Ухвала суду № 79681159, 07.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/828/19

Провадження № 1-кс/461/1171/19

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

07.02.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., прокурора Матківського І.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

встановив:

слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42018140000000324 від 22.10.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.368 КК України.

Слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3.,за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватись від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність чи перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисники клопотання заперечили з мотивів необгрунтованості.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників процесу, оцінивши всі обставини кримінального провадження в сукупності, приходжу до наступного висновку.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України. Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.368 КК України.

Положеннями ч.2 ст.177 КПК України, визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22 жовтня 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 22 жовтня 2018 року; довідкою щодо проходження служби ОСОБА_1; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20 листопада 2018 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 20 листопада 2018 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 01 лютого 2019 року; протоколом огляду місця події від 31 січня 2019 року; листом Львівського управління ДВБ НП України №243/42-13/01-2019 від 05 лютого 2019 року; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 05 лютого 2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 06 лютого 2019 року; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України від 05 лютого 2019 року; протоколом обшуку автомобіля НОМЕР_1 від 06 лютого 2019 року обґрунтовується пред’явлена ОСОБА_1 підозра.

При цьому, враховую, також те, що згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п’ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув’язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, можливість знищити документи, які мають значення для кримінального провадження, підтверджує наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, зважаючи на особу підозрюваного, його вік та стан здоров’я, майновий стан, характер інкримінованих злочинів, що може спонукати підозрюваного переховуватись від слідства та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні чи продовжити злочинну діяльність, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред’явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження. На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, який має на утриманні малолітню дитнину, яка потребує піклування, вважаю за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов’язків, у сумі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680,00 гривень, оскільки розмір застави запропонований слідчим наведений без відповідного обгрунтування та врахування матеріального становища підозрюваного, а доводи щодо виключного випадку, передбаченого ч.5 ст.182 КПК України не доведені в ході розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 6 ст.206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

В ході розгляду клопотання захисником підозрюваного подані заява та клопотання щодо наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 та необхідності фіксації та дослідження їх походження.

Зважаючи на обов’язок фіксації такої заяви та вжиття відповідних заходів вважаю за необхідне забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві захисника.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов’язків підозрюваним ОСОБА_1, у сумі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680,00 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1)прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватись від спілкування зі свідками сторонни обвинувачення у кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, у разі наявності таких.

Доручити слідчому в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_1.

Доручити слідчому відділу Управління СБ України у Львівській області провести дослідження фактів, викладених в заяві адвоката ОСОБА_5 від 07.02.2018 року, поданої під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1, щодо походження тілесних ушкоджень у підозрюваного.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1 його обов’язки та наслідки їх невиконання. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_6

Строк дії ухвали до 05 квітня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.