Рішення № 79687336, 28.01.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2233/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/2233/18

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38727770)

до відповідача: Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) (8, вул. Ле Корбюзьє, 1208, Женева, Швейцарська конференція, представництво в Україні - 65009, м. Одеса, вул. Теніста, 15)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, 20/1, код ЄДРПОУ 21001601)

про розірвання (припинення) договору та зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

Від позивача: Поліванова І.С. за ордером серії КВ №762413 від 14.01.2019р.

Від відповідача: Костюк Н.С. за довіреністю від 16.03.2017р.;

Від третьої особи: Розенбойм Ю.О. за довіреністю від 18.10.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) про розірвання (припинення)договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ-17 від 25.09.2017р., про зобов'язання АТ "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) демонтувати мобільну інженерну споруду наземної транспортної галереї та/або її частини, які встановлені на частині причалу №11 (довжиною 200 пог.м.), що розташований за адресою: вул.. Сухомлинська, 30А, м. Чорноморськ та про скасування запису про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37449382 від 06.10.2017р. 14:55:18, ОСОБА_5, Одеська обласна філія комунального підприємства "Центр державної реєстрації", Одеська обл.. Вид іншого речового права: право користування (сервітут).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем п.2.1 та п.2.2 договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р., що є істотним порушення, та які є підставою для розірвання договору за рішення суду на підставі п.3.6.1 договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2018р. провадження по справі №916/2233/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

26.10.2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2018р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС" за вх.. №2-5331/18 від 26.10.2018р. про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача у справі №916/2233/18 було задоволено, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2018р. , за клопотанням третьої особи, строк розгляду підготовчого засідання був продовжений на тридцять дів, відповідно до вимог ч. 3 ст. 177 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2019р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні на 17.01.2019р.

17.01.2019р. до суду за вх.. №2-233/19 від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення по суті справи №916/1040/18.

24.01.2019р. до суду за вх.. №1452/18 від позивача надійшла заява про відкликання клопотання про зупинення розгляду справи, згідно якого позивач відкликає клопотання подане 17.01.2019р. про зупинення розгляду справи, просить суд залишити його без розгляду та продовжити розгляд справи №916/2233/18.

28.01.2019р. до суду за вх.. №1747/18 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, згідно якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи для здійснення необхідних дій з метою мирного врегулювання спору.

Судом, з урахуванням обмеженості строку розгляду справи та враховуючи той факт, що мирова угода може були укладена на стадії виконання рішення в задоволені відповідного клопотання було відмовлено.

Відповідач надав відзив на позов від 26.11.2018р. за вх.. №ГСОО 24480/18, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

При цьому в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне.

По - перше, відповідач вказує на відсутність з його боку істотного порушення умов договору та безпідставність тверджень АМПУ про неможливість досягнення мети договору. За його переконанням метою Договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р. є надання можливості відповідачу здійснювати улаштування морської транспортної галереї для модернізації та оптимізації процесів навантажування вантажів на судна, що заходять до морського порту Чорноморськ, та саме ця мета досягається в ході здійснення своїх прав Сервітуарієм. При укладання договору сервітуту АМПУ очевидно розраховував отримувати плату за користування майно. Відповідно до п.4.1 Договору, плата за сервітуту на 2017р. встановлюється в розмірі 2 113 750грн. без урахування ПДВ. Додатком №1 від 22.11.2017р. до Договору сервітуту плата за сервітут на 20148р. встановлюється у розмірі 2 293 400грн. Так, за період з 25.09.2017р. по 20.11.2018р. на користь позивача було перераховано 106 610,55 доларів США. Отже на думу відповідача, в результаті укладання договору, позивач отримує збільшення швидкості обробки суден, та як наслідок, зростання вантажопотоків у морський порт Чорноморськ та додатковий дохід за 13 календарних місяців в сумі 106 610,55 дол. США включно за умовами Договору сервітуту.

По - друге відповідач вказує, що п. 2.1 Договору виконувався ним належним чином, всі вимоги законодавства були дотримано, та АМПУ було належним чином повідомлено на кожному етапі реалізації Проекту та виконання будівельних робіт. Так, відповідачем замовив та отримав наступні документи та дозовли , які були своєчасно надіслані позивачу: Проект «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2» , факт направлення підтверджується Листами ТОВ «СП Рисоіл Термінал» від 30.05.2018р. №220, та від 12.06.2018р. №250; Експертний звіт щодо розгляду проектної документації щодо робочого проекту Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2», факт направлення підтверджується Листом АТ «РИСОІЛ С.А.» від 07.06.2018р. №36; Дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.05.2018р. №ОД 112181310451, факт направлення підтверджується Листом АТ «РИСОІЛ С.А.» від 07.06.2018р. №36; Лист ДП «ЧорноморНДІпроект» від 20.07.2018р. «КІ1-10/820 щодо погодження проектних рішень морської транспортної галереї, який було отримано на вимогу АМПУ, яка була висловлена в Листі від 15.12.20416. №378/15-06.11-05-4356, факт направлення підтверджується Листом ТОВ «СП Рисоіл Термінал» від 20.07.2018р. №316.

По - трете, відповідач зазначає, що позивач посилається на судове рішення, яке не має преюдиціальної сили. Так, у своєму позові позивач посилається на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018р. по справі №916/1040/18. В той же час, зазначеною постановою досліджувалось лише питання щодо доцільності забезпечення позову. При цьому, суд зазначає лише про можливість «унеможливити діяльність ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» щодо навантажувально-розвантажувальних робіт на цьому ж причалі та може заважати введенню його господарської діяльності на причалі №12». Тобто, судовим рішенням була встановлена лише можливість (не факт) заважати веденню господарської діяльності суміжним портовим оператором. При цьому, висновки суду жодним чином не стосуються негативного впливу на причал №11 та, тим більше, не стосуються порушення умов договору.

По - четверте, за посиланнями відповідача, позивачем не надано суду доказів наявності негативного впливу на причал №11. Так, у позовні заяві позивач, як на підтвердження наявності підстав для припинення (розірвання) договору відповідно до п.3.6 договору з урахуванням положень ст. 651 ЦК України, посилається на висновки Регістру судноплавства України. Проте, на думку відповідача, Регістром судноплавства України не був встановлений факт негативного впливу на причал №11, оскільки як вбачається з Акту огляду гідротехнічної споруди №105-4-247-18 Регістром судноплавства України було встановлено, що технічний стан причалу №11 у цілому на дату огляду - задовільний, технічна експлуатація причалу відповідає вимогам НД 31.3.003-2005 та рекомендаціям за висновками ЧорноморНДІпроект у паспорті, для поновлення дії свідоцтва про придатність ГТС до експлуатації необхідно проектній організації, яка виконувала проект, а також проектній організації, яка виконує будівельно-монтажні роботи отримати свідоцтво про визнання Регістра судноплавства України.

Крім того відповідач вважає, що вимоги позивача про розірвання договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р. суттєво порушують права відповідача як інвестора та протирічать вимогам чинного законодавства та міжнародним договорам України про захист інвестицій.

Представник третьої особи надав пояснення по суті спору від 13.11.2018р. за вх.. №23314/18 згідно яких позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

При цьому в обґрунтування своїх пояснень зазначає, що ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС" є портовим оператором (стивідорною компанією), що здійснює експлуатацію морського терміналу у межах Морського торговельного порту «Чорноморськ», та проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності.

На підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.09.2014р. обліковий номер договору №209840911197, (із змінами від 19.09.2014 р та новою редакцією від 25.08.2015 р.), укладеного між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» строком на десять років до 18.09.2024 р., ТОВ «ТРАНС- СЕРВІС» в оренду надано нерухоме майно (нежитлові приміщення складу № 8, криту рампу складу №8, відкриту рампу складу №8, складський майданчик І складу №8), загальною площею 22 113,70кв.м. за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ (Чорноморськ), Сухолиманська, 32, (далі - Майно), що обліковується на балансі Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт». Майно передано в оренду з метою проведення вантажних операцій, обслуговування та розміщення вантажів, та розміщення офісних приміщень. Доступ до причалів №11, №12, №14, №15, що перебувають у господарському віданні ДП «Адміністрація морських портів України» ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» має на підставі Договору про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) від 22.12.2017 р. №166-ГІ-АМПУ-17.

Відповідач у даній справі - АТ «РИСОІЛ С.А.» є Сервітуарієм за Договором встановлення сервітуту від №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р. якій має право встановлення на Об'єкті - мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляді залізобетонних та наземної металевої конструкції) та має право встановлення тимчасових пристосувань та складування будівельних матеріалів для виконання комплексу робіт, пов'язаних із встановленням мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї під час виконання будівельних робіт, за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011 року № 466, або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні робота згідно чинного законодавства.

АТ «РИСОІЛ С.А.» отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.05.2018р., №ОД112181310451 на об'єкт «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2» виданий замовникам будівництва - ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.» 21.05.2018р. АТ «РИСОІЛ С.А.» повідомило Адміністрацію про початок будівельних робіт на об'єкті (лист від 21.05.2018 р.№28). З 28.05.2018р. підрядними організаціями АТ "РИСОІЛ С.А" розпочалось виконання будівельних робіт на причалі №11 за адресою: Одеська область, м. Чорноморську Сухолиманська, 30 А, а саме - забивали палі та демонтували тупик та рейки залізничної колії №70. Як стало відомо третій особі АТ «РИСОІЛ С.А.» буде встановлювати на причалі №11 нове перевантажувальне обладнання - суднонавантажувальну машини, та встановити галереї конвеєра для завантаження цієї машини.

Третя особа зазначає, що розміщення вищевказаного обладнання АТ«РЙСОІЛ С.А.» унеможливить для ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт причалі №11, та перешкоджатиме веденню господарської діяльності на причалі №12, що в свою чергу призведе до неможливості виконання ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» своїх зобов'язань перед клієнтами по договорам на перевалку вантажів, а також перед орендодавцями - РВ ФДМУ по Одеській області, ДП «МТП «Чорноморськ». ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» має власну суднонавантажувальну машину та орендує у «МТП «Чорноморськ» портальні крани «Кондор» №№ 16, 19, 57, 114, 115, та використовує цю техніку на причалах №11,12,№14,№15. Тому виконання вищезгаданих будівельних робіт та встановлення перевантажувальної та транспортних галерей перешкоджатиме використанню техніки, що порушує права ТОВ КНС-СЕРВІС» як орендатора портальних кранів.

ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування нерухомим майном та про зобов'язання вчинити певні дії для запобігання порушенню права користування нерухомим до ТОВ «СП Рисоіл Термінал», АТ «РИСОІЛ С.А.» та ДП «Адміністрація морських портів України». 11.06.2018р. Господарським судом Одеської області вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Також, 11.06.2018р. судом було винесено ухвалу про заборону акціонерному товариству "РИСОІЛ С.А." (RISOIL.S.A), на користь якого встановлено земельний сервітут за договором про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2017р. № 17/133-О між ДП "МТП "Чорноморськ" та АТ "РИСОІЛ С.А." (RISOIL.S.A) на земельну ділянку № 2 за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, площею 0,3946 га, кадастровий номер 5110800000:03:001:0371, та будь-яким іншим особам проводити на цій земельній ділянці будь-які будівельні роботи, а саме - на її частині, розташованій уздовж причалу № 11 від краю рампи складу № 8 до крайньої північної межі сервітуту, згідно зі схемою на геоподоснові М 1:500. Відповідна ухвала суду була залишена без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018р.

19.09.2018р. ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» отримано від Іллічівської філії ДП «АМПУ» повідомлення про призупинення дії Свідоцтва про придатність гідротехнічної споруди - причалу №11 на термін до шести місяців.

Третя особа, зазначає що відповідно до Договору про встановлення сервітуту від 25.09.2017 р. №79-ІЛФ-17, укладеного між ДП «АМПУ» та АТ «РИСОІЛ С.А.», проект будівництва наземної транспортної галереї на причалі № 11 Іллічівської філії ДП «АМПУ» повинен бути погоджений Власником причалу - ДП «АМПУ». АТ «РИСОІЛ С.А.» також було зобов'язано надати власникові експертний звіт спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №10,11,12.

ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» стало відомо про проведення Відділом ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради позапланової перевірки в період з 19.09.2018 р. по 04.10.2018р. щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил об'єкта будівництва «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2», на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 11.05.2018 р. №ОД112181310451, що видано ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.».

Так, Актом позапланової перевірки встановлено та підтверджено наступне: Фундаменти під транспортну галерею №3 на причалі №11 під та навколо залізничної копії улаштовані таким чином, що вони самі та встановлені на них металеві конструкції транспортної галереї унеможливлюють використання цієї залізничної колії та блокують рух по ній; Замовниками будівництва ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.» в частині об'єкта, будівництва розташованого на причалі №11 має ознаки реконструкції самого причалу №11, що є постійною гідротехнічною спорудою, яка знаходиться в державній власності та закріплена за Іллічівською філією ДП «АМПУ» на праві господарського відання; у порушення п.4 ч.3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовниками будівництва ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.» не надано згоду власника, засвідчену у встановленому законодавством порядку, на проведення реконструкції. Проектувальником - ТОВ «АДЕПТ-ПРОЕКТ», порушено абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.9 «Порядку розроблення проектної документації на будівництво» (Наказ Мінрегіонрозвитку та ЖКГ України №45 від 16.05 2011р.), оскільки проектна документація розроблена без урахування вимог и. 1.5 1. ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» та п.1.3.1 «Правил проведення експертизи технічної документації гідротехнічних споруд», Київ, 2016, Регістра судноплавства України. Проектна документація на даний об'єкт підлягає коригуванню та погодженню із Регістром судноплавства України та власником - Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філій.

За результатами перевірки складено Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається усунути вищезазначені порушення та повідомити Відділ ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради до 04.11.2018 р.

Крім того, на підставі Акту позапланової перевірки складено Протокол про правопорушення сфері містобудівної діяльності стосовно проектувальника - ТОВ ««АДЕПТ-ПРОЕКТ», якого у подальшому, згідно із Постановою про накладення штрафу за правопорушення сфері містобудівної діяльності визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 165 690 грн.

Отже третя особа вказує, що вищезазначеною позаплановою перевіркою проведеною Відділ ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради встановлено, що забудовником не виконано визначений законодавством порядок погодження проектної документації на будівництво, а документи, подані для отримання дозволу на будівництва не відповідають вимогам законодавства.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25.09.2017р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Власник) та Акціонерним товариством "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) (Сервітуарій) був укладений договір про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ-17 (далі - Договір).

Статтею 1 Договору встановлено предмет і мета Договору. Так, пунктом 1.1 Договору передбачено, що у відповідно з цим Договором Власник надає Сервітуарію право обмеженого користування на умовах сервітуту майном, а саме: частиною причалу №11 (довжиною 200 пог. М), що розташований за адресою: вул. Сухомлинська, 30, м. Чорноморськ, межі якого визначені у Додатку №1 до договору (далі - Об'єкт сервітуту), а Сервітуарій зобов'язується вносити плату за користування майном у розмірах і в порядку, передбачених цим Договором. Метою цього Договору є забезпечення Сервітуарію право користування Об'єктом сервітуту для модернізації та оптимізації процесів навантаження вантажів на судна, будівництва нових сучасних портових перевантажувальних потужностей шляхом встановлення мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляду залізобетонних опор та наземної металевої конструкції) (п.1.2 Договору). Причал №11 Іллічівської філії ДП «АМПУ» знаходиться у державній власності, закріплений Власником на праві господарського відання (ст.. 74 ГКУ) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 272520251108) (п.1.3 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Сервітуарій має право встановлення на Об'єкті сервітуту мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляді залізобетонних опор та наземної металевої конструкції) у відповідності до Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї, погодженого з Власником, за умови наявності експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12.

Сервітурій має право встановлення тимчасових пристосувань та складування будівельних матеріалів для виконання комплексу робіт, пов'язаних із встановленням мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї під час виконання будівельних робіт, за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011року №466, або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства (п.2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.10.4 договору, Сервітуарій зобов'язаний під час улаштування мобільної споруди організувати на Об'єкті сервітуту процес виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідно до вимог і норм санітарної, екологічної, протипожежної і радіаційної безпеки, та на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до Проекту погодженого з Власником.

Позивач вказує, виходячи зі змісту умов Договору, сторони визнали, що встановлення на Об'єкті сервітуту мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляді залізобетонних опор та наземної металевої конструкції), а також встановлення тимчасових пристосувань та складування будівельних матеріалів для виконання комплексу робіт, пов'язаних із встановленням мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї під час виконання будівельних робіт на об'єкті сервітуту можливе за наявності в сукупності наступних документів:

- Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та. будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства.

- Проекту погодженого з Власником

- Експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№ 10, 11, 12.

За посиланнями позивача, в момент укладання договору він розраховував на те, що виключно після погодження із ним, як власником причалу та підтвердження відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№ 10, 11, 12 Відповідач розпочне реалізацію п. 2.1 та 2.2 Договору, оскільки провадження будь-якої діяльності на стратегічному об'єкті портової інфраструктури можливе виключно за умови недопущення звуження прав інших суб'єктів господарювання.

Проте, як стверджує позивача, за відсутності погодженого з ним як власником проекту, ненадання Експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№ 10, 11, 12, та ненадання всіх дозвільних документів та погоджень Відповідач розпочав будівельні роботи направлені на реалізацію п. 2.1 та 2.2 договору, що в тому числі встановлено в Постанові Одеського апеляційного господарського суду по справі 916/1040/18 від 12.09.2018 року.

Після початку будівельних робіт Позивач неодноразово звертався до Відповідача та вимагав терміново зупинити виконання будь-яких робіт на об'єкті сервітуту, оскільки виконання будівельних робіт можливе виключно після погодження проекту та надання визначених договором документів. Однак, Відповідач на вказані звернення не реагував та будівництво не зупиняв.

10.08.2018р Позивач звернувся із листом за №349/15-06.2-05-3430 до Регістра судноплавства України на проведення позачергового огляду причалу №11 у зв'язку з виконанням Відповідачем будівельних робіт у тиловій зоні причалу №11.

10 вересня 2018р у присутності представників Регістра судноплавства України проведено візуальний огляд конструкцій причалу №11 на предмет впливу на несучу здатність та загальну стійкість причалу №11 від конструкцій додатково встановленої портальної перевантажувальної чашини на існуючих кранових шляхах причалу та перевантажувальної галереї, яка будується у тилу причалу №11.

Оглядом та лінійними вимірами визначено, що фундаменти перевантажувальної галереї, яка будується у тилу причалу №11, знаходяться в умовно розрахункової ширині причалу №11 і є можливість впливу додаткових навантажень від портальної перевантажувальної машини на існуючих кранових шляхах причалу, фундаментів та конструкцій галереї на несучу здатність та загальну стійкість причалу.

Крім того, проектні рішення стосовно встановлення додаткової портальної перевантажувальної машини на конструкцію причалу, будівництво перевантажувальної галереї, фундаменти якої знаходяться у межах розрахункової ширини причалу, повинні виконуватися підприємствами, які визнані Регістром судноплавства України («Керівництво по визнанню підприємств, виконуючих роботи/послуг для гідротехнічних споруд, піднаглядних Регістру судноплавства України», Київ, 2017); вказані проектні рішення в обов'язковому порядку повинні бути узгоджені з Регістром судноплавства України («Правила проведення експертизи технічної документації гідротехнічних споруд», Київ, 16). В зв'язку із тим, що Документів, які відповідають вказаним вимогам, на дату огляду надано не було дія «Свідоцтва про придатність ГТС до експлуатації» призупинена.

Відповідні висновки оформлені Актом огляду гідротехнічної споруди №105-4-247-18 від 10.09.2018р.

За посланнями позивача, висновки Регістра судноплавства України підтверджують, факт того, що Відповідач розпочав будівельні роботи без наявності погодження Регістром судноплавства України, що є порушенням п. 2.1 договору, а також факт наявності обставин що свідчать про можливість впливу додаткових навантажень від портальної перевантажувальної машини на існуючих кранових причалу, фундаментів та конструкцій галереї на несучу здатність та загальну причалу.

Статтею 3 Договору передбачено термін дії договору, порядок його припинення, розірвання.

Так, пунктом 3.6 Договору встановлено, що Сервітуту може бути припинений за рішенням суду на вимогу Власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Сторони визнають, що обставинами які мають істотне значення, в т. ч. є:

3.6.1. відсутність Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї погодженого з Власником та /або експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкції причалів 10. 11, 12 та /абр дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства протягом року з моменту укладення договору;

3.6.3. наявність обставин (документів, висновків, вимог, звітів тощо), що свідчать про наявність негативного впливу мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на стійкість конструкції причалів № 10, 11, 12 (кожного окремо або разом);

За посиланнями позивача, Відповідач проект на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї не погоджував з Позивачем, не надав Експертний звіт спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№ 10, 11, 12, а з дозволу на виконання будівельних робіт не вбачається, що він виданий саме для проведення робіт на об'єкті сервітуту, а також відсутнє погодження Регістру судноплавства України

Отже на дуку позивача, відповідно до п. 3.6.1 Договору наявна підстава для розірвання договору за рішенням суду на вимогу Позивача.

Відповідно до п. 3.7 Договору після спливу строку дії Договору, припинення сервітуту, розірвання договору Сервітуарій зобов'язаний за власний рахунок демонтувати мобільну інженерну споруду транспортної галереї, або за згодою Власника передати її у власність держави із відповідної компенсацією, що визначається на підставі угоди сторін укладеної у відповідності до законодавства України, що діє на момент передачі.

В зв'язку з чим Позивач вважає, що наявні підстави для застосування наслідків розірвання договору, у вигляді зобов'язання Відповідача демонтувати мобільну інженерну споруду наземної транспортної галереї та/або її частин, які встанволені на частині причалу № 11 (довжиною 200 пог. м.), що розташований за адресою: вул. Сухолиманська, 30А, м. Чорноморськ.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, враховуючи порушення Відповідачем п.2.1, 2.2, 2.10.4 Договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ-17 від 25.09.2017р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії, звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1, 4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що 25.09.2017р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Власник) та Акціонерним товариством "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) (Сервітуарій) був укладений договір про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ-17 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що відповідно з цим Договором Власник надає Сервітуарію право обмеженого користування на умовах сервітуту майном, а саме: частиною причалу №11 (довжиною 200 пог. М), що розташований за адресою: вул. Сухомлинська, 30, м. Чорноморськ, межі якого визначені у Додатку №1 до договору (далі - Об'єкт сервітуту), а Сервітуарій зобов'язується вносити плату за користування майном у розмірах і в порядку, передбачених цим Договором. Метою цього Договору є забезпечення Сервітуарію право користування Об'єктом сервітуту для модернізації та оптимізації процесів навантаження вантажів на судна, будівництва нових сучасних портових перевантажувальних потужностей шляхом встановлення мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляду залізобетонних опор та наземної металевої конструкції) (п.1.2 Договору). Причал №11 Іллічівської філії ДП «АМПУ» знаходиться у державній власності, закріплений Власником на праві господарського відання (ст.. 74 ГКУ) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 272520251108) (п.1.3 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Сервітуарій має право встановлення на Об'єкті сервітуту мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляді залізобетонних опор та наземної металевої конструкції) у відповідності до Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї, погодженого з Власником, за умови наявності експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12.

Сервітурій має право встановлення тимчасових пристосувань та складування будівельних матеріалів для виконання комплексу робіт, пов'язаних із встановленням мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї під час виконання будівельних робіт, за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011року №466, або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства (п.2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.10.4 договору, Сервітуарій зобов'язаний під час улаштування мобільної споруди організувати на Об'єкті сервітуту процес виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідно до вимог і норм санітарної, екологічної, протипожежної і радіаційної безпеки, та на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до Проекту погодженого з Власником.

З аналізу умов договору вбачається, що Відповідач мав право встановлення на Об'єкті сервітуту мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляді залізобетонних опор та наземної металевої конструкції) у відповідності до Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї, погодженого з Власником, за умови наявності експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12., та за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011року №466, або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства.

Судом встановлено, що АТ «РИСОІЛ С.А.» отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.05.2018р., №ОД112181310451 на об'єкт «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2» виданий замовникам будівництва - ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.» 21.05.2018р. АТ «РИСОІЛ С.А.» повідомило Адміністрацію про початок будівельних робіт на об'єкті (лист від 21.05.2018 р.№28).

В той же час, судом встановлено що початок будівельних робіт на об'єкті був здійснений без погодженого з Власником Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї, як то передбачено пунктом 2.2 договору.

Також був відсутній експертний звіт спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12.

При цьому посилання відповідача на той факт, що листом №250 від 12.06.2018р. ним надсилався на адресу Позивача оригінал Проекту «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2» до уваги судом не приймаються, оскільки відповідне відправлення було здійснено не стороною Договору, а іншим підприємством «СП «Рисоїл термінал».

Більш того враховуючи, що проектна документація по об'єкту «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2» яка надійшла від ТОВ «СП «Рисоїл термінал» була надана не в повному обсязі, позивач листом від 09.07.2018р. №304/15-06.2-05 проінформував відправника про недоліки проекту.

Що до посилань Відповідача, що факт відправки Позивачу експертного звіту ТОВ «УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА» №7-015-18-ЕП/ОО від 08.05.2018р. підтверджується листом від 07.06.2018р. №36, то з відповідного листа вбачається, що експертний звіт був надісланий без обов'язкових додатків, посилання на які містись в самому звіті.

Також Відповідач посилається на лист ДП «ЧорноморЕДІпроект» від 20.07.2018р. №КІ1-10/810 щодо погодження проектних рішень щодо морської транспортної галереї, на думку суду відповідний лист не є експертним звітом спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12, як то було передбачено умовами договору.

Отже з наведеного вбачається, що відповідач приступив до будівельних робіт за відсутністю погодженого із Власником, тобто Позивачем, Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї та Експертним звітом спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12.

Судом встановлено, що по факту відповідні документи були направлені позивачу вже під час розгляду відповідної справи в суді, та як підтвердив в судовому засіданні позивач перебувають у нього на розгляді.

Крім того, факт початку будівельних робіт за відсутності погодженого з Власником Проекту «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2», а також невідповідність документів наданих для отримання дозволу на будівництва вимогам законодавства, підтверджується, зокрема Актом позапланової перевірки проведеної Відділом ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради позапланової перевірки в період з 19.09.2018 р. по 04.10.2018р. щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил об'єкта будівництва «Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Транспортна, земельна ділянка 2», на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 11.05.2018 р. №ОД112181310451, що видано ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.».

Відповідним актом встановлено, що фундаменти під транспортну галерею №3 на причалі №11 під та навколо залізничної копії улаштовані таким чином, що вони самі та встановлені на них металеві конструкції транспортної галереї унеможливлюють використання цієї залізничної колії та блокують рух по ній; Замовниками будівництва ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.» в частині об'єкта, будівництва розташованого на причалі №11 має ознаки реконструкції самого причалу №11, що є постійною гідротехнічною спорудою, яка знаходиться в державній власності та закріплена за Іллічівською філією ДП «АМПУ» на праві господарського відання; у порушення п.4 ч.3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовниками будівництва ТОВ «САНШАЙН ТЕРМІНАЛ» та АТ «РИСОІЛ С.А.» не надано згоду власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення реконструкції. Проектувальником - ТОВ «АДЕПТ-ПРОЕКТ», порушено абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.9 «Порядку розроблення проектної документації на будівництво» (Наказ Мінрегіонрозвитку та ЖКГ України №45 від 16.05 2011р.), оскільки проектна документація розроблена без урахування вимог и. 1.5 1. ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» та п.1.3.1 «Правил проведення експертизи технічної документації гідротехнічних споруд», Київ, 2016, Регістра судноплавства України. Проектна документація на даний об'єкт підлягає коригуванню та погодженню із Регістром судноплавства України та власником - Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філій.

За результатами перевірки складено Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається усунути вищезазначені порушення та повідомити Відділ ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради до 04.11.2018 р.

При цьому, суд ставиться критично до посилань відповідача на неналежність зазначеного Акту як на доказ в зв'язку з його оскарженням, оскільки на даний час він є чинним та не скасованим.

У відповідності зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що він розраховував, що реалізація угоди не призведе до пошкодження майна, належного Позивачу на праві господарського відання, а виконання будь-яких робіт буде проводитись лише за погодженням із Позивачем. В той же час порушення Відповідачем пунктів 2.1, 2.2, 2.10.4 Договору є істотним, що не може мати місце при виконанні договору сервітуту, а договір сервітуту не може передбачати можливість пошкодження чи зміни характеристик майна, щодо якого встановлено сервітут.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Умовами ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим зазначеної статті. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Так, умовами договору передбачено, що обставинами які мають істотне значення, в т. ч. є: - відсутність Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї погодженого з Власником та /або експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкції причалів 10. 11, 12 та /абр дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства протягом року з моменту укладення договору; - наявність обставин (документів, висновків, вимог, звітів тощо), що свідчать про наявність негативного впливу мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на стійкість конструкції причалів № 10, 11, 12 (кожного окремо або разом) та при наявності відповідних обстави Сервітуту може бути припинений за рішенням суду на вимогу Власника майна (п.3.6 Договору).

Як встановлено судом вище, Відповідач розпочав будівельні роботи без наявності погодженого із Власником, тобто Позивачем, Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї та Експертним звітом спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12, що за умовами договору мають істотне значення.

При цьому про можливість впливу додаткових навантажень від портальної перевантажувальної машини на існуючих кранових причалу, фундаментів та конструкцій галереї на несучу здатність та загальну причалу, Актом огляду гідротехнічної споруди №105-4-247-18 від 10.09.2018р. складеним Регістром судноплавства України при проведені візуального огляду конструкцій причалу №11 на предмет впливу на несучу здатність та загальну стійкість причалу №11 від конструкцій додатково встановленої портальної перевантажувальної чашини на існуючих кранових шляхах причалу та перевантажувальної галереї, яка будується у тилу причалу №11.

Так в акті зазначено, що оглядом та лінійними вимірами визначено, що фундаменти перевантажувальної галереї, яка будується у тилу причалу №11, знаходяться в умовно розрахункової ширині причалу №11 і є можливість впливу додаткових навантажень від портальної перевантажувальної машини на існуючих кранових шляхах причалу, фундаментів та конструкцій галереї на несучу здатність та загальну стійкість причалу.

Отже враховуючи що Відповідач приступив до будівельних робіт без погодженого з Власником Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї та за відсутності Експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№10, 11,12,, Власник вправі вимагати розірвання відповідного договору. При цьому таке порушення зобов'язань відповідача, мають істотне значення відповідно до п.3.6 договору та є істотним порушенням в розумінні положень ст. 651 ЦК України, наявність якого є підставою для розірвання договору.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, заявлені позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії щодо розірвання договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р. укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Акціонерним товариством "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) є обґрунтованими та такими що підлягають судом задоволенню.

