Ухвала суду № 79683058, 07.02.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа №460/5433/18

Провадження №1-кп/460/420/19

УХВАЛА

07.02.2019 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Бігуна А.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.11.2018 в Яворівський районний суд Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки такий не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті місце скоєння інкримінованого правопорушення в контексті державної приналежності не конкретизоване, що має значення для допустимості доказів, а також і для визначення територіальної підсудності. В обвинувальному акті не визначено часу скоєного кримінального правопорушення з врахуванням фактичного місцезнаходження митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС на території ОСОБА_5. Вказано час 14:35 год, однак не зазначено до якого часового поясу він відноситься (центральноєвропейського (першого) чи східноєвропейського (другого «київського»). За змістом обвинувального акту ОСОБА_6 керував автомобілем марки «Фольксваген Гольф», хоч в дійсності обвинувачений ОСОБА_4 здійснював проведення митних формальностей відносно автомобіля марки «Опель», яким керував ОСОБА_6 Однією з гарантій права на справедливий суд відповідно до п.а ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. З огляду на це, обвинувачений має право знати у чому він обвинувачується, а тому обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом, а правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не лише для аргументації висновків слідчого, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали заявлене захисником ОСОБА_1 клопотання та просили таке задовольнити.

Прокурор проти клопотання захисника заперечив та вказав, що обвинувальний акт в повному обсязі відповідає вимогам ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті викладено усі фактичні обставини кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, чітко та конкретно викладено формулювання обвинувачення. Покликання сторони захисту на те, що не визначено місце і час вчинення кримінального правопорушення є безпідставним, оскільки дані обставини встановлюватимуться під час судового розгляду. Вважає, що підстав для повернення обвинувального акту немає, а тому слід призначити судовий розгляд.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Вимоги до обвинувального акту встановлені у ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно із положеннями п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі. Такий виклад повинен бути чітким, однозначним і не допускати подвійних трактувань, адже це є однією із гарантій можливості здійснення особою свого права на захист від пред'явленого обвинувачення.

Такої позиції дотримується, зокрема, Європейський суд з прав людини, який в рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив про неприпустимість формального підходу до формулювання обвинувачення. Так, Європейський суд наголосив, що «у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту».

Натомість, як слідує з обвинувального акта, формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України, не дає можливості однозначно стверджувати, які ж саме дії ставляться йому у вину. Так, прокурором зазначено, що ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду «для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії …» З наведеного опису обвинувачення незрозуміло, для кого особа отримувала неправомірну вигоду для себе чи третьої особи та за що саме: за вчинення чи невчинення певних дій.

Це є суттєвим недоліком, який допущений в обвинувальному акті та потребує усунення, щоб в подальшому не виникало жодних сумнівів у відсутності обмежень в реалізації обвинуваченим права на захист.

Виклад обвинувачення - це прерогатива прокурора, однак спосіб формулювання такого повинен відповідати наведеним критеріям однозначності, чіткості і зрозумілості для сторони захисту.

Водночас відповідно до п.1 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Як вбачається з обвинувального акту місце вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 значиться як територія пункту пропуску через державний кордон між Україною та ОСОБА_5 Польщею для автомобільного сполучення «Грушів-Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС без зазначення на території якої держави вчинено злочин, оскільки міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Грушів-Будомєж» знаходиться на території ОСОБА_5. Відповідно і час вчинення злочину в частині зазначення години вказано не чітко, оскільки ОСОБА_5 та Україна знаходяться в різних часових поясах. В обвинувальному акті не ідентифіковано автомобіль, яким ОСОБА_6 здійснював ввезення на територію України з ОСОБА_5 придбаних ним вживаних електроінструментів, оскільки вказано лише марку «Фолькваген-Гольф» без зазначення реєстраційного номеру.

У зв'язку із цими, встановленим в ході підготовчого судового засідання, невідповідностями обвинувального акту вимогам КПК України суд вважає за необхідне клопотання захисника ОСОБА_1 задовольнити та обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_4 повернути прокурору.

Керуючись ст.ст.291, 314, 376, 392 КПК України, суд

у х в а л и в :

клопотання захисника ОСОБА_1 задовольнити. Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Яворівський районний суд Львівської області.

Суддя І.М.Карпин