Ухвала суду № 79664302, 06.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 лютого 2019 року м. Київ №640/20976/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

11 грудня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19 листопада 2018 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №57353026.

Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018, зазначений позов Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області переданий за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому, частиною третьою статі 287 КАС визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Із змісту постанови від 19 листопада 2018 року про накладення штрафу (виконавче провадження №57353026) випливає, що вона прийнята державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Таким чином, з огляду на положення частини третьої статті 287 КАС, відповідачем має бути відповідний орган державної виконавчої служби, а саме - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Однак, всупереч зазначених вимог КАС, позивач у позовній заяві не зазначив відповідний орган державної виконавчої служби - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, як відповідача.

Тому, вказаний недолік позовної заяви має бути усунений шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС, та її копії для відповідача, зокрема, із зазначенням у ній відповідачем відповідний орган державної виконавчої служби.

Окрім цього, частиною третьою статті 161 КАС визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору, але зазначив клопотання про відстрочення сплати судового збору. Зазначене клопотання мотивоване тим, що розпорядником коштів для сплати судового збору є Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувало заявку для виділення відповідних коштів. Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області немає можливості сплатити судовий збір на момент подання позовної заяви, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, а тому, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області слід відмовити.

Аналогічний висновок зазначив Верховний Суд в ухвалі від 11.01.2018 у справі №431/3868/17.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.).

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19 листопада 2018 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., яка прийнята у виконавчому провадженні №57353026. Отже, ставка судового збору за адміністративний позов майнового характеру становить 1762,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову – 5100,00 грн., дорівнює 76,5 грн., що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн.).

Ураховуючи те, що суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а також те, що до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС. Тому, зазначений недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 КАС.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.