Вирок № 79683685, 07.02.2019, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1595/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2019 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді - Дідек М.Б.

секретарі - Богданевич О.О.

з участю сторони обвинувачення

прокурора - Сенькова О.О.

потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Казарця А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12015240200000561по обвинуваченню

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, освіта середня-спеціальна, пенсіонер, інвалід 3 групи, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий,

- у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.272 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 відповідно до наказу директора ТОВ «Полонська гірнича компанія» 2-к від 01.07.2015займаючи посаду начальника дробильно -сортувального цеху №1 і являючись службовою особою та згідно наказу директора ТОВ «Полонська гірнича компанія» №12 від 06.08.2015 «Про призначення відповідальних працівників за відомчий нагляд за утримання та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин, за утримання вантажопідіймальних кранів, машин у справному стані, за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів вантажопідіймальними кранами, за безпечне виконання робіт біля ЛЕП», його як начальника ДСЦ №1 та №2 призначено відповідальним за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів вантажопідіймальними кранами.

02.12.2015року ОСОБА_3, всупереч вимог ч.4 ст. 43 Конституції України;ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону праці»; п.101 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України №15 від 26.01.2005; п.п.2.16, 2.26 посадової Інструкції;розділу ІV п.4.1.7 таблиці №7 ДСТУ Б В.2.8.-10-98 «Стропи вантажні, класифікація, параметри та розміри, технічні вимоги»; п.7.5.8. «Правил побудови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №132 від 18.06.2007 (НПАОП 0.00-1.01-07.), які були чинні станом на 02.12.2015; п.5 розділу I глави III та п.4 Розділу VІІІ глави ІІІ «Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №21 від 19.01.2015 (НПАОП 0.00-1.75-15) спільно із черговим електрослюсарем з ремонту устаткування дробильно-сортувального цеху № 1 ОСОБА_5 та іншими працівниками ТОВ «Полонська гірнича компанія», перебуваючи на території дробильно-сортувального цеху №2 ТОВ «Полонська гірнича компанія»розташованого за адресою вул. Академіка Герасимчука, 190 б м. Полонне близько 11год.40хв. за вказівкою ОСОБА_3 виконували роботи по встановленню електродвигуна вагою 1,79т.на платформу дробарки MetsoНР-300 із використанням колісного автонавантажувача ManitouMT845 Turbo.

Під час виконання вказаних робіт, які згідно п.101 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України №15 від 26.01.2005року є вантажно-розвантажувальними роботами за допомогою машин і механізмів та відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, ОСОБА_3, всупереч вимог вищевказаного законодавства, надав усну вказівку електрослюсарю - ОСОБА_5, під час підйому електродвигуна за допомогою автонавантажувача, використовувати немарковані стропи канатні двопетльові (СКП), які згідно розділу ІV п.4.1.7 таблиці №7 ДСТУ Б В.2.8.-10-98 «Стропи вантажні, класифікація, параметри та розміри, технічні вимоги» використовуються для підіймання вантажів масою не більше 1,4 т., перебування яких, згідноп.1.10 розділу XVII«Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів», затверджених наказом МНС України №933 від 26.07.2012, на робочих (ремонтних) дільницях не дозволяється, а також їх використання суперечить вимогам п.7.5.8. «Правил побудови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №132 від 18.06.2007 (НПАОП 0.00-1.01-07.), які були чинні станом на 02.12.2015.

ОСОБА_5, виконуючи усну вказівку ОСОБА_3, почав виконувати роботи по закріпленню вказаних строп на кінець вилки підіймальної стріли автонавантажувача ManitouMT 845 Turbo, який використовувався при проведенні вказаних робіт всупереч вимог п.4 Розділу VІІІ глави ІІІ «Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №21 від 19.01.2015 (НПАОП 0.00-1.75-15), згідно із яким великогабаритні (вагою більше 500 кг) вантажі повинні переміщуватися за допомогою вантажопідіймальних кранів, проте ОСОБА_5 не вдалося закріпити передані йому ОСОБА_3 стропи на кінці вилки автонавантажувача, а тому ОСОБА_3 особисто закріпив вказані стропи на вилку підіймальної стріли вказаного автонавантажувача.

Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи роботи по встановленню електродвигуна на платформу дробильної установки, за вказівкою ОСОБА_3,в порушення вимогп.5 розділу I глави III «Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт» затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №21 від 19.01.2015 (НПАОП 0.00-1.75-15), яким визначено, що при переміщенні вантажу підіймально-транспортним устаткуванням перебування працівників на вантажі та під вантажем, а також у зоні його можливого падіння забороняється, залишився на платформі.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 того ж дня близько 12:00 год. під час виконання робіт з підвищеною небезпекою по встановленню електродвигуна масою 1,79 т. на платформу дробарки MetsoНР-300, із використанням телескопічного типу автонавантажувача ManitouMT845 Turbo під час підйому сталося розплетення однієї з питель строп канатних двопетльових (СКП), які використовувалися за вказівкою ОСОБА_3 та які він особисто закріпив на лівій вилці на кінці підіймальної стріли згаданого навантажувача, через що сталося падіння електродвигуна на обслуговуючу платформу дробарки, де у цей час за вказівки ОСОБА_3, в порушення вимог п.5 розділу 3 «Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт» перебував потерпілий ОСОБА_5, який внаслідок удару електродвигуна об поверхню платформи не втримавши рівноваги, упав з неї на землю поряд із платформою дробарки, а зверху на нього одразу упав згаданий електродвигун.

Таким чином, ОСОБА_3 будучи службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі функції, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимог ч.4 ст. 43 Конституції України; ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону праці»; п.101 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України №15 від 26.01.2005; п.п.2.16, 2.26 посадової Інструкції; розділу ІV п.4.1.7 таблиці №7 ДСТУ Б В.2.8.-10-98 «Стропи вантажні, класифікація, параметри та розміри, технічні вимоги»; п.7.5.8. «Правил побудови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №132 від 18.06.2007 (НПАОП 0.00-1.01-07.), які були чинні станом на 02.12.2015; п.5 розділу I глави III та п.4 Розділу VІІІ глави ІІІ «Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №21 від 19.01.2015 (НПАОП 0.00-1.75-15) 02.12.2015 близько 11:40 год. на території дробильно-сортувального цеху №2 ТОВ «Полонська гірнича компанія», розташованого за адресою вул. Академіка Герасимчука, 190 Б м. Полонне, під час виконання робіт по встановленню електродвигуна на платформу дробарки MetsoНР-300, використав немарковану дротову стропу при розвантаженні електродвигуна вагою 1,79 т., яку дозволено використовувати тільки для підніманні вантажів масою не більше 1,4 т. та допустив до виконання вказаних робіт електрослюсара дробильно-сортувального цеха №1 ТОВ «Полонська гірнича компанія» ОСОБА_5, якому надав вказівку під час підйому електродвигуна залишатись на платформі.

Внаслідок падіння електродвигуна на потерпілого - ОСОБА_5 останньому згідно висновку судово-медичної експертизи спричинено численні тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, рани в лобно-тімяній ділянці голови, більше зліва, рани під правим оком, поверхневих ран на шкірі обличчя багато фрагментних переломів кісток основи та склепіння черепа, розриву твердої мозкової оболонки, тотального субарахноїдального крововиливу, подвійного перелому верхньої щелепи між першими зубами та між п'ятим та шостим зубами справа, подвійного перелому нижньої щелепи між першими зубами та в ділянці кута зліва, закритої травми шиї, лінійного перелому черпало-подібного хряща гортані по центру,закритої травми грудної клітки, косо поперечного перелому лівої ключиці, садна на тильних поверхнях кистей обох рук. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як несумісні із життям, що призвело до смерті.

Невиконання ОСОБА_3 вимог вищевказаних нормативно-правових актів з охорони праці та власної посадової інструкції під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і, як наслідок, допущені ним порушення, призвели до настання наслідків у вигляді смерті електрослюсаря ОСОБА_5

ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечуючи факт настання нещасного випадку з потерпілим ОСОБА_5 під час встановлення електродвигуна на платформу дробарки, у якій приймав участь і сам, винним себе визнав частково та пояснив, що ці роботи виконував потерпілий ОСОБА_5 та інші особи за його вказівкою. Однак, вказівок залишатися на платформі не давав. Проте зазначив, що стропи які використовувалися для встановлення двигуна, були непридатними не знав, так як на них було відсутнє маркування.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що її чоловік працював на ТОВ «Полонська гірнича компанія» черговим електрослюсарем з ремонту устаткування дробильно-сортувального цеху №1. 02 грудня 2015 року їй повідомили про нещасний випадок, що стався з її чоловіком ОСОБА_5

Поряд з частковим визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчинені інкримінованого йому злочину повністю підтверджується наступними доками, дослідженими у судовому засіданні:

- Поясненнями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні повідомила про відомі їй обставини загибелі її чоловіка - ОСОБА_5

- Поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були очевидцями даної події. При цьому стверджували, що під час встановлення двигуна обірвалися стропи і двигун впав на потерпілого ОСОБА_5

- За даними протоколу огляду місця події від 02.12.2015 року, факт нещасного випадку під час якого при встановленні двигуна обірвалися стропи і двигун впав на ОСОБА_5 мав місце внаявності (т.1 а.с.75-81).

- За висновком експерта №301 від 02.12.2015 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_5 наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми із багато фрагментарним переломом кісток основи та склепіння черепа, розміченням речовини головного мозку від травмуючої дії твердого тупого предмету, яким міг бути електродвигун, масою 1,5тони, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті (т.1 а.с.132-134).

- Висновком експерта за результатами проведення судової експертизи з безпеки життєдіяльності № 10082/16-46 від 30.03.2017 року, з якого вбачається, що дії ОСОБА_3, який не вилучив з місць виконання робіт непридатні строки, що не мають бирок (клейм) та власноручно застропив не придатною стропою електродвигун і дав команду на його підйом і переміщення до місця встановлення перебувають в причинному зв'язку з настанням нещасного випадку 02.12.2015 року з ОСОБА_5.(Т.1 а.с.152-189)

- За даними висновку технічної експертизи № 68.01.02.147.16 щодо відповідності стропів канатних двопетльових (СКП), вимогам нормативно- правових актів з охорони праці та промислової безпеки пристрою для вантажно-розвантажувальних робіт №24908201.09М.06-0283.17 від 11.12.2017 року, технічний стан пристрою для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, а саме металевої конструкції та електричного підіймача не відповідали вимогам п. 7.3.10 НПАОП 0.00-1.01-07 та п. 17 гл. 1 р. II, п. 5 гл. 2 р.II НПАОП 0.00-1.75-15 та не дозволяло його безпечну експлуатацію, а технічний стан електрообладнання пристрою для вантажно-розвантажувальних робіт, а саме електродвигуна, не відповідав вимогам п.4 табл.22 додатку 1 ПТЕЕС (т.1 а.с.185-198).

- При проведенні слідчого експерименту, від 17.05.2017 року, свідок ОСОБА_7 підтвердив та відтворив обставини за яких мало місце падіння двигуна на ОСОБА_5.(т.1 а.с.212-213).

- Аналогічні обставини при проведенні слідчого експерименту, від 19.05.2017 року, підтвердив свідок ОСОБА_6 (т.1 а.с.214-215).

- Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності № 9886/18/46 від 26.06.2018року з технічної точки зору, дії ОСОБА_3 перебувають в причинному зв'язку з настанням нещасного випадку 02.12.2015 року з ОСОБА_5 і вони полягали у використанні дротового стропу ОСОБА_3, ОСОБА_5 та іншими особами при розвантажені електродвигуна вагою 1,79т, які можна використовувати тільки для піднімання вантажів масою не більше 1,4т. (Т.1 а.с.219-248).

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою під час встановлення електродвигуна на платформу дробарки на території ТОВ «Полонська гірнича компанія» особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, що спричинило тяжкі наслідки - смерті потерпілого ОСОБА_5, доведена повністю, а його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.272 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, думку потерпілого, який не заперечував про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, одружений, є особою третьої групи інвалідності пов'язаного з трудовим каліцтвом з ураженням опорно-рухового апарату, має почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», які суд визнає як обставини, що пом'якшують покарання. Однак з урахуванням тяжкості злочину та його наслідків, приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Крім того, згідно з досудовою доповіддю відносно обвинуваченого ОСОБА_3, останній має низький рівень ризику вчинення повторного злочину. На покарання не пов'язане з позбавленням волі, або звільнення від відбування покарання з випробуванням заслуговує.

Обвинувачений під час розгляду справи подав заяву в якій просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016» році та звільнити його від покарання передбаченого за ч.2 ст.272 КК України,на підставі п. «г» ст.1 згаданого Закону, посилаючись на те, що на день набрання чинності цим Законом його визнано інвалідом третьої групи.

Прокурор та потерпіла не заперечували проти звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», вважаючи наведені обвинуваченим обставини законними.

Так, відповідно до ст.1 п.«г» Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

Відповідно до довідки до акта огляду медико -соціальною експертною комісією серії АВ № 0347968 ОСОБА_3 з 01.07.2014 року має третю групу інвалідності - трудове каліцтво з ураженням опорно - рухового апарату. Інвалідність встановлена довічно, тобто на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» визнано інвалідом третьої групи.

Отже, обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ч.4 ст.86 КК України, ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.

Статтею 6 ч.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачено, що особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання на підставі ст.1 п.«г» ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Потерпілою заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 та ТОВ «Полонська гірнича компанія» про стягнення на її користь моральної шкоди в розмірі 400000грн., заподіяної моральними стражданнями з приводу загибелі її чоловіка ОСОБА_5, який приносив дохід у сім'ю, а також її батька ОСОБА_8, смерть в якого настала через трагічні події з її чоловіком. Внаслідок смерті рідних осіб переносить тривалі душевні страждання, порушились нормальні життєві стосунки в сім'ї з оточуючими людьми. Крім того, загострились захворювання і їй необхідно докласти значних зусиль по відновленню попереднього стану. Неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні.

Обвинувачений заперечив проти поданого позову зіславшись на те, що моральну шкоду повинно відшкодувати Полонська гірнича компанія, оскільки ОСОБА_5 перебував з ним у трудових відносинах, тому просить відмовити в позові.

Цивільний відповідач ТОВ «Полонський гірнича компанія » до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Усі повідомлення з викликами до суду гірничої компанії поверталися з поштовою відміткою «за даною адресою не існує», однак відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.11.2018 року, місцезнаходження вищевказаної юридичної особи : м. Полонне вул. Декабристів , 53, а тому у відповідності з вимогами цивільно-процесуального кодексу вважається таким, що повідомлений належним чином.

У справі встановлено, що Фондом соціального страхування України в Хмельницькій області потерпілій ОСОБА_1 виплачено: червень 2016 року 137800грн. (одноразова виплата в разі смерті на сім'ю); жовтень 2016 року -2500грн. (виплата на поховання потерпілого).

Відповідно до ст. 23 ЦК України суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з постанови Верховного Суду України "Про виплату моральної шкоди родичам за смерть працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві " від 25.06.2014 р. у справі № 6-66цс14 (аналогічна правова позиція викладена у постанову ВС від 03.05.2018року № 682/2982/15-к), відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, указана норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Відповідно до положень ст. 1168 ч. 2 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ст. 1172 ч. 1 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала в результаті неправомірних дій обвинуваченого саме під час виконання трудових обов'язків.

Таким чином, моральна шкода, завдана позивачеві смертю її чоловіка, підлягає відшкодуванню роботодавцем останнього на підставі ст.ст.1167,1168 ЦК України.

Отже, в силу вимог ст.1172 ЦК України, яка є спеціальною нормою і підлягає застосуванню до даних правовідносин, саме на ТОВ «Полонська гірнича компанія», з якою обвинувачений ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах, лежить обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

На підставі викладеного суд знаходить, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Полонська гірнича компанія» про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує ступінь моральних страждань потерпілої, характер вини ТОВ «Полонська гірнича компанія», як заподіювача шкоди, вимоги розумності і справедливості та вважає за можливе стягнути в її користь 400000грн.

Щодо розміру відшкодування суд вважає, що сума моральної шкоди розмірі 400 000 гривень за своїм розміром, враховуючи наслідки злочину у вигляді смерті людини, фізичний та моральний стан потерпілої ОСОБА_1, є достатньою сатисфакцією.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Що стосується посилання позивачки на смерть батька ОСОБА_8 є безпідставними,оскільки у справі не доведено, що його смерть перебуває в причино - наслідковому зв'язку із діями ОСОБА_3

Встановлено, що в межах цього кримінального провадження понесені витрати на залучення експертів: 28272грн. - вартість інженерно -технічної експертизи № 10082/16-46 від 30.03.2017року (Т.1 а.с.151), 28600грн. - вартість інженерно - технічної експертизи № 9886/18-46 від 26.06.2018року (Т.1 а.с.217).

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

У зв'язку з наведеним стягненню з обвинуваченого підлягають дані витрати за проведення вищевказаних експертиз на загальну суму 56872грн.

Речові докази по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначити йому покарання 1(один) рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій строком на один рік.

ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.272 КК України, звільнити на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонська гірнича компанія» (код ЄДРПОУ: 39735562, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Полонне вул. Декабристів,53 поштовий індекс 30500) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП -НОМЕР_1) 400 000 (чотириста тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 56872 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. процесуальних витрат на залучення експертів.

Речові докази: висновок спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 02.12.2015року від 01.04.2016 року №227 залишити в матеріалах даного кримінального провадження; журнал видачі нарядів і проведення п'ятихвилинних інструктажів ДСЦ №2, пару будівельних рукавичок та металевий трос повернути ТОВ «Полонська гірнича компанія», конусну дробарку MetsoНР-300 іноземного виробництва 2001року с/н 30310538 повернути власнику ТОВ «Торговий ДІМ УКрімпап»

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Полонського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Іншим учасникам судового провадження копію вироку направити не пізніше 07 лютого 2019 року.

Суддя підпис Дідек М.Б

Згідно з оригіналом:/

Суддя Дідек М.Б.