Ухвала суду № 79681465, 07.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/828/19

Провадження № 1-кс/461/1116/19

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

07.02.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна,

встановив:

слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42018140000000324 від 22.10.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.368 КК України.

Слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_1., за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучені під час затримання ОСОБА_2 предмети та документи:

1.Диктофон марки «Digital» серійний номер VN711PS, що знаходився у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

2.Мобільний телефон з ідентифікаційними ознаками «XIAOMI M118E7SJ», що знаходився у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

3.Жорсткий магнітний диск в корпусі зелено-чорного кольорів, що знаходився у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

4.Клопотання на проведення негласних слідчих (розшукових) дій на 2 арк., що знаходилося у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

5.Розносну книгу «Управління протидії наркозлочинності ГУ НП у Львівській області» інвентарний номер №69 від 04.01.2019 року на 101 аркуші в прошитому та пронумерованому вигляді, що знаходився на задньому сидінні автомобіля;

6.Папку з документами стосовно оперативно службової діяльності ОСОБА_2 та блокнот із рукописними записами, що знаходився на задньому сидінні автомобілі.

Клопотання мотивує тим, що вказані предмети та документи мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та можуть бути використані як докази вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі як речові докази, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Слідчий подав заяву про розгляд справи без його участі. Також, подав заяву, згідно якої просить не розглядати клопотання в частині накладення арешту на розносну книгу «Управління протидії наркозлочинності ГУ НП у Львівській області» інвентарний номер №69 від 04.01.2019 року на 101 аркуші в прошитому та пронумерованому вигляді, що знаходився на задньому сидінні автомобіля.

Захисник подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності підозрюваного.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 ст.170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за фактом вимагання та отримання працівником правоохоронного органу неправомірної вигоди та незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучені предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Таким чином, дослідження та збереження, вилучені предмети та документи мають важливе значення для кримінального провадження, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, оскільки прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, наявність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, наслідки арешту майна, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на вилучені під час затримання ОСОБА_2 предмети та документи:

1.Диктофон марки «Digital» серійний номер VN711PS, що знаходився у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

2.Мобільний телефон з ідентифікаційними ознаками «XIAOMI M118E7SJ», що знаходився у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

3.Жорсткий магнітний диск в корпусі зелено-чорного кольорів, що знаходився у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

4.Клопотання на проведення негласних слідчих (розшукових) дій на 2 арк., що знаходилося у скриньці перед правим переднім пасажирським сидінням автомобіля;

5.Папку з документами стосовно оперативно службової діяльності ОСОБА_2 та блокнот із рукописними записами, що знаходився на задньому сидінні автомобілі.

Зобов’язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.