Ухвала суду № 79680098, 23.01.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1145/19

1-кс/755/572/19

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ламбуцькій Т.О., за участі прокурора Базни Р.В., захисника - адвоката Трепільченко О.В., підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Величко В.О., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Віротченко С.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Харків, громадянки України, без освіти, не працює, незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, відомостей про судимості не надано,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 січня 2019 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві Величко В.О. звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Віротченком С.С.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12019100040000534 від 21.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваній, слідчий посилається на те, що відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана (обвинувачена) ОСОБА_2 будучи обізнаною з покаранням за вчинений нею злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також виїхати за межі Україні, оскільки постійного місця проживання в Україні не має; п. 3 ст. 177 КПК України - перебуваючи на свободі підозрювана (обвинувачена) ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; п. 4 ст. 177 КПК України - підозрювана (обвинувачена) ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші, або ж аналогічні злочини; п. 5 ст. 177 КПК України - підозрювана (обвинувачена) ОСОБА_2 може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення, оскільки вона безробітна, внаслідок чого не має стабільного джерела прибутку, і свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення нею вказаного злочину.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_2 та захисник Трепільченко О.В. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на недоведеність прокурором ризиків та просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

21.01.2019 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.01.2019 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.09.2019 року, протоколом огляду місця події від 21.01.2019 року, протоколом обшуку від 21.01.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 21.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.01.2019 року, протоколом допиту підозрюваної від 21.01.2019 року, протоколом допиту підозрюваної від 22.01.2019 року.

Таким чином прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, оцінивши в сукупності обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваної, що остання не працює, незаміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, має постійне місце проживання та місце реєстрації, що ОСОБА_2 раніше не судима, проте в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області наявне щодо неї кримінальне провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, ухвалою суду від 30.11.2018 року в даному провадженні її було оголошено у розшук, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної її процесуальної поведінки.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме відсутність міцних родинних зв'язків, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 153 680 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваною ОСОБА_2 покладених на неї обов'язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-179, 181, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити до 19 березня 2019 включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_2 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М. Сазонова