Рішення № 79687454, 30.01.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/703/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок"

про визнання недійсним та скасування засідання правління обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", яке оформлення протоколом № 9 від 01 грудня 2016 року

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_3 (ордер 019 від 06.12.2018 р.);

Від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 від 22.03.1998 р.);

Від відповідача: Даховий В.І. (паспорт серія НОМЕР_3 від 04.04.1997 р.);

Від відповідача: Шаховський В.О. (дов. № б/н від 25.01.2018 р.).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

08 листопада 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування засідання правління обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", яке оформлення протоколом № 9 від 01 грудня 2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив норми Цивільного, Господарського законодавства та норми Закону України "Про кооперацію", яке полягає в тому, що правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" не наділене повноваженнями щодо затвердження, внесення змін та доповнення статуту. Позивач зазначає, що правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" не має права приймати зміни до статуту, а може лише розробляти його проект та вносити на обговорення та затвердження загальними зборами членів кооперативу. Вказані обставини слугували підставою для подачі вказаного позову.

Позивач у судовому засіданні 30 січня 2019 року позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач у свою чергу не погоджуючись зі вимогами позивача, подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував наступними обставинами. Відповідач зазначає, що у 2016 році, в зв'язку зі змінами умов діяльності юридичних осіб, у тому числі кооперативів, правовизначаючих основних діючих та нових законодавчих актів, постанов Уряду, що регламентують статутну діяльність та пов'язані сфери взаємовідносин, а насамперед у зв'язку з вимогами Податкового кодексу України стосовно визначення юридичної особи як неприбуткової організації, яка не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, виникла необхідність внесення змін до статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок". Відтак, 01 грудня 2016 року відбулося засідання правління Обслуговуючого кооперативу, на якому присутні члени правління одноголосно ухвалили внести відповідні зміни до статуту кооперативу, яке оформлено протоколом № 9 від 01 грудня 2016 року. На підставі даного протоколу правлінням Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" затверджено статут новій редакції. 28 грудня 2016 року була здійснена державна реєстрація змін до установчих документів Обслуговуючого кооперативу під № 16081050001006216. При цьому, на думку відповідача жодних порушень норм чинного законодавства у діяльності правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" або його голови, не відбулося, адже інакше зміни до статуту просто не були б зареєстровані. Відповідач посилається на норми ч. 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" та вказує, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Як передбачено ч. 1 ст. 16 Закону України "Про кооперацію", правління є виконавчим органом кооперативу, його очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Частина 3 вищезазначеної статті наділяє виконавчий орган (правління) наступними повноваженнями: - здійснювати управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечувати виконання їх рішень; - представляти кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; - укладати угоди між кооперативом та іншими особами; - діяти від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Відповідач вказує та те, що ч. 4 ст. 16 Закону України "Про кооперацію" визначено, що виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначені вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу. Як встановлено п. 20 статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" в редакції 2008 року, органами управління ЖБК є загальні збори, збори уповноважених представників та правління кооперативу. Відповідно до п. 21 статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" в редакції 2008 року, статут кооперативу може прийматися загальними зборами чи зборами уповноважених та правлінням кооперативу.

Відтак, відповідач вважає безпідставні твердження позивача про те, що дії правління кооперативу про внесення змін є прямим порушенням норм цивільного, господарського законодавства та Закону України "Про кооперацію".

В судовому засіданні 30 січня 2019 року відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заяви та клопотання у справі

14 грудня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позову.

26 грудня 2018 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому останній спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

03 січня 2019 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме: - Управлінню забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підпиємців та громадських формувань щодо реєстраційної дії від 28 березня 2016 року - зміна до установчих документів юридичної особи (запис номер 16081050008006216).

Суд розцінює вказану заяву позивача як зміну предмету позову, яка заявлена відповідно до вимог ст. 46 ГПК України та розглядає справу в межах позовних вимог, а саме: визнати недійсним та скасувати рішення засідання правління Обслуговуючого кооперативу "Льонок", яке оформлено протоколом № 9 від 01 грудня 2016 року, на підставі якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань від 28 грудня 2016 року, державна реєстрація змін до установчих документів (запис номер 16081050008006216).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 листопада 2018 року відкрито провадження у справі № 918/703/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03 грудня 2018 року..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 грудня 2018 року відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 17 грудня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2018 року відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 03 січня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 січня 2019 року закрито підготовче провадження на призначено розгляд справи по суті на 30 січня 2019 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що обслуговуючий кооператив Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" є правонаступником житлово - будівельного кооперативу "Льонок", створеного у 1976 році за рішенням Рівненського міськвиконкому № 424 від 20 квітня 1976 року з метою забезпечення працівників льонокомбінату житлом.

Протоколом № 5 від 24 липня 2008 року загальними зборами уповноважених житлово- будівельного кооперативу "Льонок" затверджено статут, на підставі якого і діє даний кооператив.

06 жовтня 2008 року здійснена державна реєстрація змін до установчих документів Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" під номером № 16081050001006216.

04 лютого 2014 року керівником Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" обрано Дахового Володимира Івановича, який представляє інтереси кооперативу згідно статуту.

01 грудня 2016 року відбулося засідання правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", на порядок денного якого виносилося одне питання: 1. Про внесення змін до статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок". На даному засіданні виступили Голова правління Даховий В. І. та члени правління ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які заявили, що у зв'язку зі зміною нових умов діяльності, правовизначаючих основних діючих та нових законодавчих актів, постанов Уряду, що регламентують статутну діяльність та пов'язані сфери взаємовідносин, у зв'язку з вимогами нового Податкового кодексу України необхідно внести зміни до статуту. Обговоривши дане питання, засіданням правління одноголосно вирішено внести зміни до статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок". Засідання правління зафіксоване протокол № 9 від 01 грудня 2016 року.

Дане рішення ухвалено всіма присутніми членами правління одноголосно. На підставі даного протоколу зборами правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" затверджено в новій редакції статут Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок".

28 грудня 2016 року здійснена державна реєстрація змін до установчих документів Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" під номером № 16081050008006216.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про кооперацію" Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про кооперацію", кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про кооперацію", обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про кооперацію", кооператив - юридична особа, утворена фізичними та або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Частина 3 статті 6 Закону України "Про кооперацію" передбачає, що кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Згідно ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Стаття 57 ГК України передбачає, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ЦК України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію", статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Відповідно до пункту 20 статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" в редакції від 2008 року, який чітко зазначає, що статут може прийматися двома шляхами: загальними зборами чи; зборами уповноважених та правління. Однак, протокол № 9 засідання правління від 01 грудня 2016 року чітко визначає, що рішення про внесення змін до Статуту було прийнято лише Правлінням.

Тобто, згідно до вище зазначено, для прийняття даного Статуту необхідна була обов'язкова присутність зборів уповноважених або ж винесення його на затвердження для загальних зборів.

Судом встановлено, що згідно ст. 22 статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" у редакції від 2008 року, загальні збори та збори уповноважених вважаються повноважними при наявності 2/3 загального числа кооперативу чи зборів уповноважених.

Стаття 23 статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" у редакції від 2008 року передбачає, що рішення загальних зборів чи зборів уповноважених приймаються простою більшістю, а рішення про прийняття статуту, прийняття та виключення з кооперативу, встановлення розміру членських внесків більшістю не менш як 3/4 голосів присутніх на зборах.

Матеріалами справи стверджено, що рішення про внесення змін до статуту приймалося не загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", що передбаченого законодавством та статутом у редакції від 2008 року, а 10 особами - членами правління, які були присутні на засіданні 01 грудня 2016 року. Вказані обставини підтверджується протоколом № 9 від 01 грудня 2016 року (копія якого наявна в матеріалах справи № 918/703/18).

Вказані обставини стверджують про факт перевищення керівництвом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" повноваженнями, оскільки дане рішення приймалося не загальними зборами Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" а саме засіданням членів правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", що є не тотожними поняттями.

Суд вказує на те, що відповідно до ст. 26 статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" у редакції від 2008 року у якій зазначено повноваження правління кооперативу, не передбачено такого права, як внесення змін чи доповнень до статуту кооперативу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про кооперацію", до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу.

Пункт 2 статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" в редакції 2008 року зазначає, що "Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Льонок" діє на засадах статуту, що приймається на загальних зборах членів кооперативу (уповноважених) і затверджується ними".

Дане положення чітко регламентує, що затвердження статуту кооперативу є виключною компетенцією вищого органу управління - загальних зборів.

Тобто, відповідно до чинного законодавства та статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" в редакції 2008 року, зміни, які були прийняті на засіданні правління повинні були в обов'язковому порядку затверджені саме загальними зборами членів кооперативу а не правлінням кооперативу.

Отже, суд враховуючи вищевикладені обставини прийшов до висновку, що правлінням Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" було перевищені повноваження надані йому статутом кооперативу та законом, а тому суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими які підлягають до задоволення.

Докази відхилені судом

Суд докази не відхилялися.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи викладені обставини вказують на те, що дії правління Обслуговуючого кооперативу "Льонок" порушили права та інтереси позивача.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1 29 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 762 грн. 00 коп. повністю покладається судом на відповідача.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення засідання правління Обслуговуючого кооперативу "Льонок", яке оформлено протоколом № 9 від 01 грудня 2016 року, на підставі якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань від 28 грудня 2016 року, державна реєстрація змін до установчих документів (запис номер 16081050008006216).

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Льонок" (33016, м. Рівне, вул. Генерала Безручка, 7, код. 22568793) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) - 1 762 (одна тисяча шістдесят два) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 лютого 2019 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (АДРЕСА_1);

3 - відповідачу рекомендованим (33016, м. Рівне, вул. Генерала Безручка, 7).