Ухвала суду № 79676801, 07.02.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/500/19

Номер провадження 1-кс/629/206/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., прокурора Решетняк В.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, мешкаючого без реєстрації за адресою: м. Сіверськ, Донецької області, вул. Вишнева, буд. 48, раніше судимого:

- 31.07.1990 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 2 років виправних робіт з утриманням в дохід держави 20 відсотків заробітку;

- 26.10.1993 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

-21.02.1996 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 01.10.1998 року Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 23.08.2002 року Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 10.11.2006 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 06.02.2013 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 05.12.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 21.03.2017 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. Звільнений 18.09.2018 року умовно-достроково на 5 місяців 8 днів

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, в період умовно-дострокового звільнення знову вчинив злочини за наступних підстав.

Так, органами досудового розслідування підозрюється в тому, що він 11.12.2018 року, близько 16:20 годин, знаходився на другому поверсі будівлі Комунального підприємства «ЖУК», що розташоване за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, б. 17. Зазирнувши в приймальню, двері до якої були відкриті, та обмежень щодо доступу в яку не було та в якій на той момент ніхто не перебував, відкривши двері шафи, побачив жіночу сумку, яка належить раніше йому не знайомій ОСОБА_3 та вирішив її викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 викрав грошові кошти, що лежали в гаманці в сумі 300 гривень. Викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, 15 грудня 2018 року близько 11-30 години з метою крадіжки чужого майна ОСОБА_1 прийшов до Лозівської міської поліклініки, розташованої за адресою: м. Лозова. Харківської області, м-н 4, б. 25 та знаходячись на шостому поверсі будівлі зайшов до кабінету № 606, двері якого були відкриті та обмежень щодо доступу в який не було та в якому на той момент ніхто не перебував, відкривши двері шафи, побачив чоловічу сумку, яка належить раніше йому не знайомому ОСОБА_4 та вирішив її викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 викрав чоловічу сумку торгової марки «BISON DENIM», вартістю 525 гривень в якій знаходилися грошові кошти в сумі 2700 гривень. Викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3225 гривень.

07.02.2019 року слідчий Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилались на тяжкість кримінальних правопорушень в якому підозрюється ОСОБА_1 та наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, не одружений, дітей не має – тобто не має соціально-сталих зв’язків, скоїв злочини середньої тяжкості, які караються позбавленням волі на строк до 5 років, тому знаходячись на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, не має законних джерел до існування, тому перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні підозрюваний визнав свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185 КК України, вказав, що не одружений, дітей не має, не працює, послався на наявність хронічних захворювань, але доказів цьому не надав. Просив обрати більш м’який запобіжний захід – домашній арешт.

Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), ст.ст.148, 155 КПК України, для обрання або для зміни підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, необхідно наявність підстав вважати, що дана особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, буде намагатися або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі, а також продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вбачає наявність розумної підозри відносно підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому державним обвинуваченням злочину. При цьому слідчий суддя, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вищевикладені обставини підтверджені наданими суду доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220380002172, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3, протоколом огляду предметів, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками з додатками, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220380002190, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4, протоколом огляду предметів, постановою про об’єднання матеріалів досудового розслідування, протоколом допиту підозрюваного. При вирішенні зазначеного питання судом беруться до уваги обставини на які посилався підозрюваний, а саме, що підозрюваний не працює та враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, дають ті обставини, що підозрюваний не має офіційних джерел існування, заощаджень, не одружений, дітей не має - тобто не має соціально-сталих зв’язків, скоїв злочини середньої тяжкості. Достатні підстави вважати, що у відношенні підозрюваного наявний ризик щодо вчинення нових злочинів, дають ті обставини, що підозрюваний раніше засуджений за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нових злочинів, вчинив злочини в період умовно-достроково звільнення, не має законних джерел до існування.

З урахуванням вищевикладеного, застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливе, а тому, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави, яка дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19210 грн (10 х 1921 грн = 19210 грн).

Керуючись ст.ст. 176-178, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів – до 07 квітня 2019 року.

Визначити заставу в сумі 19210 (дев’ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок, яка підлягає внесенню на рахунок 37318098006674, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКС України, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.

В разі внесення застави у сумі 19210 гривень зобов’язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, а також покласти на нього обов’язки на строк до 07 квітня 2019 року :

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора ;

2) повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця постійного проживання та/або місця роботи.

Копію даної ухвали негайно надати підозрюваному.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, Лозівському місцевому прокурору Харківської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя Н.А. Смірнова