Ухвала суду № 79687937, 05.02.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

05 лютого 2019 року Справа № 926/2447/18

За позовом Чернівецької міської ради

до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Київ

про визнання укладеним договору оренди землі

Суддя І.В. Марущак

ОСОБА_1 Чепишко

представники:

від позивача – адвокат ОСОБА_2 довіреність № 187-К-О від 17.01.2019;

від відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 01/02-05/1174 від 06.05.2016.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», в якому просить визнати укладеним між сторонами договір оренди землі № 10946 земельної ділянки загальною площею 0,2419 га, кадастровий номер 7310136600:30:001:0044, яка розташована в м. Чернівцях на вул. Чкалова Валерія, 34-К, у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем прийнято рішення про надання відповідачу в оренду зазначеної земельної ділянки. Після цього позивач звернувся до відповідача із проектом відповідного договору оренди землі, проте останній повернув підписаний проект договору із протоколом розбіжностей, відтак позивач на підставі статті 181 Господарського кодексу України передав спір на розгляд суду.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 14.01.2019, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.02.2019 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

22 січня 2019 року позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог з тих підстав, що в прохальній частині позову ним допущено граматичну помилку у частині визначення номеру договору оренди, кадастрового номеру, площі та адреси земельної ділянки.

До початку підготовчого засідання 05.02.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, а також клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

У підготовчому засіданні 05.02.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача проти позову заперечив.

Так, у порядку статті 182 Господарського процесуального кодексу суд перейшов до розгляду поданих учасниками справи заяв та уточнення позовних вимог.

Представник позивача надав суду пояснення, в яких заяву про уточнення позовних вимог підтримав та просив суд прийняти її до розгляду. У свою чергу представник відповідача не заперечив проти її прийняття, оскільки вважає, що позивачем допущено описку у прохальній частині позовної заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог з огляду на таке.

У пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарським судам роз’яснено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Зазначене цілком узгоджується з положеннями пунктом 3 частини другої статті 182 ГПК України, з якого слідує, що суд заслуховує уточнення позивача, а потім розцінює його дійсний з огляду на положення статті 46 ГПК України та приймає відповідне процесуальне рішення.

Частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У пункті 2.1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати укладеним між сторонами договір оренди землі № 10946 земельної ділянки загальною площею 0,2419 га, кадастровий номер 7310136600:30:001:0044, яка розташована в м. Чернівцях на вул. Чкалова Валерія, 34-К та зазначає зміст запропонованої ним редакції договору оренди землі, в якому зазначений інший номер договору оренди землі та земельна ділянка з іншим кадастровим номером, площею та адресою розташування.

Натомість у заяві про уточнення позовних вимог позивач виклав пункт 2.1 прохальної частини в такій редакції: визнати укладеним між сторонами договір оренди землі № 10947 земельної ділянки загальною площею 1,5257 га, кадастровий номер 7310136600:30:001:0046, яка розташована в м. Чернівцях на вул. Чкалова Валерія, 34-Д та зазначив зміст договору оренди, ідентичний тому, що міститься у позовній заяві.

Таким чином, суд розцінює заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмету позову, оскільки зміна реквізитів договору та ідентифікуючих ознак орендованої земельної ділянки є зміною матеріально-правової вимоги позивача до відповідача.

Отже, дослідивши зміст поданої заяви, суд констатує, що заява про уточнення позовних вимог подана під час підготовчого провадження, підписана уповноваженим представником позивача, а до неї долучено докази її надіслання відповідачу, відтак приймається до розгляду судом.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, то представник відповідача подане ним клопотання підтримав та пояснив, що предметом спору у межах цієї справи є незгода відповідача із включенням до договору оренди землі пунктів про сплату одноразового внеску за період з моменту припинення права оренди для попереднього землекористувача до дати направлення відповідачу проекту договору оренди землі, відповідальність за несплату одноразового внеску та його розрахунок.

