ВЛК) - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України (далі - кандидати до вступу на навчання), курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Відповідно до підпункту 1.1.2. пункту 1.1 Порядку №85 медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення №85, зокрема, з метою визначення придатності за станом здоров'я, а для окремих видів службової діяльності - і за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ осіб рядового й начальницького складу з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку.

Підпунктом 1.63.5. пункту 1.63. Порядку №85 встановлено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до підпункту 1.117. 1 пункту 1.117. Порядку №85 свідоцтво про хворобу у мирний час складається на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.

Вказані підзаконні нормативно-правові акти втратили чинність з 26.05.2017 на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС».

Матеріалами справи підтверджується, що медичний огляд позивач пройшов 23.05.2016, тобто на момент чинності Порядку №85, а відтак комісією було правомірно винесено постанову з відповідним формулюванням згідно з вказаним Порядком.

Таким чином, свідоцтво про хворобу позивача є належним документом, який підтверджує наявність у нього захворювання, що зумовлює його непридатність до служби в поліції, а тому позивач має право на перерахунок призначеної пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Наведене дає підстави дійти висновку, що право позивача на пенсійне забезпечення не може бути порушено державою внаслідок не внесення відповідних змін до підзаконних нормативно-правових актів.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2018 в справі №461/1145/17, яка підлягає врахуванню судом відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.

Отже, відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства України не було вжито заходів щодо перерахунку пенсії позивачу, а відтак допущено протиправну бездіяльність.

Тому, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а за правилами пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» його дія поширюється на осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», тому у відповідача відсутні підстави не призначати пенсію за віком у розмірі 67% з дати виникнення права на неї, а саме: з 27.05.2016 року.

Відтак, виходячи з наданих суду повноважень, визначених статтею 245 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУПфУ у Волинській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 67% сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести з 27.05.2016 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивача у розмірі 67% суми грошового забезпечення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 04.12.2018 №0.0.1202712275.1 (а.с.2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про Національну поліцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 67% сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 (45243, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 27 травня 2016 року у розмірі 67% суми грошового забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) на користь ОСОБА_1 (45243, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій