Рішення № 79680160, 05.02.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/1022/18

Провадження № 2/329/31/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача – Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із вищезазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просять визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 5,87 га, яка розташована на території Стульневського старостинського округу Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 03.05.2009 та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 5,87 га, яка розташована на території Стульневського старостинського округу Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер 03.05.2009.

Позов мотивують тим, що 03 травня 2009 року помер ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 5,87 га., яка розташована на території Стульневського старостинського округу Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області та належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП № 009353, виданого 15.08.2003 на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації від 17.07.2003 № 176 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 37. Спадкоємцями за законом на майно ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1, які фактично прийняли спадщину за законом, але не оформили своїх спадкових прав. Інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні. Позивачі звернулися до нотаріуса із заявами про одержання свідоцтва про право на спадщину, однак ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно. Зазначена обставина є перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, тому позивачі просять визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом у судовому порядку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 03 травня 2009 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-ЖС № 430620, виданого 23.10.2018 Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Померлий ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.02.1996 по день смерті 03.05.2009. На день смерті разом із ним були зареєстровані та проживали дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1, що підтверджується копією довідки від 24.01.2012.

Позивач ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії I-ЖС № 477600, виданого 08.01.1982 Орджонікідзевським відділом РАГС м. Запоріжжя.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 відповідно до змісту свідоцтва про народження, серії III-ЖС № 388964, виданого 08.06.1989 Заводським р/в РАГС м. Запоріжжя.

За життя ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 5,87 га., згідно державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП № 009353, виданого 15.08.2003 на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації від 17.07.2003 № 176 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 37.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Спадкоємцями за законом на майно ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1, які та день смерті померлого проживали разом із ним та фактично прийняли спадщину за законом, однак не оформили своїх спадкових прав.

Позивачі не можуть оформити своє право на майно в нотаріальному порядку через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на майно спадкодавця, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 1839/02-31 від 03.11.2018 та копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 1840/02-31 від 03.11.2018.

Згідно зі ст. ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст.1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Частиною 2,3,5 ст.1268 ЦК України передбачено, що не допускається прийняття спадщини за умовою чи з застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття

Згідно з п.г ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначено Земельним кодексом України, зокрема, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Чинне законодавство у разі відсутності оригіналу державного акту, належного спадкодавцю, який помер не передбачає процедури повторної видачі такого державного акту на ім'я спадкодавця спадкоємцю особи, яка мала право на земельну ділянку. За таких обставин, належним способом захисту прав спадкоємця у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку є звернення спадкоємця з вимогами про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

Суд враховує, також те, що визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування передбачено вимогами законодавства.

Таким чином, суд встановив, що позивачі є спадкоємцями за законом та фактично прийняли спадщину, але у зв'язку з відсутністю оригіналу документу про право власності на земельну ділянку на ім'я спадкодавця, не можуть одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно. Тому суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, яка належала померлому ОСОБА_3 на праві власності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1217,1218, 1225,1 270 Цивільного кодексу України, статтями 81,152 Земельного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 354Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ(одна друга) частину земельної ділянки загальною площею 5,87 га, яка розташована на території Стульневського старостинського округу Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 03.05.2009.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ (одна друга) частину земельної ділянки загальною площею 5,87 га, яка розташована на території Стульневського старостинського округу Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер 03.05.2009.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Позивач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1.

Відповідач: Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 20509645, місцезнаходження: вул. Українська,57, смт Чернігівка, Чернігівський район, Запорізька область.

Суддя А.В.Богослов