
1-кп/243/261/2019
243/730/17
У Х В А Л А
І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2019 року судова колегія Слов’янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
суддів Гусинського М.О.,
ОСОБА_1,
при секретарі Лісняк К.В.,
за участю:
прокурора Хихля О.П.,
захисника ОСОБА_2,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі № 5 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016221320000101 від 05 грудня 2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
01 лютого 2017 року до Слов’янського міськрайонного суду надійшло кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016221320000101 від 05 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
06 лютого 2019 року в судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошення у розшук обвинуваченого.
З клопотання видно, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він з вересня 2007 року працював в ГУ МВС України в Донецькій області та у квітні 2014 року, точний час встановити не вдалося, ОСОБА_3 вступив та прийняв участь в діяльності терористичної організації, так званої «Донецької народної Республіки».
Так, у квітні 2014 року ОСОБА_3 стало достовірно відомо, що у м. Донецьк, Донецької області, в тому числі у м. Слов’янськ, Слов’янського району, Донецької області створено стійке ієрархічне об’єднання - терористичну організацію, так звану «ДНР», учасники якої, з метою зміни меж території та державного кордону України, на території України вчиняють акти тероризму, залякують населення, вбивають громадян, захоплюють адміністративні будівлі органів державної влади і місцевого самоврядування, скоюють інші тяжкі і особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, збройних конфліктів на території Донецької області.
Приблизно у квітні 2014 року, точний час не встановлено, ОСОБА_3, маючи намір на вступ до незаконної терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченої законами України «ДНР», увійшов до вказаної терористичної організації під командуванням невстановленої досудовим слідством групи осіб.
Згідно з вимогами ст.ст. 1, 2, 33, 44 Закону України «Про державний кордон України», Державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору; державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України; державні органи, громадські організації, посадові особи зобов'язані надавати всемірну допомогу органам Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону України; державні органи, громадські організації, посадові особи, а також громадяни зобов'язані додержуватись режиму державного кордону України.
Незважаючи на інші вимоги чинного законодавства України та міжнародних договорів ОСОБА_3, разом з іншими невстановленими на даний час особами, діючи умисно та за попередньою змовою, нехтуючи вищевказаними нормами законодавства України, розуміючи, що кінцевим результатом діяльності самопроголошеної «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України, маючи намір підтримати діяльність вказаної терористичної організації, у тому числі направленої на порушення порядку, встановленого Конституцією України, взяв участь у діяльності терористичної організації «ДНР».
Вказані злочинні дії ОСОБА_3 сприяли незаконній діяльності керівництва та учасників «ДНР» на території Донецької області, у тому числі озброєним конфліктам, актам тероризму, залякуванню населення, вбивствам громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, скоєнню інших тяжких та особливо тяжких злочинів, що призвело до дестабілізації, розпалювання ворожнечі та ескалації у Донецькому регіоні, знищення важливих об’єктів інфраструктури регіону, пошкодження життєзабезпечуючих комунікацій, спричинення тяжких тілесних ушкоджень громадянам та їх загибелі.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України - тобто участь у терористичній організації та сприянні її діяльності.
19.12.2016 ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова по справі №646/13276/16-к (провадження №1-кс/646/5836/2016) задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали суду сплинув 19.06.2017 коли обвинувальний акт вже знаходився на розгляді у Слов’янському міськрайонному суді Донецької області.
20.12.2016 під час проведення досудового розслідування слідчим винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_3
За фактом розшуку підозрюваного ОСОБА_3 на підставі доручення слідчого Ізюмським ВП ГУНП в області 24.12.2016 заведено ОРС № 8116065 категорії «Розшук», розшук останнього триває.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.01.2017 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на здійснення спеціального розслідування стосовно ОСОБА_3
Враховуючи вищевказане, на цей час виникла необхідність у вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, оголошення його у розшук та продовження надання дозволу на затримання останнього з метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На цей час існує головний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може перебуваючи на волі перешкоджати проведенню судового розгляду в строки, встановлені законом, тому що він будучи працівником правоохоронного органу, умисно, ігноруючи вимоги діючого законодавства України, внаслідок помилкових думок про ймовірну безкарність за свої вчинки, вчинив протиправні та особливо небезпечні діяння, за які передбачене кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладеним на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам;
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється,
що у свою чергу підтверджується наступним:
- ОСОБА_3 вчинив тяжке кримінальне правопорушення - злочин проти громадської безпеки, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років;
- ОСОБА_3 обіймав посаду співробітника правоохоронного органу та користуючись своїми зв’язками, у тому числі серед своїх колег, які на цей час працюють в органах поліції Донецького регіону, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- ОСОБА_3 не знаходиться на підконтрольній території України, тим самим ухиляється від явки до органів суду;
- ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або може бути причетним до раніше вчинених аналогічних кримінальних правопорушень.
Саме такий запобіжний захід обумовлений тим, що за матеріалами кримінального провадження є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3, будучи на волі, може перешкоджати судовому розгляду та впливати на свідків, у тому числі через своїх близьких родичів. Крім цього, слід зазначити, що ОСОБА_3 мешкає на іншій території де неподалік розташовано суд, який розглядає обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні, а також з метою ухилення від правосуддя знаходиться за межами контролюємої території України.
Також зазначає, що до цього часу, під час попередніх судових засідань ОСОБА_3 жодного разу не з’явився на виклики суду, не надалося за можливе допитати у якості свідків всіх наявних у сторони обвинувачення свідків.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України (зі змінами внесеними Законом України № 1689-УІІ від 07.10.2014) запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109- 114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.
Також слід зазначити, що тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»), справа має суспільний інтерес та повинна бути розглянута всебічно, повно та неупереджено, у розумні строки. Вказані суспільні інтереси мають більшу перевагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа Європейського суду з прав людини «Калашніков проти Росії», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Російської Федерації).
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ОСОБА_3 на цей час переховується від органів суду, враховуючи ризики, передбачені ст. 183 КПК України, які не зменшились, не змінились та існують у теперішній час, таким чином перед зверненням до суду із зазначеним клопотанням прокурором враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення; наявність повідомлення ОСОБА_3 про підозру від 13.12.2016 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на свідків і експертів у даному кримінальному провадженні, крім того, з метою дотримання розумних строків під час досудового розслідування та розгляду справи в суді, доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без застосування застави, а також необхідно надати дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти заявленого прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не заперечувала щодо надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошення у розшук обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та задоволенню клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошення у розшук обвинуваченого, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину неприпустимо, обов'язковою умовою взяття особи під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м’які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
20.12.2016 року було винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_3 у розшук.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу до початку розгляду клопотання в суді може не прибути до суду за судовим викликом, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вище зазначалося, відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 187 КПК України у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з’явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу.
Якщо слідчий, прокурор подав разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно з ст. 189 цього Кодексу (розглядає клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу).
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, колегія суддів позбавлена можливості з’ясувати його позицію щодо даного клопотання, в теперішній час відсутні відомості про фактичне місце знаходження обвинуваченого, одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором подано клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, колегія суддів доходить до висновку про необхідність у відмові в задоволенні клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що за фактом переховування підозрюваного ОСОБА_3 від органу досудового розслідування, останній оголошений у розшук.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судові засідання не з’являється тривалий час, причини його неявки суду невідомі, місцезнаходження обвинуваченого суду не відомо, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості переконатися в тому, що обвинувачений дійсно обізнаний про день та час розгляду справи та ухиляється від явки в судові засідання.
Враховуючи те, що відповідно до положень частини 2 статті 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та даних щодо ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від явки у судове засідання немає, колегія суддів вважає необхідним на підставі положень статті 335 КПК України зупинити судове провадження відносно ОСОБА_3 та оголосити його у розшук.
Керуючись ст.ст. 187-190, 323, 335, 372 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Клопотання прокурора Хихля Олександра Павловича (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, м.т. 057-732-92-08) про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошення у розшук обвинуваченого ОСОБА_3 – задовольнити.
У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 – відмовити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оголосити у розшук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зупинити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 1-кп/243/261/2019 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016221320000101 від 05 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України на час розшуку обвинуваченого.
В разі розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 доставити його до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області для можливості призначення і розгляду справи по суті.
Копії ухвали надіслати для виконання на адресу Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області та для контролю до Прокуратури Харківської області.
Ухвала в частині надання дозволу на затримання з метою приводу втрачає законну силу 06 серпня 2019 року.
Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.О. Сидоренко
Судді: М.О. Гусинський
ОСОБА_1
Судове рішення № 79678401, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 06.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 243/730/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: