Рішення № 79662692, 06.02.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1123/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування наказів про покарання та звільнення зі служби в поліції і поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 613 від 12.10.2018 року "Про покарання" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 162 о/с від 12.10.2018 року "По особовому складу" в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 13 жовтня 2018 року та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

1. Аргументи учасників справи.

1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період часу з 01.11.2011 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року прийнятий на службу в Національну поліцію. З 27.07.2018 року позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

1.2. 11.10.2018 року його разом з оперуповноваженими сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було допитано як свідків в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018140400000072 слідчим УСБ України у Львівській області за участю поліцейських Чернівецького управління ДВБ НП України. Про проведені з ними слідчі дії позивач разом з іншими працівниками доповіли своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_5 На підставі доповідної записки останнього, посадовими особами відповідача видано Наказ №1007 від 12.10.2018р. "Про призначення та проведення службового розслідування".

За результатами проведеного службового розслідування, Наказом № 613 від 12.10.2018р. "Про покарання" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а Наказом №162 о/с від 12.10.2018р. "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції.

1.3. На думку позивача, звільнення зі служби в поліції є протиправним, оскільки службове розслідування було проведено з порушенням процедури, без урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про звільнення зі служби та за відсутності доказів на підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку.

За таких обставин, на підставі висновку службового розслідування, який ґрунтується на припущеннях та не містить достатніх і належних доказів на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку, накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення його зі служби в поліції є незаконними та підлягають скасуванню.

1.4. Також позивач звертав увагу суду на те, що факт призначення і проведення службового розслідування, а також видання посадовими особами відповідача наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби в поліції за один робочий день, (12.10.2018 року) очевидно вказує на упереджене службове розслідування, його стислість, необ'єктивне та поверхневе з'ясування усіх обставин, що мали суттєве значення і вплив на прийняття вищевказаних рішень.

2. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

2.1. Заперечуючи проти позову, посилаючись та норми Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції відповідач зазначив, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, що і стало предметом дослідження службового розслідування, та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції.

2.1. Наголошував на тому, що висновком службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, що полягає у виконанні незаконного наказу з метою штучного покращення показників службової діяльності.

2.2. Відповідач вважає, що стосовно позивача здійснено об'єктивне та всебічне службове розслідування. При визначенні міри покарання враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено, так і особу самого порушника та інші обставини, а відтак звільнення позивача відбулося у відповідності з чинним законодавством.

3. Процесуальні дії у справі.

3.1. 03.01.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання про об'єднання справ відмовлено.

3.2. 03.01.2019 року усною ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято рішення про виклик свідків, що відображено в протоколі судового засідання. (а.с.64)

4. Доводи учасників справи.

4.1. 04.02.2019 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

4.2. 04.02.2019 року в судовому засіданні представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

4.3. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим в органах поліції та підтвердив обставини, наведені ним в поясненнях, які надавав під час службового розслідування по факту вилучення боєприпасів. Зазначив, що не був присутній при передачі набоїв, при цьому ним із застосуванням відеофіксації опитаний ОСОБА_7, який не заявляв про будь-який тиск з боку працівників поліції, та про інші незаконні дії останніх, які вилучали в нього набої.

4.4. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

5. Встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини.

5.1. З 01.11.2011 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року був прийнятий на службу в Національну поліцію. З 27.07.2018 року позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

5.2. 07.06.2018 року працівниками СБ України у Львівській області спільно з поліцейськими Департаменту внутрішньої безпеки НП України під процесуальним керівництвом військової прокуратури Західного регіону в рамках кримінального провадження № 42018140400000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, був затриманий заступник начальника відділення поліції - начальник сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 при отриманні неправомірної вигоди. 09.06.2018 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

5.3. 11.10.2018 року в межах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження № 42018140400000072, слідчим УСБ України у Львівській області за участю поліцейських Чернівецького управління ДВБ НП України було допитано як свідків ОСОБА_1, а також інших оперуповноважених сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4, які про проведені із ними слідчі дії доповіли своєму безпосередньому керівництву в особі начальника Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5, що встановлено відповідно до рапорту ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.29-30)

5.4 12.10.2018 року на підставі доповідної записки начальника Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 про проведені слідчим СБ України у Львівській області в приміщенні Чернівецького управління ДВБ НП України про допит в якості свідків ОСОБА_1 і ОСОБА_4 - Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області видано Наказ № 1007 "Про призначення та проведення службового розслідування". (а.с.26)

5.5 Судом досліджені матеріали службового розслідування по факту порушення дисципліни окремими поліцейськими Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, з яких зокрема вбачається наступне:

- 12.10.2018 року опитані під час службового розслідування ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечили про будь-які дії зі свого боку щодо штучного створення доказів чи іншої фальсифікації у сфері оперативно-службової діяльності. Наполягли на тому, що ОСОБА_7, в якого згодом слідчо-оперативною групою Шевченківського ВП були виявлені та вилучені боєприпаси, вони побачили випадково. У неділові стосунки з ним не вступали, протиправні розпорядження і накази керівництва не виконували та будь-яких домовленостей з цього приводу із начальником СКП Шевченківського ВП ОСОБА_8 у них не було. Покази слідчому УСБ України у Львівській області вони давали під тиском працівників Чернівецького управління ДВБ НП України, які разом із першим також не надавали їм можливості зв'язатись із керівництвом та скористатися правовою допомогою адвоката, відповідно до змісту наданих пояснень під службового розслідування. (а.с.86-90, а.с.91-94, а.с.34-35)

- 12.10.2018 року наданні пояснення слідчим ОСОБА_6., згідно яких встановлено, що 27.04.2018року він перебував у добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи Шевченківського ВП. Під час чергування було отримано повідомлення про виявлення громадянина (в подальшому встановлено - ОСОБА_7.) по вул.Київській в м.Чернівці із підозрілими предметами, у зв'язку з чим він з іншими членами СОГ виїхав на місце події. В подальшому у ОСОБА_7 в присутності понятих були виявлені та вилучені патрони калібру 5,45 мм. Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню він особисто опитав ОСОБА_7, який давав чіткі покази щодо обставин придбання набоїв та незаконного поводження із ними, при цьому жодних претензій до працівників поліції, зокрема і ОСОБА_1 не заявляв. (а.с.38-39)

- 12.10.2018 року за результатами службового розслідування утвореною відповідачем дисциплінарною комісією був прийнятий висновок, затверджений т.в.о. начальника ГУ НП в Чернівецькій області, в якому зазначено що: "ОСОБА_8, перебуваючи на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника СКП Шевченківського ВП, з метою штучного покращення показників оперативно-службової діяльності доручив оперуповноваженому СКП ОСОБА_3 вступити у неділові стосунки з раніше неодноразово судимим ОСОБА_7, який за грошову винагороду повинен був отримати від ОСОБА_3 набої, які у подальшому були виявлені та вилучені у нього поліцейськими СКП.

Про дану домовленість було відомо оперуповноваженим СКП Шевченківського ВП ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які приймали безпосередню участь у виявленні та вилученні у ОСОБА_7 боєприпасів. Таким чином, своїми діями оперуповноважені СКП Шевченківського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3, лейтенант поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 допустили порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ними Присяги поліцейського, вимог ч.2 ст.8 (поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази), ч.1 ст.18 (поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського) Закону України "Про Національну поліцію", ч.3 ст.1 (службова дисципліна зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України) Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Правил етичної поведінки поліцейських.

Вказане свідчить про вчинення вищевказаними поліцейськими дій, що підривають авторитет поліції, носять дискредитуючий характер, підриває довіру громадян до поліції, що несумісне з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1, не виявлено.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - наявність діючого дисциплінарного стягнення; виконання незаконного наказу, штучне нарощування показників службової діяльності; підрив рівня довіри громадян до поліції.

Пунктом 4 вказаного Висновку встановлено, що за порушення службової дисципліни, на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, накласти дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с.20-25)

5.6. Згідно з п.2 наказу ГУНП в Чернівецькій області від 12.10.2018р. №610 "Про покарання" за порушення службової дисципліни на оперуповноваженого СКП Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.40-41).

5.7. Наказом від 12.10.2018р. №162о/с "По особовому складу" відповідно до ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 12.10.2018р. звільнено зі служби в поліції. Кількість днів надмірно нарахованої щорічної відпустки за 2018 рік за час відпрацьованої частини календарного року складає 8 діб. Стаж служби в поліції на день звільнення : 07 років 10 місяців 13 днів. (а.с.42).

5.8. Відповідно до довідки виданої ГУНП в Чернівецькій області № 461 від 24.10.2018 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на посаді оперуповноважений СКП Шевченківського ВП ГУНП в Чернівецькій області за період служби з 01.08.2018 року по 12.10.2018 року, загальна сума грошового забезпечення позивача за вказаний період становить в сумі 18436,44 грн., зокрема: серпень 2018 року ( 27 календарних днів ) в сумі 8356,27 грн., вересень 2018 року ( 26 календарних днів ) в сумі 8315,01 грн., жовтень 2018 року ( 12 календарних днів ) в сумі 1765,16 грн.

Відповідно до вказаної довідки середньоденний заробіток на день звільнення становить 147,10 грн. (а.с.45)

6. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

6.1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

6.2. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).

6.3. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

6.4. Згідно частини 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).

6.5. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників .

6.6. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

6.7. У відповідності до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

6.8. Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

6.9. З огляду на наведене слід дійти висновку, що за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відтак, відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

6.10. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).

6.11. Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

6.12. Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

6.13. Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Інструкцією про порядок службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013р. №230 (далі - Інструкція) (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №893 від 07.11.2018р.).

6.14. Пунктом 2.1 розділу ІІ Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

6.15. Відповідно до п.8.1 розділу VIII Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

6.16. Згідно з п.8.3 розділу VIII Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості, зокрема, про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються, зокрема, підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення (п. 8.4 розділу VIII Інструкції).

6.17. Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач не дотримався зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції.

6.18. Судом встановлено та підтверджено матеріалами службового розслідування, що підставою його призначення стала доповідна записка безпосереднього керівника позивача ОСОБА_5, в якій вказано, що 11.10.2018р. окремі поліцейські СКП Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП, в тому числі й позивач, були допитані як свідки за фактом вилучення набоїв у ОСОБА_7

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у зазначеній доповідній записці не міститься відомостей, який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач, та приводи і підстави необхідності проведення службового розслідування.

В свою чергу, в наказі про призначення службового розслідування зазначено, що до ГУНП в Чернівецькій області надійшла доповідна записка начальника Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП ОСОБА_5 про допит окремих поліцейських СКП Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП з приводу вилучення набоїв у ОСОБА_7, на підставі чого з метою встановлення обставин, які могли свідчити про факт порушення службової дисципліни у діях окремих поліцейських Шевченківського ВП ГУНП призначено службове розслідування.

6.19. Отже, на підставі відомостей про допит окремих поліцейських, в тому числі позивача, як свідків у кримінальному провадженні, відповідачем зроблено висновок про можливе порушення ними службової дисципліни, задля встановлення чого призначено службове розслідування.

6.20. Як зазначено вище службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається зі змісту висновку службового розслідування від 12.10.2018р. (далі - Висновок) з поліцейськими СКП Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проводились слідчі дії у межах розслідування кримінального провадження, розпочатого відносно колишнього заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної полії Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_8 №42018140400000072 від 02.02.2018р. Під час проведення слідчих дій, вказані поліцейські були допитані по факту виявлення ними у ОСОБА_7 набоїв 27.04.2018р. Опитаний ОСОБА_4 вказав, що під час проведення слідчих дій, він повідомив слідчому СБУ та поліцейським ДБВ про те, що ОСОБА_8 передав ОСОБА_3 набої та грошові кошти, які останній у подальшому повинен був передати ОСОБА_7 Однак, факту передачі ОСОБА_8 грошей та набоїв ОСОБА_3 він не бачив.

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що йому не було відомо про передачу набоїв та коштів ОСОБА_7 зі сторони працівників поліції. Будучи допитаним в якості свідка дав покази під тиском працівників ДВБ, які погрожували неприємностями по службі.

На підставі вказаних вище обставин, комісією зроблено висновок про те, що перебуваючи на посаді заступника начальника ВП, з метою штучного покращення показників оперативно-службової діяльності ОСОБА_8 доручив оперуповноваженому СКП ОСОБА_3 вступити у неділові стосунки з ОСОБА_7, який мав отримати від нього набої. Про дану домовленість було відомо ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які у подальшому виявили та вилучили набої у ОСОБА_7 Таким чином, на думку комісії, своїми діями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 допустили порушення службової дисципліни, що виразилась у виконанні злочинних розпоряджень, підриву авторитету Національної поліції, та порушенні інших нормативних актів.

Згідно висновку службового розслідування комісія вирішила "відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися".

Разом з тим, будь-якими належними та допустимими доказами дані обставини не були підтверджені відповідачем ні в ході службового розслідування, ні в ході судового розгляду справи.

Крім цього, суд критично ставиться до аргументів, які наводились відповідачем в частині обставини окремих слідчих дій, зокрема показів свідків у межах кримінального провадження №42018140400000072, що по своїй суті становить слідчу таємницю, в той час коли особи, які проводили службове розслідування не являлись учасниками кримінального провадження (слідчо-оперативної групи).

6.21. Водночас, суд звертає увагу на те, що висновок службового розслідування в розумінні Інструкції є підсумковим документом службового розслідування, який в силу того, що описує всі встановлені в ході службового розслідування обставини, повинен відповідати іншим матеріалам службового розслідування, на підставі яких він складений.

6.22. Судом встановлено, що матеріали службового розслідування містять виключно пояснення надані ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Так, з досліджених в судовому засіданні пояснень позивача, вбачається, що ним заперечувались будь-які дії зі свого боку щодо штучного створення доказів чи іншої фальсифікації у сфері службової діяльності та зазначено, що показання слідчому УСБ України у Львівській області він давав під тиском працівників Чернівецького управління ДВБ НП України, які не надавали можливості зв'язатись із керівництвом та скористатися правовою допомогою адвоката. При допиті в якості свідка стосовно факту виявлення набоїв у ОСОБА_7, позивач на запитання відповідав так, як йому сказали працівники ДВБ оскільки, на нього здійснювався тиск та погрози.

Аналогічні пояснення, що містяться в матеріалах службового розслідування та були досліджені судом, надали поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4

6.23. Згідно пояснень наданих слідчим ОСОБА_6. 27.04.2018р. він перебував у добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи Шевченківського ВП. Під час чергування було отримано повідомлення про виявлення громадянина (в подальшому встановлено, що ОСОБА_7.) по вул.Київській в м.Чернівці із підозрілими предметами, у зв'язку з чим він з іншими членами СОГ виїхав на місце. В подальшому у ОСОБА_7 в присутності понятих були виявлені та вилучені патрони калібру 5,45 мм. Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню він особисто опитав ОСОБА_7, який давав чіткі покази щодо обставин придбання набоїв та незаконного поводження із ними, при цьому жодних претензій до працівників поліції, зокрема і ОСОБА_1 не заявляв.

6.24. В судовому засіданні ОСОБА_6, допитаний в якості свідка, також підтвердив обставини, наведені в поясненнях.

6.25. Враховуючи вказане вище, а також те, що у відповідності до приписів Дисциплінарного статуту службове розслідування є діяльністю з перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, суд дійшов висновку про те, що висновок службового розслідування не відповідає матеріалам службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначено, що своїми діями, оперуповноважені СКП, в тому числі, позивач допустили порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні ними Присяги поліцейського вимог ч.2 ст.8 (поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази), ч.1 ст.18 (поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліцейського) Закону України "Про Національну поліцію", ч.3 ст.1 (службова дисципліна зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України) Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

6.26. Натомість, жодних доказів того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок та порушив службову дисципліну у висновку службового розслідування не відображено та не підтверджується, як матеріалами самого службового розслідування, так і матеріалами справи.

При цьому, сам по собі факт допиту в якості свідка в межах кримінального провадження не може свідчити про порушення позивачем службової дисципліни. Більше того, наслідки проведеного допиту та висновки, зроблені на підставі встановлених в ході допиту обставин можуть бути використані в порядку кримінального провадження за фактом виявлення набоїв у ОСОБА_7 А відтак, дії позивача у вказаному епізоді підлягають оцінці та кваліфікації у межах зазначеного кримінального провадження.

6.27. Суд погоджується із твердженнями позивача, що викладенні у висновку службового розслідування обставини відповідач фактично визнав позивача винним у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та злочинів проти правосуддя, передбачених ст.ст. 363, 366, 372 КК України, що є неприпустимим, оскільки такі обставини підлягають встановленню за наслідками кримінального провадження і доведення вини особи.

6.28. Більше того, під час службового розслідування у відповідача не було жодних даних щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне позивачем кримінальне правопорушення, чи повідомлення йому про підозру, або відповідного акту прокурорського реагування в межах кримінального провадження №42018140400000072 про виявлені в службовій діяльності ОВС порушення законодавства, в якому позивач був допитаний як свідок.

6.29. Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що позивач був допитаний, як свідок в межах досудового розслідування кримінального провадження №42018140400000072 відносно заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, що не було предметом дослідження під час проведення службового розслідування.

6.30. Згідно частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

6.31. За нормами статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

6.32. Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач приймаючи крайній захід покарання у вигляді звільнення зі служби в поліції, не встановив дійсних обставин справи. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Таким чином, у відповідача не було законних підстав, передбачених Законами України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" на звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни позивача - а тому накази відповідача від 12.10.2018р. №613 в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача у виді звільнення зі служби в поліції та від 12.10.2018р. №162 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню.

6.33. На думку суду, аргументи відповідача наведені в ході розгляду справи є такими, що не узгоджуються із законодавчо визначеними підставами для звільнення зі служби позивача, визначених Закону України "Про Національну поліцію". Суд критично ставиться до формулювань службових осіб "підривання авторитету поліції, підриває довіру громадськості до поліції", які викладені в оскаржуваному наказі (№ 613 від 12.10.2018), оскільки відповідачем не доведено жодного факту, який би вказував на будь-яку причетність позивача до вчинення і штучного створення доказів обвинувачення або іншої фальсифікації, зловживання владою чи таке інше, або ж вчинення позивачем інших дій або бездіяльності, яка б свідчила про недобросовісне (ставлення) виконання, саме позивачем покладених на нього обов'язків.

6.34. Підсумовуючи викладене - аргументи наведені відповідачем, не доводять фактів порушення позивачем вимог законодавства, за наявності обставин, які свідчать про протилежне, та з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували наявність підстав для прийняття оскаржуваних рішень відповідачем.

6.35. За нормами статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

6.36. Статтею 90 КАС України передбачено, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до норм статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

6.37. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, що відомості (документи), які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з служби в поліції, є не належними та не допустимими, що встановлено під час розгляду справи.

6.38. З огляду на викладене вище, з урахуваннями встановлених обставин та аналізу наведених норм КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, що мають значення для справи - суд дійшов до висновку про відсутність достатніх та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували обставини правомірності прийнятих відповідачем рішень щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

6.39. Відповідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.40. Проаналізувавши встановленні обставини в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що замість об'єктивного розгляду і оцінки дій (бездіяльності) позивача, відповідач обмежився лише загальною констатацією факту вчинення дисциплінарного проступку зі сторони позивача, що суперечить нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, згідно яких дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. Що в даному випадку не доведено відповідачем в ході розгляду справи.

6.41. При цьому, суд враховує, що за висновками Європейського суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад. Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) дисциплінарного провадження про порушення позивачем вимог чинного законодавства, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача.

6.42. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, яку висловлено у п. 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". На думку суду, жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу відповідач не навів, натомість такий прийнято лише з формальних підстав. Зазначене не спростовано відповідачем в процесі розгляду та вирішення даної справи.

6.43. З урахуванням наведеного, відповідачем притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності без належного урахування його вини, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного наказу як протиправного.

6.44.Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

6.45. Скасування судом спірних наказів має наслідком поновлення позивача на службі в поліції на посаді, яку він займав до звільнення з наступного дня після звільнення, тобто з 13 жовтня 2018 року, оскільки день звільнення є останнім днем роботи.

6.46. Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

6.47. Враховуючи те, що судом встановлено факт незаконності звільнення позивача із займаної посади, період часу з 13.10.2018р. по 06.02.2018р. (день вирішення справи по суті) (80 робочих днів) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

6.48. Згідно з частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995р. № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (далі - Порядок №100) цей Порядок застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац другий пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п.8 Порядку).

6.49. Відповідно до довідки ГУНП в Чернівецькій області про розмір грошового забезпечення з 01.08.2018р. по 12.10.2018р. оперуповноваженого СКП Шевченківського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 №461 від 24.10.2018р. встановлено, що два календарні місяці, які передують звільненню позивача є серпень та вересень 2018 року. Загальна кількість відпрацьованих календарних днів за ці 2 місяці становить 53 дні (27 днів+26 днів = 53 дні), загальна сума заробітної плати (8356,27 + 8315,01 = 16671,28 ) грн.

6.50. За змістом статті 45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до частини 3-5 статті 91 Закону №580, який є спеціальним у даних правовідносинах - для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.

Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Тобто, законом установлено для поліцейських п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

6.51. Разом з тим, як вбачається із доданої до матеріалів справи довідки про нараховане грошове забезпечення позивача, відповідач визначав загальну суму заробітної плати позивача виходячи із календарних днів за два місяці (серпень 2018 року - 27 днів та вересень 2018 року - 26 днів) і розраховував суму середньоденної заробітної плати, вираховуючи її в календарних днях.

Однак, враховуючи наведені вище норми, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

6.52. Таким чином, зважаючи на норми Порядку №100 та Закону №580, суд зазначає, що загальна кількість робочих днів за серпень та вересень 2018 року становить 42 робочі дні.

З огляду на наведене, середньоденна заробітна плата позивача становить 396,94грн. (16671,28 грн. / 42 день = 396,94 грн/день).

За таких обставин, слід стягнути з ГУНП в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача грошове утримання за час вимушеного прогулу з 13.10.2018р. по 06.02.2019р. у сумі 31754,82 грн. (396,94 грн./день х 80 робочих днів = 31754,82 грн.).

6.53. Пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

6.54. З огляду на наведене, суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування наказів про покарання та звільнення зі служби в поліції і поновлення на роботі задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №613 від 12.10.2018р. "Про покарання" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №162 о/с від 12.10.2018р. "По особовому складу" в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

4.Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 13.10.2018р.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 31754 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири ) грн. 82 коп. з відрахуванням усіх обов'язкових податків та зборів.

6. Рішення в частині поновлення на службі в поліції ОСОБА_1 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць - допустити до негайного виконання.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код РНОКПП: НОМЕР_1)

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (вул.Головна, 24, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 40109079)

Суддя Боднарюк О.В.