Рішення № 79662560, 06.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року справа № 2340/3302/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

20 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.08.2018 №0007981402 та №0007991402.

25 вересня 2018 року позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог вх. 22830/18, в якій просить задовольнити позовні вимоги такого змісту:

1) визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області при проведенні перевірки ТОВ "Золотоніський бекон" на підставі наказу від 23.06.2018 №1152;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.08.2018 №0007981402;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.08.2018 №0007991402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Золотоніський бекон», використавши документи, надані позивачем на запити про надання інформації, відповідач фактично провів документальну позапланову невиїзну перевірку безпосередньо у приміщенні ГУ ДФС у Черкаській області, не дотримавши вимог щодо її організації відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 10.07.2018 №273/23-00-14-02/33931173, яким встановлено заниження податку на додану вартість внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договорами постачання з ТОВ «Вієн ЛТД», ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», ТОВ «Агро-Хорса».

Факт придбання позивачем товару у вказаних суб'єктів господарювання підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями на оплату товару, товарно-транспортними накладними.

Висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами грунтуються виключно на наявності вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14.04.2016 відносно директора ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» ОСОБА_2, вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27.04.2017 відносно директора ТОВ «Агро-Хорса» ОСОБА_3; та на інформації з кримінального провадження №32016230000000100 від 26.10.2016 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Вієн ЛТД".

Позивач вважає, що наявність вироку суду та кримінального провадження відносно його контрагентів не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового рішення. Натомість, зазначені вироки суду не містять в собі жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій позивача з вказаними контрагентами.

12 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що первинні бухгалтерські документи виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 в кримінальній справі № 201/4704/16-к директора ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, як співучасть у формі пособництва по створенню суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017 у справі №201/4747/17 директора ТОВ «Агро-Хорса» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 України, а саме, фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Відповідач зазначає, що враховуючи факти, викладені в обвинувальних вироках суду, та дефектність первинних документів, перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами.

03 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позапланова виїзна перевірка призначена відповідно до норм Податкового кодексу України та розпочата враховуючи пред'явлення та отримання позивачем направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та пред'явлення службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

25 вересня 2018 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог вх. 22830/18, в якій також просить розглядати справу за його участі.

Ухвалою суду від 01.10.2018 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін - відмовлено.

Ухвалою суду від 11.10.2018 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" про збільшення позовних вимог до розгляду.

24 вересня 2018 року представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №823/2530/18.

Ухвалою суду від 11.10.2018 клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження в адміністративній справі №2340/3302/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень до набрання чинності рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/2530/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою суду від 21.01.2019 поновлено провадження у справі №2340/3302/18.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив такее.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський бекон» зареєстроване як юридична особа Чигиринською районною державною адміністрацією 01 грудня 2015 року; код ЄДРПОУ 33931173.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області отримано:

- вирок Жовтневого районного суду м. Дніпро від 27.04.2017 по кримінальній справі №201/4747/17, провадження №1-кп/201/267/2017, згідно якого громадянина ОСОБА_3 (засновника ТОВ "Агро-Хорса") визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України;

- вирок Жовтневого районного суду м. Дніпро від 14.04.2017 по кримінальній справі №801/4704/16-к, провадження №1-кп/201/195/2016, згідно якого громадянина ОСОБА_2 (засновника ПП "Євро Агро Дістріб'юшн") визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України;

- інформації з кримінального провадження №32016230000000100 від 26.10.2016 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Вієн ЛТД".

На підставі вказаної інформації, ГУ ДФС у Черкаській області було проведено аналіз даних податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Вієн ЛТД" ,ТОВ "Агро-Хорса" та ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" та у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами на адресу ТОВ "Золотоніський бекон" засобами поштового зв'язку було направлено запити:

- від 25.01.2018 №3629/23-00-14-1014 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинах з ТОВ "Агро-Хорса" (код ЄДРПОУ 32882969) за жовтень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року.

- від 31.01.2018 №4440/23-00-14-0216 про надання інформації (пояснень та їх документальне підтвердження) по взаємовідносинах з ТОВ "Вієн ЛТД" за липень 2015 року;

- від 23.03.2018 №12700/23-00-12-0116 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинах з ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код ЄДРПОУ 39192703) за листопад 2015 року.

На виконання вказаних запитів ТОВ "Золотоніський бекон" листами від 13.02.2018 №101 (вх. від 15.03.2018 №5208/10), від 23.02.2018 №б/н (вх. від 26.02.2018 №4074/10), від 20.04.2018 №б/н (вх. від 23.04.2018 №7819/10) надав пояснення разом з копіями первинних документів за господарськими операціями з ТОВ "Агро-Хорса" за жовтень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року; ТОВ "Вієн ЛТД" за липень 2015 року; ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код ЄДРПОУ 39192703) за листопад 2015 року.

23 червня 2018 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області видано наказ №1152, згідно з яким на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки в період з 25.06.2018 по 03.07.2018 товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вієн ЛТД" (код ЄДРПОУ 39608191) за липень 2015 року, ПП "Євро Агро Дистріб'юшн" (код ЄДРПОУ 39192703) за листопад 2015 року та ТОВ "Агро-Хорса" (код ЄДРПОУ 32882969) за жовтень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року.

Копію наказу від 23.06.2018 №1152 вручено під розпис директору ТОВ "Золотоніський бекон" 25.07.2018 в приміщенні відповідача. Направлення на перевірку від 23.06.2018 №1070/23-00-14-0209 пред'явлено 25.05.2018 директору товариства Дубовик Г.І., але остання відмовилась від його підписання, про що складено акт відмови від підписання направлення на перевірку від 25.06.2018 №572/23-0014-0205/33931173.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 23.06.2018 №1152 та направлення на перевірку від 23.06.2018 №1070/23-00-14-0209, виданого Головним управлінням ДФС у Черкаській області, згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, посадовою особою Головного управління ДФС у Черкаській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Золотоніський бекон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Вієн ЛТД» за липень 2015 року, ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» за листопад 2015 року та ТОВ «Агро-Хорса» за жовтень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 10.07.2018 №273/23-00-14-02/33931173, в якому встановлено порушення:

- вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, в результаті чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 210078,00 грн, в т.ч. за січень 2017 року на суму 24068,00 грн, за лютий 2017 року на суму 107542,00 грн, за березень 2017 року на суму 78468,00 грн;

- вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. 209.15.1 п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні», п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, в результаті чого: занижено податок на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 205998,00 грн, в т.ч. за листопад 2015 року на суму 22374,00 грн, за жовтень 2016 року на суму 45957,00 грн, за листопад 2016 року на суму 114945,00 грн, за грудень 2016 року на суму 22722,00 грн; та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 43798,00 грн.

Позивачем подано до ГУ ДФС у Черкаській області заперечення на акт перевірки.

Листом відповідача від 31.07.2018 №31995/23-00-14-0216 надано відповідь на заперечення, за якою висновки акта перевірки від 10.07.2018 №273/23-00-14-02/33931173 залишено без змін.

На підставі акта перевірки, Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0007991402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 43798,00 грн за податковою декларацією за листопад 2015 року №9242749654 від 30.11.2015;

- податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0007981402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 520095,00 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 416076,00 грн, за штрафними санкціями 104019,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється на підставі норм Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Виключні підстави для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки перелічені у статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 23.06.2018 №1152 вручено директору ТОВ "Золотоніський бекон" Дубовик Г.І. 25.06.2018 в приміщенні відповідача. При цьому від отримання направлення на проведення перевірки директор Дубовик Г.І. відмовилась.

Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ "Золотоніський бекон" є Черкаська обл., Чигиринський р-н, с. Медведівка, вул. Залізняка, буд. 1-б.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №823/2530/18 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, відмовлено повністю. Рішення суду у справі №823/2530/18 набрало законної сили 11 грудня 2018 року.