При цьому, необхідність включення таких умов позивачем обґрунтовується пунктами 4.9-4.11 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, яке затверджене рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання від 23.10.2008 № 715.

У той же час у межах справи № 824/607/18-а адміністративними судами надається оцінка відповідності пунктам 4.9-4.11 вказаного Положення вимогам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Натомість представник позивача проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечив, оскільки вважає, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а господарський суд може не застосовувати акти органу місцевого самоврядування, якщо ці акти суперечать вимогам закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням по справі №824/607/18-а, яка розглядається Сьомим апеляційним адміністративним судом з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів цієї справи, рішенням 62 сесії Чернівецької міської ради 7 скликання від 04.09.2018 № 1411 відповідачу надано в оренду, зокрема, земельну ділянку площею 1,5257 га кадастровий номер 7310136600:30:001:0046, яка розташована в м. Чернівцях на вул. Чкалова Валерія, 34-Д, та зобов’язано укласти відповідний договір оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати за землю відповідно до умов договору оренди та Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки (далі – Положення), яке затверджене рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання від 23.10.2008 № 715 (із змінами).

На виконання зазначеного рішення позивач направив відповідачу проекти договорів оренди землі, у яких містяться умови про розмір та порядок сплати відповідачем позивачу одноразового внеску та відповідальності за його несплату.

У відповідь відповідач повернув позивачу проект договору оренди землі із протоколом розбіжності щодо виключення з договору оренди землі зазначених вище положень про одноразовий внесок.

Як слідує з позовної заяви, позивач обґрунтовує необхідність включення умов про сплату одноразового внеску до договору оренди землі, у тому числі, пунктами 4.9, 4.11 Положення.

Так, пунктами 4.9 - 4.11 Положення затверджено порядок сплати одноразового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста за фактичне користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення сесії про надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель запасу міста до дати укладення Договору оренди. Також визначено, що при переході права власності на будівлю або споруду одноразовий внесок справляється з дня виникнення права власності на будівлю або споруду до дати укладення Договору оренди. Нарахування суми одноразового внеску здійснюється відповідно до порядку розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 824/607/18-а за позовом Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" до Чернівецької міської ради визнано протиправними та нечинними пункти 4.9, 4.10, 4.11 рішення 33 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання №715 від 23.10.2008 р. "Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях" через їх невідповідність законодавству в сфері регуляторної політики.

Наразі ухвалою від 22.01.2019 Сьомий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 824/607/18-а.

Заперечення відповідача проти включення умов про сплату одноразового внеску також базуються на невідповідності пунктам 4.9-4.11 Положення законодавству у сфері регуляторної політики.

Таким чином, суд дійшов висновку, що повний та всебічний розгляд справи № 926/2447/18 об’єктивно неможливий до вирішення справи № 824/607/18-а, оскільки у ній надаватиметься оцінка правомірності чи протиправності Положенню (яке є однією з підстав позову) вимогам законодавства.

Поряд з цим, господарські суди не можуть надавати оцінку відповідності чи невідповідності Положення приписам законодавства у сфері регуляторної політики, оскільки це виходить за межі їх предметної юрисдикції.

Також з урахуванням нинішньої редакції Господарського процесуального кодексу України (чинної з 15.12.2017) господарський суд не наділений повноваженнями не застосовувати акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України передбачено: «Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи».

За таких обставин провадження в даній справі № 926/2447/18 підлягає зупиненню до набрання законної сили рішенням по справі № 824/607/18-а, яка розглядається Сьомим апеляційним адміністративним судом.

Керуючись статтями 13, 46, 182, 183, п. 5 ч. 1 ст. 227, п.4 ч.1 ст. 229, статтями 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

2. Зупинити розгляд справи № 926/2447/18 до набрання законної сили рішенням по справі №824/607/18-а, яка розглядається Сьомим апеляційним адміністративним судом.

3. Після набрання законної сили рішенням по справі №824/607/18-а, сторонами в п’ятиденний строк повідомити суд про результат розгляду справи №824/607/18-а.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 08 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_4