Постанова № 79673319, 07.02.2019, Кремінський районний суд Луганської області

ПОСТАНОВА

"07" лютого 2019 р. Справа № 414/329/19

Провадження № 3/414/86/2019

місто Кремінна Луганської області

Суддя Кремінського районного суду Луганської області Безкровний І.Г., розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 163-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка працює головним бухгалтером на державному підприємстві "Кремінське лісомисливське господарство", проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

ВСТАНОВИВ:

До Кремінського районного суду Луганської області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 163-2 ч. 1 КУпАП, розгляд якої згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019 було визначено судді Безкровному І.Г.

Суддею під час підготовки справи до розгляду було заявлено самовідвід у зазначеній справі. Так, з матеріалів справи вбачається, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, є ОСОБА_1, з якою сім’я головуючого у справі судді перебуває у дружніх стосунках, у зв’язку з чим розгляд справи у визначеному складі суду може викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо об’єктивності, неупередженості та безсторонності судді.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, об’єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його об’єктивності, неупередженості та безсторонності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній має заявити самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для ОСОБА_2 Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У п.п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб’єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об’єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 суддя зобов’язаний зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У статті 15 Кодексу суддівської етики України, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22.02.2013, зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Тобто, розгляд справи суддею, щодо якого існують об’єктивні підстави для виникнення сумнівів у його неупередженості, є порушенням ним передбачених діючим законодавством обов’язків судді та правил суддівської етики.

В той же час, у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні норми, що регулюють підстави та порядок відводу (самовідвіду) судді. Однак діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді у передбачених законом випадках, а тому в даному випадку, в тому числі з метою виконання завдань провадження у справі про адміністративні правопорушення, яке має здійснюватися на основі суворого додержання законності, суд вважає за необхідне застосувати аналогію права.

З огляду на викладене, для уникнення сумнівів щодо неупередженості головуючого судді в очах стороннього спостерігача, забезпечення дотримання вимог суддівської етики, а також з урахуванням принципу процесуальної економії часу (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) суддя дійшов висновку про необхідність до початку розгляду справи задовольнити заявлений самовідвід головуючого у зазначеній справі про адміністративне правопорушення та відвести його від розгляду цієї справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 246 КУпАП України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Кремінського районного суду Луганської області Безкровного І.Г. від розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Відвести суддю Кремінського районного суду Луганської області Безкровного І.Г. від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 414/329/19 (провадження № 3/414/86/2019) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 163-2 ч. 1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення № 414/329/19 (провадження № 3/414/86/2019) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 163-2 ч. 1 КУпАП передати до канцелярії Кремінського районного суду Луганської області для її повторного автоматизовного розподілу між суддями.

Постанова окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя І.Г. Безкровний