Ухвала суду № 79677874, 29.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/257/19 Справа № 711/6320/18 Категорія: ч.2 ст.185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 листопада 2018 року, яким

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

1)17.02.2014 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст.296 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

2)15.05.2018 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки.

визнано виним та засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України і призначено покарання:

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2018 року, і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахується з моменту затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжений до вступу вироку в законну силу.

Вирішена доля речових доказів, відповідно до положень ст.100 КПК України,

в с т а н о в и л а :

Судом першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що він маючи не зняту та не погашену судимість, будучи особою, яка раніше вчиняла злочин проти власності, 29 червня 2018 року близько 19 години 35 хвилин, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, зайшов до магазину ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Черкаси вул. Шевченка,239, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу до стелажу, заволодів двома упаковками жувальних гумок «Мамба», вартість яких згідно відношення про вартість товару становить 739 грн. 20 коп, що виразилось у тому, що він зайшовши до приміщення магазину та підійшовши до стелажу з товаром і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає взявши в руки упаковки з гумками і пішов до виходу з магазину намагаючись умисно, таємно, з корисливих спонукань викрасти чуже майно на загальну суму 739 грн. 20 коп., що належить ТОВ «АТБ-маркет», але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як його протиправні дії були виявлені працівниками охорони магазину ТОВ «АТБ-маркет».

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 порушує питання про пом’якшення йому призначеного покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України. При цьому зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_8 вчинив злочин середньої тяжкості, має позитивні характеристики з місця проживання, цивільний позов потерпілою стороною не заявлявся, більш того потерпіла сторона підписала угоду про примирення з обвинуваченим але суд її не затвердив.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону місцевим судом виконані.

Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені повно та об’єктивно і не оспорюються учасниками кримінального провадження

Дії ОСОБА_8 судом кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України вірно і також ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 щодо занадто суворого вироку суду першої інстанції та про пом’якшення покарання останньому із застосуванням вимог ст.75 КК України є безпідставними, які не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Відповідно до змісту ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 був засуджений 15 травня 2018 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ст.185, ч.2 ст.185 КК України за яке ОСОБА_8 оскаржуваним вироком визнано винним та призначено покарання у вигляді позбавлення волі, вчинено 29 червня 2018 року, тобто в період іспитового строку встановленого вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 15 травня 2018 року.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового

злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими

статтями 71, 72 КК

Судом першої інстанції при призначення покарання вказані вимоги закону та Пленуму ВСУ дотримані в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував вищевказані обставини, а також на підставі ст.66,67 КК України тяжкість злочину, який відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, особу винного, який скоїв злочин в період іспитового строку, характеристику з місця проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом’якшують його відповідальність – щире каяття у вчиненому та активне розкриття злочину, обставину, що обтяжує покарання, рецидив злочину, тому прийшов до обґрунтованого висновку про призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, яке є мінімальним, із застосуванням положень ст.71 КК України і призначив покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі, яке у даному випадку є справедливим і таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання та з урахуванням вимог ст..71 КК України є мінімальним.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про те, що потерпіла сторона із обвинуваченим ОСОБА_8 підписала угоду про примирення, що є також підставою для пом’якшення покарання ОСОБА_8 із звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком, є безпідставними, оскільки узгоджене покарання в угоді про примирення за ч.2 ст.185 КК України у вигляд обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України не може бути призначено, так як даний злочин ОСОБА_8 вчинив в період іспитового строку встановленого вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 15.05.2018 року, а тому ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 листопада 2018 року у затвердженні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України відмовлено.

На підставі вищевикладеного колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, в зв’язку з чим апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 слід залишити без задоволення.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним в межах апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.

ОСОБА_8 взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 29 січня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду учасниками кримінального провадження на протязі 3 місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :