Рішення № 79664793, 30.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2019 р. № 400/3236/18 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020 провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з вимогами визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправною, щодо не проведення позивачу перерахунку (обчислення) та виплати різниці пенсії з 01.01.2016 року по цей час за вислугу років в розмірі 55 процентів за 20 років (додатково через хворобу 5 процентів до відповідних сум грошового забезпечення) основного розміру пенсії, згідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 23.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України, щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст.43,51,63 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а всього 70 процентів в загальному розмірі обчислення пенсії, враховуючи його загальну вислугу 25 років 11 місяців 2 дня; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести позивачу перерахунок (обчислення) та негайну єдиноразову виплату різниці пенсії з 01.01.2016 по цей час, за вислугу років в розмірі 55 процентів за 20 років (додатково через хворобу 5 процентів до відповідних сум грошового забезпечення) основного розміру пенсії, згідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 23.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України, щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст.43,51,63 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а всього 70 процентів в загальному розмірі обчислення пенсії, враховуючи його загальну вислугу 25 років 11 місяців 2 дня; визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправною та зобов'язати нарахувати (обчислити) та виплатити позивачу разом з виплатою заборгованості з перерахованої пенсії, нараховану паралельно компенсацію за втрату частини доходів невиплаченої в повному обсязі пенсії (різниці починаючи з 01.01.2016 року по цей час), яка має бути виплачена позивачу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 року №159.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції). Звільнився в 1996 році в запас через хворобу та вислугою років. З 1996 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На час звільнення мав стаж вислуги років 25 років 11 місяців 02 дня. Відповідно до вимог законодавства того часу, йому було призначено пенсію у розмірі 65% від грошового забезпечення. 50% за 20 років вислуги та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення 5*3=15%.

23.12.2015 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України, щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» відповідно до якого, передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Також, зазначеним Законом передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. А відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - особам, звільненим з поліції на підставі пунктів 2, 3 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, на думку позивача, оскільки він був свого часу звільнений з органів внутрішніх справ за хворобою на підставі рішення медичної комісії, в теперішній час на нього розповсюджуються підстави для призначення пенсії поліцейських, а тому, за 20 років вислуги йому повинні нарахувати 55% грошового забезпечення, замість 50%, а також 15% грошового забезпечення за п'ять років понад 20 років.

З цього приводу він звернувся до відповідача для здійснення перерахунку, але йому було відмовлено.

Також, позивач вважає, що внаслідок протиправної відмови у проведенні перерахунку пенсії він втратив частину доходів, внаслідок чого у нього виникла право на отримання компенсації відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

Відповідач позов не визнав, надіслав по справі відзив, в якому свою позицію виклав наступним чином. По-перше, звільнення позивача відбувалось на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а не на підставі Закону України «Про національну поліцію». По-друге, позивач звільнений у запас, а не у відставку, що також не дає права на збільшення відсотка грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії. По-третє, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення. Зміни, внесені до п. «а» ст.13 Закону №2262 на підставі Закону №580 не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Суд розглянув справу 30.01.2019 без проведення судового засідання та виклику сторін відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 16.05.1971 по 04.12.1996 перебував на військовій службі та проходив службу в органах внутрішніх справ.

Постановою військово-лікарської комісією в листопаді 1996 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у військовий час.

05.12.1996 ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ на підставі п.«б» ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, - в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

На час звільнення ОСОБА_1 мав вислугу років 26 років 11 місяців 02 днів.

В грудні 1996 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 65% грошового забезпечення, з обрахунку 50%+15%. Де, 50% грошового забезпечення за вислугу у 20 років, а 15% грошового забезпечення за 5 років понад 20 років (3%*5).

07.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Закону України «Про національну поліцію» та внесенням змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсійного забезпечення поліцейських, а саме призначити йому розмір пенсії за 20 років вислугу - 55% грошового забезпечення, як особі, яка звільнена зі служби через хворобу, 15% грошового забезпечення за 5 років понад 20 років (3%*5), а всього 70%.

21.11.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції на грудень 1996) право на пенсію за вислугу років мали особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону (в редакції на грудень 1996) пенсії за вислугу років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12) призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Звільнення у відставку за віком або за станом здоров'я передбачено п.п. «а», «б» п.65 Положення.

Натомість позивача було звільнено не у відставку, а у запас відповідно до п.п. «б» п.64 Положення, а тому станом на час призначення пенсії він не мав права на призначення її у розміру 55% грошового забезпечення за вислугу 20 років.

Правильність визначення розміру пенсії на час призначення позивачем не заперечується.

Законом України «Про Національну поліцію» було внесено зміни до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме право на розмір пенсії за 20 років вислуги в 55% грошового забезпечення стали мати звільнені зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п.2 ст.77 Закону підстава звільнення через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а відповідно до п.3 ст.77 Закону за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції.

Таким чином, в теперішній час змінені підстави для призначення розміру пенсії 55% грошового забезпечення, а саме звільнення не пов'язується з відставкою, а лише з рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ст.63 Закону перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, відповідно до ст.43, 63 Закону, позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством.

У цьому ж випадку, зміни розмірів видів грошового забезпечення не відбулося. Зміни у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» стосуються підстав призначення пенсії.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає такої підстави для перерахунку пенсії, як зміна законодавства щодо підстав призначення пенсії.

Відповідно до загального правила, закон зворотної сили не має, та до призначення пенсії позивачу, повинно застосовуватися законодавства часу призначення пенсії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє права на здійснення перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави передбачені ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зміна розміру грошового забезпечення), а зміна в законодавстві підстав призначення пенсії поліцейським, не є підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 04.02.19