Рішення № 79666616, 05.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2019 року № 826/13943/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Центр"доОфісу великих платників податків Державної фіскальної службипро представники учасників справи:визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення позивача - Горбан А.В.; відповідача - Голіней І.І. ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Рітейл Центр" (далі - позивач або ДП "Рітейл Центр") подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Офіс ВПП ДФС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02.08.2017 за № 0010664201, яким застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у розмірі 1 257 432,67 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 02.08.2017 за № 0010664201, яким до товариства застосовані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування штрафів відповідно до ст. 1201 Податкового кодексу України у межах спірних правовідносин, оскільки такі фінансові санкції не застосовуються у випадку несвоєчасної реєстрації платником податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в ході проведеної камеральної перевірки в липні 2017 року встановлено, що ряд податкових накладних, виписаних ДП "Рітейл Центр" за період з 01.01.2017 по 31.05.2017, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо визначеного терміну. Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України відносно ДП "Рітейл Центр" винесено податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафів, всього на загальну суму 1 257 432,67 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вважає, що при проведенні перевірки контролюючий орган мав всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/13943/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому на 18.12.2017.

У судових засіданнях від 18.12.2017 та 06.02.2018 судом оголошувалась перерва, відповідно 18.12.2017 - до 06.02.2018, 06.20.2018 - до 20.03.2018.

В судовому засіданні 20.03.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідачів заперечив проти позову.

Окрім того, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

05.07.2017 працівником Офісу ВПП ДФС проведено перевірку ДП "Рітейл Центр" з питання дотримання ним термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені за період з 01.01.2017 по 31.05.2017. За результатами такої проведеної перевірки був складений акт від 05.07.2017 № 1555/28-10-42-01/38734018 (далі - Акт перевірки).

У висновках Акта перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних, на строк від 15 і менше календарних днів. Перелік таких несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних з відомостями про індивідуальні податкові номери покупців, датами та номерами виписки податкових накладних, реєстраційними номерами та атами фактичної реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних, кількістю днів затримки реєстрації, сумою податку та визначений розміром штрафу наведений в додатку до акта перевірки - Переліку податкових накладних, виписаних ДП "Рітейл Центр" (код ЄДРПОУ 38734018) за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 та зареєстрованих з порушенням граничних строків.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач звернувся з письмовими запереченнями до відповідача. За результатами розгляду заперечень листом від 28.07.2017 за № 40297/10/28-10-42-01-11 Офісом ВПП ДФС повідомлено, що висновки Акту перевірки відповідають нормам законодавства, а заперечення задоволенню не підлягають.

02.08.2017 Офіс ВПП ДФС на підставі Акта перевірки та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення-рішення № 0010664201, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10% від суми ПДВ за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на терміни від 15 і менше календарних днів всього у розмірі 1 257 432,67 грн.

За результатами адміністративного оскарження, в порядку визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, рішенням Державної фіскальної служби України від 13.10.2017 № 23036/6/99-99-11-03-01-25 скаргу платника (позивача) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 № 0010664201 - без змін. Зокрема, в тексті свого рішення від 13.10.2017 ДФС України висловила наступну правову позицію стосовно правомірності застосованих до платника (позивача) фінансових санкцій: у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, то до такого платника застосовуються штрафні санкції визначені ст. 1201 зазначеного Кодексу, крім податкових накладних, складених відповідно до пп. "б" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 № 0010664201 Офісу ВПП ДФС протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України у редакції, яка діяла станом на момент формування та виписки перелічених в акті перевірки податкових накладних за періоди з січня по травень 2017 року, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За змістом норм п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Слід відмітити, що позивачем не заперечується той факт, що за період з січня по травень 2017 року ним були виписані та зареєстровані з порушенням граничних термінів реєстрації податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 12 574 326,71 грн., що й було встановлено контролюючим органом під час проведеної в липні 2017 року камеральної перевірки. Переліку таких несвоєчасно зареєстрованих ДП "Рітейл Центр" в ЄРПН податкових накладних наведений в додатку 1 до Акта перевірки та у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Достовірність та правильність наведених в таких Переліку та Розрахунку відомостей, а також безпосередньо розміри розрахованих контролюючим органом штрафів позивачем не заперечуються.

Натомість, позивач заперечує наявність у контролюючого органу (відповідача) підстав для застосування штрафів, передбачених нормами пп. 1201.1 ст. 1201 ПК України, оскільки згідно пояснень позивача, несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН податкові накладні ДП "Рітейл Центр" є податковими накладними, що не надавались отримувачам (покупцям), про що у таких спірних податкових накладних позивачем відповідно Порядку заповнення податкової накладної (далі - Порядок № 1307), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2015 №1307, були вказані відповідні відомості. При цьому, такі податкові накладні на загальну суму ПДВ 12 574 326,71 грн. не були виписані за операціями, які звільнені від оподаткування та/або, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Надаючи оцінку наведеній правовій позиції позивача суд дійшов наступних висновків.

Приписами норм п. 1201.1 ст. 1201 ПК України (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.2 цієї статті, не застосовуються.

В силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, викладаючи правові висновки щодо норм ст. 1201 ПК України, у сукупності з нормами ст. 201 цього ж Кодексу та положеннями Порядку № 1307, Верховний Суд зауважив, що на відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Відповідно до п. 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини. Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю. Системний аналіз ст. 201, п. 12011., ст. 1201 ПК України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 1201.1 ст. 1201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Дані правові висновки викладені у постанові Касаційного Суду від 11.12.2018 у справі № 807/67/18, а також у постанові від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17.

Частиною другою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також обставини справи, зважаючи, що позивачем, як платником податку на додану вартість, не доведено складання відповідних податкових накладних для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, і, як наслідок, звільнення такого платника податку від відповідальності, передбаченої п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Враховуючи наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову за викладених у ньому підстав.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко