Постанова № 79674548, 01.02.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1600/18

Пров.№ 3/544/18/2019

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 лютого 2019 року м. Пирятин

Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Сайко О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, народження 31.08.1987 року, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не працюючого, паспорт серії КО № 552153, виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 16.02.2004,

за ч. 2 ст. 154 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 878290 від 16.12.2018 року, 12.12.2018 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи у своєму господарстві собаку породи хаскі на прізвисько "Дезі", повторно протягом року допустив неналежне її утримання, що спричинило заподіяння матеріальних збитків ОСОБА_2

Свою вину у вчиненому ОСОБА_1 визнав частково. Пояснив, що не заперечує проти притягнення його до відповідальності за повторне порушення правил тримання собаки, проте не визнає факту заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_2., оскільки задушених по його словах курей та півня на його прохання останній відмовився показати. Тому вважає, що визначити завдану шкоду не можливо.

Відповідно до ст. 9 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Частиною 2 ст.154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.154 КУпАП, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідальність за ч.1 ст. 154 КУпАП настає у разі тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку).

Згідно Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджені Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством сільського господарства УРСР, Міністерством охорони здоров’я УРСР від 17.06.1980 року, при додержанні вимог, вказаних у пункті 2 цих Правил, дозволяється тримати собак у населених пунктах - у вільному вигулі на ізольованій, добре обгородженій території (в ізольованому приміщенні), на прив'язі або без неї.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1, повторно протягом року (будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.154 КУпАП 16.08.2018) допустив порушення правил утримання собаки, внаслідок чого його собака вибігла без намордника з вольєра на подвір`ї домогосподарства ОСОБА_1

Крім визнання в цій частині адміністративного правопорушення своєї вини, вина ОСОБА_1 також підтверджується протоколом про вчинене правопорушення, рапортом поліцейського СРПП Пирятинського ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_3, поясненнями свідка ОСОБА_4, довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Щодо завдання діями ОСОБА_1 (внаслідок порушення правил утримання собак) шкоди ОСОБА_2, зазначаю наступне.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 в частині завданої шкоди ґрунтується виключно на поясненнях потерпілого, інші докази на підтвердження того, що собака ОСОБА_1 задавила належних йому 8 курей та півня, тобто завдала шкоди майну ОСОБА_2, відсутні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення з числа, передбачених частиною першою статті 154 КУпАП і повинен нести адміністративну відповідальність за ч.2 ст. 154 КУпАП.

Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при визначенні правопорушнику виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та з урахуванням вказаних обставин вважаю, що правопорушнику необхідно визначити стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 154 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави без конфіскації тварини. Таке адміністративне стягнення є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження здійснення ним нових правопорушень.

Накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 2 ст. 154 КУпАП необхідно врахувати, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право власності ОСОБА_1 на тварину, яка підлягає конфіскації. Відсутність відповідних документів перешкоджає виконанню судового рішення в частині конфіскації тварини.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч.2 ст.154, КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. без конфіскації тварини.

Стягти із ОСОБА_1 судовий збір 384 (триста вісімдесят чотири) грн.. 20 коп. на рахунок отримувача ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови через Пирятинський районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.

Суддя: О.О.Сайко