Рішення № 79686838, 29.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2018Справа № 910/7974/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва"

про стягнення 71 740,64 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 29.08.2018,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"(далі - відповідач, Компанія) про стягнення 71 740,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №440053/4юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - договір) від 02.08.2016 в частині здійснення оплати за спожиті послуги за період з 01.10.2016 по 25.11.2017. Товариство, посилаючись на статті 525-526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просить суд стягнути з Компанії вищезазначену суму боргу, 4587,44 грн інфляційних втрат, 1268,25 грн три відсотки річних та пеню в розмірі 27366,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду в порядку спрощеного провадження з проведенням судового засідання (викликом сторін), судове засідання у справі призначено на 19.07.2018.

04.07.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшов відзив відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 відкладено підготовче засідання до 16.08.2018.

15.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

У судове засідання 16.08.2018 прибули представники позивача та відповідача. Представник позивача надав пояснення стосовно обставин, викладених у відповіді на відзив. Представник відповідача повідомив, що відповідь на відзив не отримував. А також Сторони надали пояснення стосовно поставлених питань суддею. Представник відповідача наголосив, що жодних скарг від жителів будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, з моменту обрізання батарей не надходило.

Суддею було оглянуто копії договорів оренди спірного приміщення, які надав представник відповідача.

Представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою суду від 19.07.2018 розгляд справи було відкладено на 29.08.2018.

Під час судового засідання 29.08.2018 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

У свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві.

Судом також враховано, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку № 31 по вулиці Празькій в місті Києві здійснюється Товариством.

02.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ», як виконавцем, та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», як споживачем, був укладений договір № 440053/4юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - договір), відповідно до якого позивач зобов'язався своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення до нежитлового приміщення площею 198,60 кв.м. в будинку № 31 по вулиці Празькій в місті Києві, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.

Згідно пункту 31 укладеного правочину цей договір укладається на строк до 02.08.2017. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Дія нього Договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між Сторонами до моменту його укладення відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме з 01.10.2015, як то передбачено пунктом 32 договору.

Відповідно до пункту 9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду стверджує, що Компанія порушуючи умови договору, своєчасно не вносила плату за отримані з 01.10.2016 по 25.11.2017 послуги централізованого опалення, в результаті чого утворилась заборгованість яка становить 38 195,24 грн.

Товариство зазначає, що розрахунок фактичного споживання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ґрунтується на умовах договору, відомостях з показниками будинкового лічильника теплової енергії, нарядах на підключення/відключення будинку. Розрахунок фактичного споживання теплової енергії до 01.12.2016 складено на підставі максимального теплового навантаження, що створюється системами опалення приміщень відповідача, умовами договору, кількістю годин надання послуг з опалення, що надавались з моменту підключення визначеного нарядом № 53331, та температурних коефіцієнтів розрахованих на підставі КТМ 204 Україна 244-96. Кількість теплової енергії використаної на опалення приміщень Компанії, як стверджує позивач, визначена шляхом множення вказаних вище величин. Вартість спожитих відповідачем послуг дорівнює сумі, отриманої внаслідок множення кількості теплової енергії на тариф на теплову енергію, що діяв у відповідний період і отримуємо.

Тарифи на теплову енергію, що використані у розрахунку, період їх дії та постанови НКРЕКП, якими вони затверджені.

Починаючи з 01.12.2016 в будинку 31 по вулиці Празькій облік теплової енергії будинковим здійснювався лічильником теплової енергії. Результати його роботи оформлені як «Сводная ведомость измеряемых параметров». Загальну кількість теплової енергії обрахованої таким лічильником позивач розподілив пропорційно опалювальній площі приміщень відповідача у загальнобудинковій опалювальній площі, яку Товариство визначило згідно довідки щодо даних по будинкам комунальної власності ЖЕД 401-406 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» станом на 01.11.2017, яка була надіслана позивачу Компанією листом № 103/32-8123 від 17.11.2017. Оскільки позивач не отримував оплат за послуги з опалення приміщень відповідача, тому вартість спожитих послуг дорівнює сумі заборгованості.

На підтвердження вказаних обставин Товариство також подало до суду акти наданих послуг, а саме: № 440053/4юр-10 від 31.10.2016, № 440053/4юр-11 від 30.11.2016, № 440053/4юр-12 від 31.12.2016, № 440053/4юр-01 від 31.01.2017, № 440053/4юр-02 від 28.02.2017, № 440053/4юр-03 від 31.03.2017, № 440053/4юр-04 від 30.04.2017, № 440053/4юр-10 від 31.10.2017 та № 440053/4юр-11 від 30.11.2017. Вказані акти не підписані з боку відповідача.

Крім того, позивач надав до суду відповідні рахунки-фактури за спірний період, проте доказів направлення чи отримання у інший спосіб відповідачем таких рахунків до суду не надав.

Також, звертаючись із позовом до суду, Товариство просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційну складову боргу у розмірі 4 893,00 грн, 1 286,25 грн три проценти річних та пеню в розмірі 27 366,15 грн.

У свою чергу, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що позивачем акти про надання послуг не погоджені з Компанією та не є доказом отримання послуги. Крім того, відповідач зазначає, що згідно акту обстеження нежитлового приміщення за адресою вулиця Празька, 31, опалювальною площею 199,90 кв. м. від 24.05.2016, підписаного представником позивача - Романець Н.П. та представниками Компанії Проценко І.В. та Орловою О.В., прилади опалення (радіатори відсутні), зрізані, заглушені, опломбовані. На трубопроводі ГВП виконано видимий розрив та опломбовано. На підтвердження зазначеного відповідачем надані до суду копії актів опломбування теплового лічильника та трубопроводу ГВП, підписаного представниками обох сторін.

На спростування доводів Компанії позивач у своїй відповіді на відзив зазначає, що Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України № 4 від 22.11.2005). При цьому необхідно враховувати технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України № 4 від 22.11.2005).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 були внесені зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих приміщень у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Також позивач зазначив, що Акт опломбування теплових лічильників від 24.05.2016 не підтверджує встановлення та пломбування теплових лічильників, ним не передбачено які саме лічильники з якими показниками встановлені на трубопроводах централізованого опалення. За твердженнями Товариства Актом обстеження приміщення від 24.05.2016 не підтверджується наявність лічильників теплової енергії в приміщеннях відповідача, а також зазначив, що акт опломбування від 24.05.2016 підтверджує відключення гарячого водопостачання, проте в межах даного позову Товариство не заявляє вимогу по стягнення вартості послуг з гарячого водопостачання.

У межах розгляду даного спору судом було встановлено та не спростовано сторонами, що починаючи з 18.04.2017 орендарем спірного приміщення Товариство з0 обмеженою відповідальністю «Статус Кепітал Груп» (в матеріалах справи наявна копія Акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 18.04.2017), якому в свою чергу позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату централізованого опалення за грудень 2017, січень 2018.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із зазначених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання Товариством житлово-комунальних послуг Компанії.

Так у матеріалах справи наявні зведені відомості вимірних параметрів за спірний період, проте із наданих копій вбачається, що останні містять підпис представника постачальника за відмітку про відсутність зауважень до роботи приладів обліку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 77, 79 ГПК України).

Вищевикладене свідчить про те, що надані позивачем докази на підтвердження факту споживання теплової енергії не є достатніми та такими, які безпосередньо підтверджують факт споживання протягом спірного періоду теплової енергії саме Компанією.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що ненадання Товариством доказів направлення актів надання послуг та рахунків-фактур на адресу відповідача свідчить про неналежне виконання позивачем свого договірного обов'язку, передбаченого підпунктом 3 пункту 19 договору, щодо своєчасного інформування споживача про перелік послуг, кількість, вартість та тарифи.

Щодо факту відсутності приладів опалення та приладів обліку в спірному приміщенні суд відзначає наступне.

Пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила), передбачено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги, зокрема, з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.

Водночас, демонтування приладів опалення опломбування вузлів входу перешкоджає постачанню теплової енергії та не може бути підставою стверджувати про споживання Компанією теплової енергії.

Відповідно до п. 24, 25 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Утім, у матеріалах справи наявні відповідні акти, складені за участі представника позивача, про відсутність приладів опалення у спірному приміщені.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сума основного боргу за спожиту теплову енергію не підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи та не підлягає задоволенню. Беручи до уваги, що вимога про стягнення суми основного боргу не підлягає задоволенню, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми штрафних санкцій та компенсаційних платежів.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів на спростування доводів Компанії, покладених в основу заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про стягнення 71 740,64 грн - відмовити.

2. Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01.10.2018.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