Судовим рішенням у справі №823/2530/18 встановлено, що відповідач здійснив документальну позапланову виїзну перевірку позивача, про що складено акт від 10.07.2018 №273/23-00-14-02/33931173.

Зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що допитана як свідок головний державний ревізор-інспектор, інспектор податкової та митної справи відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Черкаській області Білик А.В. показала, що вона особисто виїжджала за місцезнаходженням позивача, однак посадові особи позивача в с. Медведівка відсутні. Представник позивача пояснила, що в с. Медведівка знаходиться виробничий комплекс, однак директор там буває двічі на тиждень, і посадові особи відповідача в с. Медведівка на перевірку не приїжджали. Разом з цим, наданий позивачем витяг з журналу щодо пропуску на об'єкт третіх осіб "Відгодівельний комплекс по вирощуванню свиней по вул. Залізняка, 1б в с. Медведівка Чигиринського району Черкаської області» підтверджує, що дійсно за вказаною адресою посадові особи позивача не знаходяться.

Оцінивши доводи позивача та відповідача, враховуючи п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що відповідач фактично здійснив документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суд зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 грудня 2010 року N 21-25а10, Верховним Судом у своїх постановах, зокрема в справі №826/6376/16 адміністративне провадження №К/9901/3876/17.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на факт здійснення документальної позапланової виїзної перевірки, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача при проведенні перевірки ТОВ «Золотоніський бекон» на підставі наказу від 23.06.2018 №1152, слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2018, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 цієї статті)

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Судом встановлено, що 02 липня 2015 року між ТОВ «Золотоніський бекон» (Покупець) та ТОВ «Вієн ЛТД» (Постачальник) укладено договір постачання №02/07/П (далі - Договір №02/07/П), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність Покупця продукцію, визначену у п. 2.1. Договору (далі - Продукція), а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у Додатках до договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.

На підтвердження виконання Договору №02/07/П в липні 2015 року, позивачем до суду надано: специфікацію №1 від 02.07.2015, за якою поставляється макуха соєва в кількості 30 т на загальну суму з ПДВ 260700,00 грн; поставка здійснюється за рахунок Постачальника; термін поставки до 06.07.2015; видаткову накладну №РН-0407 від 04.07.2015 на поставку макухи соєвої в кількості 30,24 т на загальну суму 262785,60 грн; товарно-транспортну накладну №04/07 від 04.07.2015 на транспортування макухи соєвої в кількості 30,24 т на загальну суму 262785,60 грн; меморіальний ордер №219 від 03.07.2015 на суму 260700,00 грн, платіжне доручення №237 від 06.07.2015 на суму 2085,60 грн; паспорт (сертифікат) якості №03/07 на макуху соєву, виданий 03.07.2015 ТОВ «Вієн ЛТД»; картку рахунку 631, картку рахунку 201, оборотно-сальдову відомість по рахунку 201, оборотно-сальдову відомість по рахунку 2083; відомість про витрати сировини для виготовлення комбікорма за липень 2015 року для ТОВ «Золотоніський бекон».

Відповідно до первинних бухгалтерських документів у липні 2015 року позивачем придбано у ТОВ «Вієн ЛТД» макуху соєву в кількості 30,24 т на загальну суму 262785,00 грн, в т.ч. ПДВ 43797,60 грн.

Водночас, в специфікації №1 до Договору №02/07/П не зазначено: реалізацію макухи соєвої в кількості 0,24 та суму ПДВ 2085,60 грн; та адресу складу доставки, в порушення вимог п.п. 2.1, п. 2.2, п. 5.1 Договору №02/07/П.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що товарно-транспортна накладна не є належним доказом перевезення товару за Договором №02/07/П. Згідно службового листа оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від 18.04.2018 №1408/23-00-21-0405 з поясненнями ФОП ОСОБА_6 (власник автомобіля MAN д.н.з. НОМЕР_1 та причепа НОМЕР_2), послуги з вантажного перевезення від ТОВ «Вієн ЛТД» (м. Київ) на адресу ТОВ «Золотоніський бекон» (с. Крупське, Золотоніського району, Черкаської області) в липні 2015 року автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 та причепом НОМЕР_2 не надавались та ТОВ «Вієн ЛТД» ОСОБА_6 невідомо.

Судом встановлено, що надані до суду первинні бухгалтерські документи зі сторони ТОВ «Вієн ЛТД» підписано директором ОСОБА_7.

Під час перевірки відповідачем використано протокол допиту, який зроблено в ході досудового розслідування кримінального провадження від 26.10.2016 за №32016230000000100 ОСОБА_7 від 12.01.2017, який повідомив, що зареєстрував на своє ім'я ТОВ «Вієн ЛТД» за грошову винагороду, а саме: «… Навесні 2015 року до нього звернувся батько ОСОБА_8 та за винагороду запропонував зареєструвати фірму на своє ім'я та стати її директором. Ним було тільки зареєстровано підприємство, відкриття банківських рахунків та отримання печатки підприємства, які в подальшому віддав своєму батькові. Фінансово-господарською діяльністю не займався. Накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних та інших документів не підписував. Грошових коштів підприємства не перераховував та не отримував. Фактично діяльністю ТОВ «Вієн ЛТД» не займався та не організовував, товариство зареєстроване на його ім'я за винагороду є фіктивним …».

В ході аналізу інформаційних баз ІС «Податковий блок» встановлено, що контрагент позивача - постачальник ТОВ «Вієн ЛТД» взято на податковий облік 30.01.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, основний вид діяльності - 69.10 «Діяльність у сфері права».

В результаті аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в періоді з січня 2015 року по липень 2015 року основним постачальником ТОВ «Вієн ЛТД» було ТОВ «Рівер Плюс». Водночас у ТОВ «Рівер Плюс» відсутнє придбання макухи соєвої. Оформлення придбання макухи соєвої ТОВ «Вієн ЛТД» від постачальника «Рівер Плюс» та реалізація проводились в один день: 03.07.2015 та 04.07.2015. Перевіркою встановлено, що придбання товару відсутнє і не підтверджується по ланцюгу від постачальника. Зазначене свідчить про відсутність фактичного руху товарів (робіт, послуг) за відсутності можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ «Вієн ЛТД» та його контрагентом постачальником ТОВ «Рівер Плюс».

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд дійшов висновку про непідтвердження здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Вієн ЛТД».

Щодо господарських відносин позивача з приватним підприємством «Євро Агро Дістріб'юшн», суд таке.

13 листопада 2015 року між позивачем (Покупець) та приватним підприємством «Євро Агро Дістріб'юшн» (Постачальник) укладено договір постачання №13/11-7 (далі - Договір №13/11-7), згідно з яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця шрот соняшниковий (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання Договору №13/11-7 у листопаді 2015 року, позивачем надано до суду: специфікацію №1 від 13.11.2015, за якою поставляється шрот соняшниковий в кількості 25,57 т на загальну суму 134242,50 грн, відповідно до умов договору оплата здійснюється на умовах передоплати, термін поставки 16.11.2015; видаткову накладну №643 від 16.11.2015 на поставку шрота соняшникового в кількості 25,57 т на загальну суму 134242,50 грн; товарно-транспортну накладну №16/11 від 16.11.2015 на перевезення шроту соняшникового в кількості 25,57 т на загальну суму 134242,50 грн; посвідчення про якість №15/11-17 від 15.11.2015, видане ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», на шрот соняшника; платіжне доручення №1490 від 16.11.2015 на загальну суму 134242,50 грн; картку рахунку 631; картку рахунку 201; оборотно-сальдову відомість по рахунку 201; оборотно-сальдову відомість по рахунку 2083; відомість витрат сировини для виготовлення комбікормів за листопад 2015 року.

Відповідно до первинних бухгалтерських документів, у листопаді 2015 року позивачем придбано у ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» шрот соняшниковий в кількості 25,57 грн на загальну суму 134242,50 грн, в т.ч. ПДВ 22373,75 грн.

Судом встановлено, що первинні документи зі сторони ПП «Євро Агро Дістрібюшн» на адресу ТОВ «Золотоніський бекон» підписані директором ОСОБА_2.

Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 в кримінальній справі № 201/4704/16-к ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, як співучасть у формі пособництва по створенню суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно з вказаним вироком суду: «… У квітні 2014 року у невстановлений день та час ОСОБА_2, знаходячись у м. Нікополь, домовився з невстановленими особами про реєстрацію на його ім'я в органах державної влади за винагороду суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, з метою пособництва при прикритті незаконної діяльності невстановлених осіб.

При цьому ОСОБА_2 з невстановленими слідством особами домовились про підписання останнім статутних та інших документів по реєстрації на його ім'я ПП «Євро Агро Дістріб'юшн»; невстановлені особи повідомили ОСОБА_2 про те, що до діяльності вказаного підприємства він не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись власником, директором, контроль за фінансово-господарською діяльністю ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» будуть здійснювати інші особи. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті».

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Агро-Хорса», суд встановив таке.

20 жовтня 2016 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Агро-Хорса» (Постачальник) укладено договір постачання товарів №14 (далі - Договір №14), згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари в кількості, асортименті і в терміни, передбачені специфікацією, що додається до договору і є невід'ємною частиною договору. Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується оплатити та прийняти зазначений товар в кількості, асортименті і в терміни, передбачені специфікацією, що додається до договору і є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження виконання Договору №14 у жовтні - грудні 2016 року, січні - березні 2017 року позивачем надано до суду: додатки №1-8 до Договору №14; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; банківські виписки по рахунку, платіжні доручення; картки рахунку 631, картки рахунку 201, оборотно-сальдові відомості по рахунку 2083; відомість по витратах сировини для виготовлення комбікормів.

У період жовтень 2016 року - березень 2017 року позивачем придбано у ТОВ «Агро-Хорса» макуху соняшникову на загальну суму 2362211,00 грн, в т.ч. ПДВ 393701,84 грн.

Судом встановлено, що всі первинні документи зі сторони ТОВ «Агро Хорса» на адресу ТОВ «Золотоніський бекон» підписані директором ОСОБА_3.

Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровську від 27.04.2017 у справі №201/4747/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, а саме, фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_3, діючи умисно, знаходячись на вул. Гоголя в Жовтневому (Соборному) районі м. Дніпро (більш точну адресу встановити не виявилось можливим) за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово- господарської діяльності, підписавши протокол загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Хорса» та нотаріально завірений статут ТОВ «Агро-Хорса» (ЄДРПОУ 32882969), на підставі якого створюється юридична особа, зареєструвавши на своє ім'я підприємство ТОВ «Агро-Хорса» (ЄДРПОУ 32882969) та передавши установчі документи вказаного підприємства невстановленому співучаснику злочину, для внесення змін в реєстраційні документи підприємства, після проведення перереєстрації вказаного Товариства, отримав суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб. В подальшому, протягом 2015-2016 років підприємство ТОВ «Агро-Хорса» використовувалось невстановленою в ході досудового розслідування особою, для ведення незаконної діяльності, пов'язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов'язань, з метою ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

У постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 21-3788а15 викладена правова позиція, згідно з якою статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.

За змістом вказаних правових норм, податкова накладна, виписана від імені платника податку - постачальника товарів (послуг) особою, яка не уповноважена здійснювати господарську діяльність, не має значення звітного податкового документу як підстави для декларування платником податків - покупцем товарів (послуг) суми податкового кредиту та витрат відповідних податкових періодів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені контрагента, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Враховуючи факти, викладені в обвинувальних вироках судів та дефектність первинних документів, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та постачальниками ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», ТОВ «Агро-Хорса».

Таким чином, контрагенти позивача ТОВ «Вієн ЛТД», ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», ТОВ «Агро-Хорса» не поставляли товар на адресу позивача і лише надали останньому бухгалтерські документи, податкові накладні, з метою формування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (вул. Остафія Дашковича, 27, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 33931173) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) про скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Тимошенко