Рішення № 79663749, 31.01.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2342/18

2/214/924/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 січня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/2342/18 за позовною заявою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Саксаганський районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2018 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати ОСОБА_5 батьком неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред’явлення позовну і до досягнення дитиною повноліття; внести зміни до актового запису №427 від 19 липня 2016 року, складеного Саксаганським районним у м. Кривому Розі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1: у відомостях про батька дитини замість «Кулажко Дмитра Андрійович» зазначити дані «ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України». У зв’язку з внесенням змін до актового запису про народження неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, видати нове свідоцтво про народження та анулювати попереднє свідоцтво про народження дитини серії І-КИ №587932 від 19.07.2016р.; стягнути з відповідача судові витрати по справі.

06.11.2018 року представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про відмову від частини позовних вимог (а.с. 94). Відповідно до якої зазначила, що на підставі заяви позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_7, повторно Саксаганським районним у місті ОСОБА_8 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області видано Свідоцтво про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, де у графі батько вказаний відповідач – ОСОБА_5. Таким чином, до початку розгляду справи по суті відповідачем фактично визнано факт свого батьківства щодо малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв’язку з чим позивач не підтримує своїх вимог щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису внаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову. В подальшому просила здійснювати розгляд справи лише в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

08.10.2018 року усною ухвалою суду занесеною в журнал судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та прийнято відмову від позову в частині визнання батьківства та внесення змін в актовий запис про народження (а.с. 124-127).

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, представник позивача зазначила, що 08 липня 2016 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в період з серпня 2015 року по кінець січня 2016 року проживали разом однією сім’єю, народилася спільна донька - ОСОБА_6. До початку розгляду справи по суті відповідач визнав факт свого батьківства щодо малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі заяв позивача та відповідача, повторно видане свідоцтво про народження ОСОБА_6, де у графі батько вказаний відповідач – ОСОБА_5. Оскільки неповнолітня ОСОБА_6 з дня народження проживає разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1, та знаходяться на її повному утриманні, беручи до уваги той факт, що відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, вихованням дитини не займається, хоча працездатний та має постійний дохід (заробітня плата) в розмірі близько 7000,00 грн. на місяць, вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дитині. Тому просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 (10.12.1988 р. н.), аліментів на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_6 (08.07.2016 р.н.), у розмірі 1/4 чистини усіх видів заробітку ОСОБА_5, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред’явлення позову і до досягнення ОСОБА_6 (08.07.2016 р.н.) повноліття.

11.06.2018 року на електронну адресу суду представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву –клопотання, в якій вказав, що факт батьківства вони не оспорюють, однак не згодні з розміром аліментів, які просить стягнути позивач з відповідача. Просив врахувати, що відповідач 04.06.2016 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 В цьому шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11, 03.1.12016 року народження. В зв’язку з чим, відповідач згоден сплачувати аліменти в розмір 1/6 частини від свого заробітку (а.с. 78-79).

08.10.2018 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази по справі (а.с. 119-120).

08.10.2018 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення у справі третьою особою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста ОСОБА_8 (а.с. 121-122).

08.10.2018 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення у справі третьою особою ОСОБА_9 (а.с. 128, 134-135).

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві. Вказав, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання доньки в розмірі 1/4 частини від його доходу. Просив врахувати, що в 2017 році відповідач придбав у власність нерухоме майно.

Представник відповідача ОСОБА_2 .С. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказав, що відповідач згоден сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини від свого доходу. Просив врахувати, що на його утриманні знаходиться ще двоє дітей.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Саксаганський районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, до зали судового засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи без присутності представника відділу.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про повне задоволення позову за таких підстав.

Згідно повторного виданого Саксаганським районним у м. Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, свідоцтва про народження серії І-КИ № 684404, 08 липня 2016 року народилася ОСОБА_6, батьками якої записані – ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 95).

Згідно довідки КОМДІС «НОВА-КОМ» № 9 від 13.03.2018 року малолітня ОСОБА_6 проживає разом з матір’ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_4 за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року отримувала державну допомогу від Управління праці та соціального захисту населення, яка складала: за 1 квартал 2017 року – 5713,59 грн., за 2 квартал 2017 року – 3225,13 грн., за 3 квартал 2017 року – 6800,61 грн., за 4 квартал 2017 року – 8702,55 грн. (а.с.16).

04.06.2016 року відповідач ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з громадянкою ОСОБА_12, про що складено актовий запис № 150. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище ОСОБА_5 (а.с. 80).

Від цього шлюбу відповідач ОСОБА_5 має двох донок: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 81, 82).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 02.11.2018 року, ОСОБА_5 за лютий 2018 року отримав заробітку плату від ПрАТ «ВФ Україна» в розмірі 7552, 49 грн та додаткове благо в розмірі 363,08 грн. (а.с. 163).

25.10.2017 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_13, придбав двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 143).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до норм чинного законодавства України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України). Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 142 СК України).

Згідно положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст.ст. 2, 8 ЦПК України, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбула та ст.ст.7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов'язків по вихованню дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (ст. 51 Конституції України).

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є природним обов’язком батьків, зокрема ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, судовим розглядом встановлено, що відповідач працює, отримує стабільну заробітну плату, має на утриманні ще двох малолітніх дітей, що виключає можливість призначення розміру аліментів у мінімальному рекомендованому розмірі, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У п. 17 постанови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Суд враховує ту обставину, що у відповідача на утриманні перебуває ще дві малолітні дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак не вважає, що це є підставою для стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини від його заробітку. Оскільки ці діти проживають в повній сім’ї. Їх забезпеченням піклується окрім відповідача, також його дружина, мати дітей - ОСОБА_9

Як свідчать матеріали справи, відповідач має нормальний стан здоров’я, є працездатною особою молодого віку – 29 років, має постійне місце роботи та постійний дохід, а тому має всі можливості матеріально утримувати свою доньку ОСОБА_6Д та дітей від шлюбу з ОСОБА_14, що є його обов’язком відповідно до ст. 180 СК України.

Разом з тим відповідачем не доведено, що його дружина ОСОБА_9 та його малолітні доньки від цього шлюбу знаходяться виключно на його утриманні, враховуючи те, що діти народилися 03.11.2016 року, у зв’язку з чим на даний час дружина відповідача має право на отримання щомісячних соціальних виплат при народженні дітей.

Тому, суд керуючись власним переконання, вважає, що розміру заробітної плати відповідача, яка залишиться після відрахування аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частини, буде достатньою для забезпечення мінімального рівня його життя та його малолітніх доньок, враховуючи розмір прожиткового мінімуму, встановлений Законом на 2019 рік.

Крім того, суд враховує, що після народження дітей, а саме 25.10.2017 року відповідач ОСОБА_5 придбав у власність нерухоме майно: двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3. Що в свою чергу вказує на ту обставину, що маючи на утриманні двох малолітніх дітей, відповідач фінансового спроможний придбати у власність нерухомість. Зазначені факти у своїй сукупності свідчать про фінансове забезпечення відповідача, та його достатнє матеріальне становище для надання матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної доньки ОСОБА_6, в заявленому позивачем розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач, як батько ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому, суд враховує те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Також, виходить з розумності та достатності заявленого позивачем розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб на утримання дитини, а також з реальної можливості відповідача такий розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.

З врахуванням обставин справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов’язані зі сплатою аліментів, обов’язку відповідача утримувати дитину, принципу законності, часткове визнання відповідачем позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд приходить до висновку, що в силу ст.ст. 180-183 СК України з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не меншому ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.04.2018 року і до повноліття дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач не підтримує своїх вимог в частині визнання батьківства та внесення змін в актовий запис про народження дитини, за які остання сплатила судовий збір в розмірі 1409,60 грн., унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, в зв’язку з чим, вказані витрати слід присудити до стягнення з відповідача.

В порядку п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в межах стягнення з відповідача суми аліментних платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Саксаганський районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 16 квітня 2018 року і до досягнення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1409,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Саксаганський районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ( вул. Тесленка, 21а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 33356045)

Повний текст судового рішення складено 07.02.2019 року.

Суддя А.В. Ткаченко