Ухвала суду № 79674914, 05.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8691/18

Провадження № 2/638/1563/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

за участю секретаря Романової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо- траспортної пригоди,

встановив:

Позивач 18.06.2018 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.07.2018 відкрито спрощене провадження у справі і розгляд призначено на 23.08.2018. Незважаючи на те, що позивач обізнаний про день і час судового засідання, у призначений час не з’явився, про причини неявки суд не сповістив, всупереч вимогам ч.3 ст. 133 ЦПК України.

08.11.2018,10.12.2018,05.02.2019 позивач повторно не прибув в судове засідання, будучи повідомленим у встановленому порядку про час і місце розгляду справи. Інформація про призначене засідання також розміщено на офіційному сайті судової влади.

Як зазначено у ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобовязані виявляти повагу до суду та до інших сучасників судового процесу, зявлятися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обовязковою.

Частиною 1,4 ЦПК України визначено, що суд керується принципом верховенства права і застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач судові повістки отримує, тобто про день і час розгляду справи обізнаний, в тому числі і через розміщення інформації на офіційному сайті «Судової влади».

Таку поведінку позивача суд розглядає з позиції необхідного балансу між дотриманням конвенційних вимог про доступ до суду і забезпеченням розгляду справи впродовж розумного строку, на підставі чого систематична, неявку в судові засідання позивача, який не виявляє ніякого інтересу до своєї позовної заяви, штучно затягує розгляд справи суд розцінює, як зловживання процесуальним правом. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі врегульовані п. 5 ст. 222 ЦПК України. У разі повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приписами п. 3 ч.1 ст 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що залишення позову ПАТ «СК «українська стархова компанія» без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 223, ст.257 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо- траспортної пригоди - залишити без розгляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали.

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД