Ухвала суду № 79663482, 01.02.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 лютого 2019 року м. РівнеСправа №460/163/19

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1доУправління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2.) до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про зобов'язання вчинення певних дій.

Пунктами 1- 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана ОСОБА_2 позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивач подає до суду адміністративний позов, однак в супереч викладеному не зазначає власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта.

Крім того, позивачем визначено в якості відповідача особу, яка згідно з відомостей Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України припинила своє існування 01.04.2016.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивач зазначає, що у 2006-2007 роках щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком їй не виплачувалася, а у 2008 році виплачувалася в неповному обсязі, проте, всупереч вищевказаним вимогам не зазначає та не додає до позовної заяви доказів, які підтверджують вказані обставини.

Згідно з п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч викладеному, позивач у поданій позовній заяві не зазначає письмового підтвердження про неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, при оформленні позовної заяви позивач зазначив, що надає: копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, копія пенсійного посвідчення з відміткою штампа "Дитина війни", копія Чорнобильського посвідчення, довідка про проживання під час аварії на ЧАЕС. Однак, судом встановлена відсутність даних доказів, що підтверджується складеним працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) актом про відсутність вкладень у конверті (пакеті) №22 від 28.01.2019.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (п.8 ч.5 ст.160 КАС України).

Позивач звертається до суду з позовом про:

1) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату 30 % надбавки до пенсії як "Дитина війни" за період 2006-2008 рік в сумі 3891,90 грн.,

2) зобов'язання відповідача нарахувати позивачу щомісячної соціальної державної допомоги, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", надалі при нарахуванні пенсії, що є вимогами немайнового характеру.

Однак документа про сплату судового збору не долучає. У позовній заяві заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення є майновий стан позивача.

При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про те, що через майновий стан немає змоги сплатити судовий збір, що підтвердити належним доказами.

Попри це, позивачем просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС". Однак, ОСОБА_2, не надало суду жодних доказів на підтвердження заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відтак, клопотання про звільнення від сплати судового збору є очевидно безпідставним та необґрунтованим.

Частиною 2 статті 167 КАС України визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, заявлене клопотання слід повернути позивачу без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць становить 1921,00 грн.

Відтак, розмір судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову становить 1536,80грн [(1921 х 0,4) х 2].

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Предметом спору є недоплачена щомісячна соціальна державна допомога до пенсії за період із 2006 року по 2008 року.

Позивач зазначає, що про існування порушених своїх прав дізналася із засобів масової інформації, а саме з газети "Рівненський Діалог" від 07.11.2008 №43, однак в обґрунтування клопотання поновлення пропуску строку на звернення до суду не зазначає жодних обставин, та не надає жодних доказів.

Разом з тим, слід зазначити, що позовна заява датована позивачем 2008 роком, однак не підписана позивачем та не зазначене дата підписання, що викликає сумнів у поданні такої позовної заяви у 2019 році саме ОСОБА_2

Відтак, слід зобов'язати позивача надати суду заяву за підписом позивача із проставлянням дати її підписання при поданні до суду.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_2 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) адміністративного позову, форма та зміст якого відповідає вимогам ст.160 та ст.161 КАС України, та конкретно сформованими позовними вимогами, які відповідають положенням ч.1 ст.5 КАС України, з викладенням їх обґрунтованості та доводів, та проставлянням дати її підписання при поданні до суду (для суду та відповідача);

2) письмове підтвердження про неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

3) документа про сплату судового збору в сумі 3842,00 грн., за такими реквізитами: одержувач - УК у м.Рівному/м.Рівне/22030101, код ЄДРПОУ 38012714, рахунок №34311206084031, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: "Судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329";

4) доводів та/або доказів в обґрунтування пропуску строку на звернення до суду;

5) належним чином засвідчених копії письмових документів, на підтвердження позовних вимог із зазначенням щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів долучених документів до позову.

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Щербаков В.В.