Ухвала суду № 79680966, 06.02.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16779/18

У Х В А Л А

06 лютого 2019 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Захарчук С.С., за участю секретаря Комар К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Білень А.І. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Білень А.І., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Лівочкою П.В., звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

Зазначав, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №120141000000000618 від 09.04.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 382, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудове розслідування розпочато за заявою Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (далі - Інститут), з якої встановлено, що в 2007 році ВАТ «Квазар», мотивуючи свідоцтвом про право власності від 25.10.2000 року провело захоплення, а пізніше продало ТОВ «АТА» центральну прохідну Інституту. Із 31.08.2007 року і до цього часу працівники Інституту змушені потрапляти на свої робочі місця через запасний (пожежний) вихід адміністративно-лабораторного корпусу, вимушено порушуючи правила пожежної безпеки. Наразі прохідну Інституту та окремі приміщення першого та другого поверхів, які перебувають у оперативному управлінні Інституту, і до яких можна потрапити лише через прохідну, займає ТОВ «АТА», не сплачуючи орендну плату, що наносить Інституту збитки у вигляді упущеної вигоди. Ця частина майнового комплексу була побудована для Інституту і ніколи нікому не передавалася, проте ТОВ «АТА» стверджують, що займані ними площі вони придбали у ВАТ «Квазар». Крім того, ТОВ «АТА» без будь-якого попередження та дозволу замурувало вхід до ліфтів, та головних маршових сходів, що унеможливлює їх експлуатацію, а отже, і експлуатацію верхніх поверхів адміністративно-лабораторного корпусу, що в свою чергу наносить великі збитки Інституту.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що в період з 2007 року і по теперішній час службові особи ТОВ «АТА», зловживаючи своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, незаконно займають нежилі приміщення Інституту, загальною площею 173,9 кв. метрів, які розташовані по вул. Північно-Сирецькій, 3 в м. Києві, незаконно замурували входи до ліфтів та двомаршових «розпашних» сходів з першого поверху адміністративно-лабораторного корпусу Інституту по вул. Північно-Сирецькій, 3 в м. Києві, чим блокують нормальну діяльність Інституту та завдали збитки в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що станом на 2004 рік при передачі цілісного майнового комплексу Інституту у відання НАН України площа адміністративно-лабораторного корпусу складала 9518,4 кв. м. та була значно більша, ніж та, право власності на яку оформлено державою в особі НАН України у 2013 році - 6 178,4 кв. м. Правовстановлюючі документи на групи приміщень №1 та №2 першого поверху адміністративно-лабораторного корпусу літера А9 були оформлені ТОВ «АТА».

Так, 16.12.2004 року між ВАТ «Квазар» та ТОВ «АТА» було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В., про відчуження нежилого приміщення №2 першого поверху - приміщення їдальні в літері «А9», загальною площею 542,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.

10.08.2007 року між ВАТ «Квазар» та ТОВ «АТА» було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за №7387, про відчуження нежилих приміщень в літері «А9» першого поверху загальною площею 875,1 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, 29.11.2013 року між ПАТ «Квазар» та ТОВ «АТА» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.С. за №4204, про відчуження нежилого приміщення №11 в (літері А9) І-го поверху, загальною площею 44,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ПАТ «Квазар» неправомірно захопило, а ТОВ «АТА» неправомірно протягом тривалого часу займає групи приміщень №1 та №2 першого поверху адміністративно-лабораторного корпусу Інституту, літера А9, на підставі правовстановлюючих документів, у яких вказана інша адреса (АДРЕСА_1), яка відрізняється від адреси адміністративно-лабораторного корпусу літера А9 (АДРЕСА_1), тобто ТОВ «АТА» безпідставно і безоплатно використовує державне майно для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, чим завдає збитки державі та Інституту.

Щодо нежилого приміщення №11 в (літері А9) І-го поверху, загальною площею 44,9 кв.м., яке було придбане ТОВ «АТА» у ПАТ «Квазар» 29.11.2013 року за Договором купівлі-продажу нерухомого майна №4204, володіння ним також є безпідставним, оскільки, як встановлено слідством, Рішення Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2012 року у справі № 5011-66/10421-2012 про визнання права власності ПАТ «Квазар» на вказане приміщення було скасоване повністю Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2015 року, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 року при новому розгляді справи провадження у справі №5011-66/10421-2012 припинено у зв'язку із відмовою позивача (ПАТ «Квазар») від позову.

У ході досудового розслідування також встановлено, що 06.10.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Комарницькою Ольгою Володимировною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:31755392 від 06.10.2016 р. та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 16788239 про реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА», код ЄДРПОУ: 25589927, зареєстрованого в Україні, на нежилі приміщення - групу приміщень №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер нерухомого майна 1048607180000.

Таким чином, ТОВ «АТА» провело реконструкцію належних йому приміщень в результаті чого у 2016 році зареєструвало право власності на новий об'єкт - групу приміщень №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Досудовим розслідуванням виявлено, що 10.02.2017 року державний реєстратор - приватний нотаріус Майдибура Оксана Василівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33812499 від 10.02.2017 р. та в цей же день внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18964929, згідно якого виробничі приміщення №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1048607180000, належить ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу виробничих приміщень, серія та номер: 774, виданий 10.02.2017 р.; видавник: Майдибура О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, що підтверджується наявною в матеріалах досудового розслідування Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №82042745 від 09.03.2017 року.

Таким чином, ТОВ «АТА» вже відчужило виробничі приміщення №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 фізичній особі, яка у будь-який час може здійснити подальше відчуження вказаного майна, яке було передано в державну власність та є предметом злочину на користь інших осіб.

У подальшому, представниками ТОВ «АТА», було здійснено поділ об'єкта на три частини на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту серії та номеру: 28/09/18-01, виданим 28.09.2018 ФОП ОСОБА_7

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2018 Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» і.н.. 43502871 ОСОБА_8 здійснено поділ приміщень в літері «А9» загальною площею 3386, 8 кв. м. наступним чином:

- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1667703380000, об'єкт нерухомого майна: виробнича група приміщень № 2/11, загальною площею 340 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини);

- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667676380000, об'єкт нерухомого майна «літ А9/1», загальною площею 1044,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини);

- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1667647180000, об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля «літ А9», загальною площею 2002 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини);

Вище вказані приміщення є одноповерховою прибудовою до Адміністративно-лабораторного корпусу Інституту мікроприладів, де знаходиться центральний вхід у сам корпус - прохідна, звідки здійснюється доступ до ліфтів і центральних маршових сходів, тобто запроектовані ще під час будівництва корпусу місця спільного користування. Враховуючи, що ТОВ «АТА», придбавши у ПАТ «Квазар» прохідну, заблокувало центральний вхід до адміністративно-лабораторного корпусу, влаштувало там виробництво цукру-рафінаду та цукрової пудри, заклало цеглою ліфти, перекрило доступ до центральних сходових маршів - нормальна експлуатація всього адміністративно-лабораторного корпусу Інституту мікроприладів наразі неможлива, що підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи від 30.09.2016 року № 12165/15-43/12166/15-43 у цьому кримінальному провадженні №120141000000000618.

Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Білень А.І. від 20.12.18, виробничі приміщення №2/11, загальною площею 340 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000, що належать на праві власності ОСОБА_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, країна громадянства: Туреччина, визнано речовими доказами.

З метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий просив накласти арешт на виробничі приміщення №2/11, загальною площею 340 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000, що належать на праві власності ОСОБА_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, країна громадянства: Туреччина, шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином зазначеними приміщеннями до постановлення у кримінальному провадженні № 120141000000000618 від 09.04.2014 року кінцевого рішення; заборонити ОСОБА_9 користуватись, розпоряджатись виробничими приміщеннями №2/11, загальною площею 340 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000.

У клопотанні слідчий, з метою забезпечення арешту майна, просив розглядати клопотання без повідомлення власника нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Приходжу до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власника нерухомого майна з метою забезпечення арешту майна.

У судове засідання слідчий не з'явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав та просив розглядати клопотання за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя ухвалив розглядати клопотання за відсутності слідчого, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, приходжу до наступного висновку.

Установлено, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №120141000000000618 від 09.04.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 382, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на виробничі приміщення №2/11, загальною площею 340 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000, слідчий, вказував на те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що арешт майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Білень А.І. від 20.12.18, виробничі приміщення №2/11, загальною площею 340 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000, що належать на праві власності ОСОБА_9, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 120141000000000618 від 09.04.14.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначав, що з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, необхідно застосувати такий вид забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги те, що згідно постанови від 20.12.18 виробничі приміщення №2/11, загальною площею 340 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 120141000000000618, а також ураховуючи можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.

Зважаючи на те, що до клопотання слідчим надано достатня кількість доказів необхідності накладення арешту, вбачаю достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

У клопотанні слідчий також просить заборонити ОСОБА_9 користуватись, розпоряджатися виробничими приміщеннями №2/11, загальною площею 340 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000.

Обґрунтовуючи клопотання в частині заборони користування майном, слідчий посилається на те, що неодноразово здійснювалася технічна зміна вказаних приміщень, що унеможливило нормальну експлуатацію сходових маршів, ліфтів та центральної прохідної до адміністративно-лабораторного корпусу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Ураховуючи те, що у клопотанні не викладені обставини на обґрунтування вимоги щодо заборони розпоряджання нерухомим майном, у його задоволенні в цій частині слід відмовити.

Не підлягає задоволенню і клопотання в частині заборони користування ОСОБА_9 виробничими приміщеннями, оскільки у порушенні вимог ч. 11 ст. 170 КПК України у клопотанні не викладені обставини, які вказують на те, що незастосування зазначеної заборони користування майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Білень А.І. про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на виробничі приміщення №2/11, загальною площею 340 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667703380000, яка на праві власності належить ОСОБА_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, країна громадянства: Туреччина.

У задоволенні решти клопотання - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва С.С.Захарчук