Ухвала суду № 79661832, 07.02.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/45/2019

125/340/18

У Х В А Л А

07.02.2019 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

суддів Порощука П.П., Шепеля К.А.,

при секретарі - Росовській О.Ю.,

із участю: - прокурора Майданюка В.А.,

- обвинуваченої ОСОБА_1,

- захисника ОСОБА_2,

- представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017020110000083 від 22.08.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.190 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.3,4 ст.358, ч.5 ст.27 ч.2 ст.205, ч.1 ст.205-1, ч.3,4 ст.190, ч.2 ст.209 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До початку судового розгляду захисник обвинуваченої ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення внесеної ним раніше застави у розмірі 505200 грн. на виконання ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2017 року, якою у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у вказаному розмірі, у разі внесення якої на ОСОБА_1 покладено обов'язки прибувати до слідчого, прокурора або суду з встановленою періодичністю не відлучастись з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повіломляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що даають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Посилаючись на обставини того, що прокурором не пред'являлось будь-яких клопотань додо продовження строку дії обов'язків, вважає, що зазначена ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2017 року в цій частині припинила свою дію, а відповідно обов'язки скасувалися. З клопотанням про продовження дії застави ніхто не звертався, запобіжний захід продовжено не було. Питання про звернення застави в дохід держави також не вирішувалось, а тому на підставі вимог ч.11 ст.185 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, підлягає поверненню заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Необхідності залишення застави для забезпечення для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки таких вимог не заявлялось.

Представник потерпілого ТОВ "П'ятничанське" ОСОБА_4 також попередньо подав до суду клопотання щодо проведення подальшого судового розгляду в режимі відеоконференції з Чемеровецьким районним судом Хмельницької області, посилаючись на відсутність коштів на транспортні витрати на проїзд з с.Мала Бережанка Чемеровецького району Хмельницької області до м.Жмеринка Вінницької області.

Прокурор Майданюк В.А. не заперечував щодо проведення подальшого судового розгляду в режимі відеконференції із викликом в такий спосіб представників потерпілого ТОВ "П'ятничанське"; натомість заперечив щодо розгляду судом загалом клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення йому застави, посилаючись на обставини невручення завчасно у встановленому порядку стороні обвинувачення копії даного клопотання сторони захисту.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника стосовно повернення внесеної суми застави. Спільно із захисником заперечень щодо проведення подальшого судового провадження в режимі відеоконференції за клопотанням потерпілого ТОВ "П’ятничанське" не висловили.

Представники потерпілих ФГ "Золотий колос", ТОВ "Гайсинський міжгосподаський комбікормовий завод", ТОВ "Урожай-С", СФГ "Рубін" - ОСОБА_3 та ТОВ "П’ятничанське" - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно підтримали думку прокурора щодо вказаних клопотань.

Представник потерпілого ФГ "Оксамид МД" висловився про недотримання стороною захисту вимог закону стосовно завчасного вручення стороні обвинувачення клопотання про зміну запобіжного заходу; стосовно подальшого проведення судового розгляду в режимі відеоконференції не заперечував.

Інші учасники провадження за їх викликом в судове засідання не з'явились.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для задоволення вказаних клопотань сторони захисту та представника потерпілого, враховуючи таке.

Відповідно до змісту ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є:

1) особисте зобов’язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно положень ч.1,3,7,8,11 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, нормами чинного кримінального процесуального законодавства не визначено жодних умов щодо непроведення розгляду клопотання про скасування чи зміну запобіжного заходу з підстав недотримання заявником вимог його вручення іншій стороні кримінального провадження, а тому відповідні доводи прокурора суд визначає безпідставними.

Разом з тим, суд визначає неаргументованими доводи захисника ОСОБА_2 стосовно припинення дії ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2017 року щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 та скасування визначених нею обов'язків з підстав того, що запобіжний захід щодо останньої не був продовжений, оскільки з огляду на особливості власне запобіжного заходу у вигляді застави, що альтернативно був визначений ОСОБА_1 при застосуванні щодо неї запобіжнго заходу у вигляді тримання під вартою, обставини чого за змістом клопотання серед іншого визнані заставодавцем ОСОБА_2, строк дії застави не передбачає вирішення питаань щодо його продовження саме за спливом певного строку після його застосування, на відміну від запобіжних заходів у виді тримання під вартою або домашнього арешту, щодо яких кримінальним процесуальним законом це прямо передбачено.

Окрім того, обсяг процесуальних обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, з метою забезпечення виконання яких щодо підозрюваного чи обвинуваченого застосовано запобіжний захід, у тому числі застава, не обмежується виконанням суто обов'язків, які покладаються на нього рішенням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, від яких положеннями ч.7 ст.42 КПК України відмежовано індивідуальний обов'язок підозрюваного чи обвинуваченого прибути за викликом до слідчго, прокурора, слідчого судді, суду, а разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб, обставини чого, з огляду на триваючу стадію судового розгляду визначають чинність таких обов'язків обвинуваченої ОСОБА_1, а відтак з метою забезпечення їх виконання останньою, передбачає чинність запобіжного заходу щодо неї у виді застави.

Також суд визнає безпідставним доводи сторони захисту щодо відсутності наразі залишення вказаної застави для забезпечення цивільного позову у зв'язку з неявленням таких вимог, оскільки до початку судового розгляду переважною частиною потерпілих до суду подано цивільні позови із вимогами солідарного стягнення на їх користь завданої кримінальними правопорушеннями матеріальної шкоди серед іншого з обвинуваченої ОСОБА_1, що заздалегідь не виключає можливості звернення суми застави судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, потребуючи в разі встановлення відповідних підстав з'ясування згоди на це заставодавця.

Згідно вимог ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Колегія суддів не визначає поважними причинами заявлені представником потерпілого ТОВ "П'ятничанське" обставини відсутності грошових коштів для проїзду до місця розташування Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, оскільки законом визначено можливість компенсації відповідних процесуальних витрат. Натомість участь потерпілого у даному судовому розгляді задалегідь не є обов'язковою, на відміну від сторін обвнувачення та захисту. Будь-яких інших передбачених нормами кримінального процесуального закону підстав щодо проведення судового провадження у режимі відеоконференції в межах доводів представників потерпілого ТОВ "П'ятничанське" судом не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.42, 176, 177, 182, 183, 203 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення йому внесеної ним застави в розмірі 505200 гривень - відмовити.

У задоволенні копотання представника потерпілого ТОВ "П'ятничанське" - ОСОБА_4 щодо проведення подальшого судового провадження у режимі відеоконференції з Чемеровецьким районним судом Хмельницької області - відмовити.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді