Вирок № 79685055, 14.12.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/23532/18

провадження №: 1-кс/752/11301/18

У Х В А Л А

14.12.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю. за участю секретаря Воробйова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Харченка С.Г., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 Литвинчука Є.О. у кримінальному провадженні №12018100010009519, відомості щодо якого внесені 13.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018100010009519, відомості щодо якого внесені 13.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, в ході якого встановлено, що близько 04 години 00 хвилин 12.10.2018 року рухаючись повз будинок № 14/19 по вулиці Академіка Вільямса в місті Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оглянули транспортні засоби, що розташовувались на паркінгу та навколишню місцевість, та помітили автомобіль марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_2, білого кольору, який був припаркований поряд із вказаним будинком. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_3 підійшов до водійської дверцяти вказаного транспортного засобу, де за допомогою спеціального невстановленого пристрою відчинив зазначені дверці. Маючи вільний доступ до транспортного засобу ОСОБА_3 незаконно проник до салону транспортного засобу марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_2, білого кольору, де сівши за кермо транспортного засобу, за допомогою невстановленого приладу запустив двигун, привівши його в дію. В цей час, ОСОБА_4 перебував неподалік, та спостерігав за навколишньою місцевістю, реалізуючи спільний злочинний умисел, з метою завчасного повідомлення ОСОБА_3 про появу сторонніх осіб та умов, що перешкоджають виконанню їх спільного злочинного умислу.

Виконавши всі ретельно сплановані дії, необхідні для незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 почав рух на транспортному засобі марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_2 білого кольору, та зник на ньому у невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 незаконно заволоділи транспортним засобом марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_2, білого кольору.

В подальшому органом досудового розслідування було викрито місцезнаходження транспортного засобу марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_2, білого кольору та повернуто власнику.

Крім цього, встановлено, що 01.11.2018 року о 01 годині 55 хвилин ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 на автомобілі «Mitsubishi» моделі «Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3, який перебуває в користуванні ОСОБА_4, прибули до будинку №1-В вул. Вадима Гетьмана в м. Києві, та залишивши автомобіль, направились до вказаного будинку.

Так, близько 02 год. 00 хв. 01.11.2018 року рухаючись повз будинок №1-В вул. Вадима Гетьмана в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оглянули транспортні засоби, що розташовувались біля будинку та навколишню місцевість, та помітили автомобіль марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_5, червоного кольору, який був припаркований поряд із вказаним будинком. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на повторне незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_3 підійшов до водійської дверцяти вказаного транспортного засобу, де за допомогою спеціального невстановленого пристрою відчинив зазначені дверці. Маючи вільний доступ до транспортного засобу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно проникли до салону вказаного транспортного засобу, де ОСОБА_4 сів на пасажирське сидіння, а ОСОБА_3 сівши за кермо транспортного засобу, за допомогою невстановленого приладу запустив двигун, привівши його в дію. Виконавши всі ретельно сплановані дії, необхідні для незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 з ОСОБА_4 почали рух на вказаному транспортному засобі, зникши з місця вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 повторно незаконно заволоділи транспортним засобом марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_5, червоного кольору.

В подальшому органом досудового розслідування було викрито місцезнаходження транспортного засобу марки «Mazda» моделі «6» реєстраційний номер НОМЕР_5, червоного кольору та повернуто власнику.

11.12.2018 в ході проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, виявлено та вилучено майно, а саме: 4 металеві предмети та чоловічу кепку, синього кольору.

12.12.2018 постановою слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві визнано вищевказане майно речовими доказами.

Слідчий вказав на те, що метою накладення арешту на вищевказане майно є забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні та забезпечення речових доказів, які в подальшому можуть бути використані під час судового розгляду. Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, слідчий вважає необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, в зв'язку з цим просить подане клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з'явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику підозрюваного (власника майна).

За правилами ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання слідчого фіксування технічними засобами судового засідання не здійснювалось.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, вважає за необхідне задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, майно, вилучене під час обшуку, вважається тимчасово вилученим.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до частини 4 статті 173 КК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

Слідчий суддя, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимог ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, вважає можливим задовольнити клопотання про накладення арешту на майно до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Харченка С.Г. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на 4 металеві предмети та чоловічу кепку, синього кольору.

Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя Ю.Ю. Мазур