Вирок № 79676164, 07.02.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/545/19

Справа № 643/12282/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Мельникової І.Д.,

за участю секретаря - Петрова О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

прокурора - Вакули Д.О.,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові направлений з Харківської місцевої прокуратури №4 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220470003675 від 28.06.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, Харківського району, смт. Кулиничі, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого 19.02.2018 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.06.2018 близько 22:00 ОСОБА_1, знаходився біля зупинки громадського транспорту, що розташована на 602-му мікрорайоні на перехресті пр. Ювілейного та Салтівського шосе м. Харкова, де побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_2, з яким у нього виникли особисті неприязні відносини з приводу словесного конфлікту, що склався між ними. Після цього, ОСОБА_1 в ході виниклого конфлікту, спровокував сварку ОСОБА_2, яка згодом переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_1, діючи умисно та протиправно, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в ділянку правої частини обличчя, в результаті чого, ОСОБА_2, з метою уникнути удари, почав відходити назад та в цей момент з власної необережності, перечепившись, впав на землю на лівий бік. В цей час, ОСОБА_1, продовжуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, скориставшись тим, що ОСОБА_2 знаходиться на землі на лівому боці та не може чинити йому активного опору, підійшов спереду до останнього та наніс йому близько 2-3 ударів ногою в ділянку тулубу, після чого обома ногами стрибнув на праве стегно ОСОБА_2, чим спричинив останньому тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи №09/1632-С/2018 від 16.08.2018, у ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма правого стегна у вигляді перелому шийки стегнової кістки, садно на правій руці. Вказані ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів та могли бути отримані в строк не пізніше дати звернення до лікувальної установи. За ступенем тяжкості: закрита тупа травма правого стегна у вигляді перелому шийки стегнової кістки не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості (згідно п.п. 2.2.1. а, б, в, і 2.2.2. Наказу МОЗ України від 17.01.1995 №6, правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень), садно викликало незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, підтвердивши обставини вчинення злочину, викладені вище у даному вироку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доказана та кваліфікує його діїза ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров 'я.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбачених ч.1 ст. 122 КК України, суд вважає доведеною в повному обсязі.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують, покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує як характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, так і його наслідки, конкретні обставини по справі, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, пом'якшуючі покарання обставини, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, вироком Московського районного суду м.Харкова від 19.02.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Згідно ч.1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 28923 грн. та моральної шкоди 6077 грн., загальна сума 35 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої позивачеві, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, характеру правопорушення та вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого моральну шкоду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цивільного позову потерпілого.

Крім того відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно п.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов Харківської місцевої прокуратури №4 та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого в сумі 11903 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м.Харкова від 19.02.2018 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», взявши ОСОБА_1 під варту в залі суду, негайно.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07.02.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту бюджета та фінансів Харківської міської ради витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 11903 грн., перерахувавши 4983,74 грн. на розрахунковий рахунок 35413047038500, ГУ ДКСУ МФО 851011, код ЄДРПОУ 025003787 та 6919,56 грн. на розрахунковий рахунок 35439022037577, ГУ ДКЧУ МФО 851011, код ЄДРПОУ 02003511.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду в сумі 35000 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: І.Д. Мельникова