Крім того позивачем було заявлено позовну вимогу про зобов'язання Акціонерне товариство "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) демонтувати мобільну інженерну споруду наземної транспортної галереї та/або її частини, які встановлені на частині причалу №11 (довжиною 200 пог. м.), що розташований за адресою: вул. Сухолиманська, 30 А, м. Чорноморськ, зазначена

Відповідно до п. 3.7 Договору після спливу строку дії Договору, припинення сервітуту, розірвання договору Сервітуарій зобов'язаний за власний рахунок демонтувати мобільну інженерну споруду транспортної галереї, або за згодою Власника передати її у власність держави із відповідної компенсацією, що визначається на підставі угоди сторін укладеної у відповідності до законодавства України, що діє на момент передачі.

Отже враховуючи, що зазначена вимога є похідною від вимоги про розірвання договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р. укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Акціонерним товариством "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) яка судом задоволена вище, а також враховуючи що відповідний обов'язок умовами договору покладений на Сервітуарія, тобто Відповідача, зазначена вимога судом також задовольняється.

Також Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії було заявлено вимогу про скасування запису про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37449382 від 06.10.2017 14:55:18, ОСОБА_5, Одеська обласна філія комунального підприємства "Центр державної реєстрації", Одеська обл. Вид іншого речового.

Суд відмовляє в задоволені відповідної вимоги, оскільки вона мають бути направлені до державного реєстратора, який в даній справі не є відповідачем, а діюча редакція господарського процесуального кодексу України не дозволяє суду за власною ініціативою, тобто без наявності відповідного клопотання позивача, залучити до участі у справі співвідповідача.

Позивачем під час розгляду даної справи відповідне клопотання не заявлялось.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

При цьому критично ставиться до заперечень відповідача, відносно того що позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії про розірвання договору про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р. суттєво порушують права відповідача як інвестора та протирічать вимогам чинного законодавства та міжнародним договорам України про захист інвестицій, з огляду на наступне.

Частиною 1. ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

Захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

В той же час статтею 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

На думку суду відповідний позов жодним чином не порушує права Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А" як інвестора, а лише наслідком неналежного виконання останнім умов договору, та спрямований в першу чергу на захист порушених інтересів держави, в особі Державного підприємства.

Що ж до посилань Відповідача на зловживання Позивачем своїм правом яке виразилось в тривалому непогодженні проекту, суд зазначає що по факту як встановлено судом вище належний проект, від належної сторони був надісланий Позивачу вже під час розгляду справи в суді та на даний час перебуває на розгляді у Позивача.

Більш того жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт зловживання Позивачем своїм правом, або доказів оскарження неправомірних дій Позивача, Відповідачем до суду надано не було.

Інші заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Що ж стосується клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 11 995,20 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, судом досліджено наданий відповідачем ордер серії КВ №762412 від 14.01.2019р. , договір про надання послуг №72-В-АМПУ-18 від 30.05.2018р.

Пунктом 4.1 договору про надання послуг передбачено, що факт надання послу оформлюється Звітом про надання послуг та Актом приймання-передачі наданих послуг. Оплата наданих виконавцем послуг здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня, наступного за днем отримання замовником оригіналу рахунку, виставленого виконавцем, але в будь-якого випадку після затвердження замовником Звіту про надання послуг та підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Однак, враховуючи відсутність документального підтвердження надання послуг (Звіт про надання послуг та Акт приймання-передачі наданих послуг) а також доказів сплати позивачем грошових коштів у розмірі 11 995,20 грн., суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 11 995,20 грн. не підлягають задоволенню, як необґрунтована та недоведена.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38727770) до Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) (8, вул. Ле Корбюзьє, 1208, Женева, Швейцарська конференція, представництво в Україні - 65009, м. Одеса, вул. Теніста, 15) - задовольнити частково.

2. Розірвати договір про встановлення сервітуту №79-Пд-ІЛФ від 25.09.2017р. укладений між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Акціонерним товариством "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A).

3. Зобов'язати Акціонерне товариство "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) (8, вул. Ле Корбюзьє, 1208, Женева, Швейцарська конференція, представництво в Україні - 65009, м. Одеса, вул. Теніста, 15) демонтувати мобільну інженерну споруду наземної транспортної галереї та/або її частини, які встановлені на частині причалу №11 (довжиною 200 пог. м.), що розташований за адресою: вул. Сухолиманська, 30 А, м. Чорноморськ.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А" (RISOIL.S.A) (8, вул. Ле Корбюзьє, 1208, Женева, Швейцарська конференція, представництво в Україні - 65009, м. Одеса, вул. Теніста, 15) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38727770) судовий збір в сумі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять)грн..

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 лютого 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна