Ухвала суду № 79664941, 07.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/713/19

УХВАЛА

07 лютого 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши адміністративну справу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Міського голови Ізмаїльської міської ради Абрамченка А.В. (просп. Суворова, 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (проспект Суворова, 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) про скасування розпорядження №543р. від 29.11.2016 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Міського голови Ізмаїльської міської ради Абрамченка А.В., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про:

- скасування розпорядження міського голови Ізмаїльської міської ради №543р. від 29.11.2016 року;

- скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 16.12.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32976005, запис про право власності - 18085430, реєстраційний номер об'єкту нерухомості - 1120889751106, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 із закриттям розділу.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наявні в матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

У відповідності до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник жилого будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї та інших осіб.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

У частині третій статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Згідно з пунктами 1, 2 частин першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Кодекс адміністративного судочинства України містить визначення терміну "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження житлом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Так, позивач оскаржує розпорядження Міського голови Ізмаїльської міської ради Абрамченка А.В., що виразилися у привласненні самостійного юридичного адресного номера об'єкту нерухомості, що в свою чергу перешкоджає в користуванні позивачем його майном, яке розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, вимоги ж до міського голови Ізмаїльської міської ради Абрамченка А.В. та державного реєстратора виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що зазначена позиція щодо юрисдикції відповідних спорів висловлена в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18).

Згідно із приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.6 ст.170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд роз'яснює позивачу, що даний спір належить розглядати місцевому загальному суду за правилами цивільного судочинства що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Крім цього, позивачем разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову (вх. №4335/19 від 06.02.2019 року), згідно якої він просить суд заборонити будь-якому нотаріусу не залежно від організаційно-правової форми, державним реєстраторам оформлювати, видавати свідоцтво про право на спадщину, вчиняти будь-які дії пов'язані із проведенням дій державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інше речове відносно реєстраційного номеру об'єкту нерухомості - 1120889751106, який розташований за адресою: Одеська область, АДРЕСА_2 до винесення остаточного рішення у справі, а також заяву про витребування доказів (вх. №4338/19 від 06.02.2019 року), згідно якої позивач просить витребувати з відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) копії реєстраційної справи об'єкту нерухомості за №1120889751106, який розташований за адресою: АДРЕСА_2

Під час подання позивачем позову та заяви про забезпечення позову ним було сплачено судовий збір загальною сумою 2113,10 грн. (дві тисячі сто тринадцять гривень 10 коп.), про що у матеріалах справи наявні квитанції №19268002 та №19268031.

Суд зазначає, що згідно положень ст.7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, зокрема, у разі повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі - повністю.

Таким чином, поверненню підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2113,10 грн. (дві тисячі сто тринадцять гривень 10 коп.).

Керуючись ст.ст.170, 171, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №420/713/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Міського голови Ізмаїльської міської ради Абрамченка А.В., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про скасування розпорядження №543р. від 29.11.2016 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Роз'яснити позивачу про право на звернення до суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.

Повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачену суму судового збору у розмірі 2113,10 грн. (дві тисячі сто тринадцять гривень 10 коп.).

Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви та заяву про забезпечення позову надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Суддя С.О. Стефанов